Опыт применения антибактериального препарата Эспа-фоцин при лечении острого неосложненного цистита у женщин

18.04.2020

Стаття у форматі PDF

Инфекции мочевых путей (ИМП) – крайне актуальная проблема современного здравоохранения ввиду их широкой распространенности. Наиболее часто неосложненный цистит встречается у женщин (Schappert S.M., 2007; Foxman B., 2017). Эпизод острого неосложненного цистита в течение жизни имеет каждая вторая женщина, при этом у 30% женщин отмечается рецидивирующее течение. Почти у каждой третьей женщины к 24 годам случается минимум один эпизод цистита.

По данным эпидемиологических исследований ДАРМИС и ARESC, наиболее часто выявляемым этиологическим агентом острого неосложненного цистита является E. coli – 64-95% случаев, значительно реже встречаются Staphylococcus saprophyticus и Enterococcus spp. – 4-10% случаев. Крайне редко этиологическими факторами выступают другие бактерии из семейства Enterobacterales, такие как Klebsiella pneumoniae и Proteus mirabilis

При лечении антимикробными препаратами следует учитывать современную мировую проблему – распространенность бактерий с множественной лекарственной устойчивостью. Несмотря на рост антибиотикорезистентности, чувствительность к фосфомицину сохраняется высокой, в связи с чем в клинических рекомендациях большинства стран фосфомицин используется в качестве препарата первой линии эмпирической антибактериальной терапии острого неосложненного цистита в дозе 3 г однократно.

Целью данного исследования была оценка эффективности и безопасности применения антибактериального препарата фосфомицина трометамола (Эспа-фоцин) у женщин репродуктивного возраста с острым неосложненным циститом.

Было проведено проспективное нерандомизированное исследование с участием 32 женщин с острым неосложненным циститом. Средний возраст пациенток составил 27,3±3,1 года. Перед началом исследования было проведено общеклиническое, бактериологическое, ультразвуковое обследование. Критерии включения в исследование: наличие патогномоничных симптомов острого неосложненного цистита. Критерии исключения: осложненное течение ИМП, анатомические и функциональные нарушения мочевыводящих путей, сопутствующие заболевания. Пациенткам, включенным в исследование, был назначен исследуемый препарат в дозе 3 г однократно. Результативность терапии оценивали на 3-й и 14-й дни после приема препарата, ее критериями стали клиническая и микробиологическая эффективность и безопасность.

Результаты

Единственным бактериальным изолятом, выделенным из мочи исследуемых, являлась E. coli, при этом 4 (12,5%) штамма продуцировали β-лактамазы расширенного спектра. Чувствительность E. coli к фосфомицину составила 100%. Резистентность к ампициллину – 15,6%, левофлоксацину и норфлоксацину – 9,4%, цефотаксиму, цефтазидиму, цефподоксиму – 12,5%. К 3-м суткам после однократного приема фосфомицина симптомы цистита были купированы у всех исследуемых. На 14-й день, по результатам контрольного бактериологического исследования, рост бактерий в образцах мочи отсутствовал. Во время всего периода наблюдения значимых побочных эффектов не выявлено.

Выводы

Наше исследование показало, что применение антибактериального препарата Эспа-фоцин при остром неосложненном цистите у женщин репродуктивного возраста эффективно и безопасно. Постоянно сохраняющаяся высокая чувствительность к фосфомицину позволяет рекомендовать данный препарат в качестве эффективной эмпирической антибактериальной терапии у изученной категории пациентов.

И.А. Абоян, Ю.Н. Орлов, О.А. Волошина, Н.В. Орлов, Д.С. Павлов. Урология, 2019, №4.

Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 1 (18) 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

18.03.2024 Інфекційні захворювання Оптимізація лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій: етіотропна, патогенетична та симптоматична терапія

Гостра застуда – самообмежувальне захворювання верхніх дихальних шляхів. Застуда зазвичай має помірну тяжкість і виникає під дією низки вірусів різних родин (найчастіше – риновірусів). Основними симптомами застуди є біль у горлі, гострий кашель, чхання, закладеність та виділення з носа (рис. 1). Інкубаційний період застуди триває зазвичай 24-72 год, а сама хвороба – в межах 1 тиж. Застуда асоціюється зі значним економічним тягарем для суспільства через потребу у візитах до лікаря, витрати на фармакопрепарати і біодобавки та тимчасову непрацездатність (Al-Haddad M.S. et al., 2016). ...

12.03.2024 Терапія та сімейна медицина Урологія та андрологія Уролітіаз на тлі кальцієвих добавок: не більш ніж застарілий міф

Кальцій є одним із найважливіших елементів в організмі людини, оскільки підтримує належний стан кісток і зубів, зменшує ризик остеопорозу, а також знижує імовірність розвитку серцево-судинних хвороб і ожиріння (Institute of Medicine, 2011; Zhang F. et al., 2019; Teegarden D., 2003). Значна кількість людей потребує кальцієвих добавок, але водночас боїться каменеутворення. Сечокам’яна хвороба (СКХ) – ​поширене в наш час захворювання; більшість каменів становлять кальцій-оксалатні (Wei L. et al., 2022)....

08.03.2024 Інфекційні захворювання Актуальні вірусні інфекції: можливості та перспективи лікування

Сучасні епідеміологічні спостереження свідчать про те, що масові спалахи інфекційних хвороб значно почастішали. Якщо раніше пандемії виникали в середньому раз на 40 років, то за 23 роки ХХІ ст. людство вже зустрілося із двома широкомасштабними спалахами: пандемією грипу А (H1N1) у 2009 році та пандемією коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2) у 2020 році. За даними лондонської компанії Airfinity Ltd., яка займається прогнозуванням здоров’я, імовірність того, що пандемія (так само смертоносна, як і COVID-19) може виникнути в наступному десятилітті становить 27,5%. Серйозною загрозою для громадської охорони здоров’я, за даними спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), є віруси Ебола, Марбург, Ласса, Ніпа і Зіка через їхній епідемічний потенціал, але не можна забувати і про інфекції, що вважаються контрольованими....

28.02.2024 Інфекційні захворювання Обґрунтування підходів до противірусної терапії респіраторних інфекцій на основі доказової медицини

На щастя, існує не так багато збудників інфекційних хвороб, які спричиняють епідемії або пандемії. Але кількість їхніх жертв серед людей може налічувати мільйони. Найнебезпечнішими, з огляду на швидкість поширення та кількість уражених осіб, є саме ті, що передаються через повітря. Це зумовлено найлегшим механізмом передачі патогенів, які спричиняють респіраторні захворювання. У довакцинальну еру натуральна віспа, дифтерія, кір та інші інфекційні хвороби були причиною вкрай високої смертності, особливо серед дитячого населення. Після створення та масового застосування вакцин проти цих небезпечних хвороб епідемії або припинилися, або набули мінімального масштабу, а натуральна віспа навіть була повністю ліквідована в світі. Останній її осередок у 70-х роках минулого століття – ​Індія....