Биоритмы сердца
Установлены циркадианные ритмы и периодичность таких важных показателей работы сердца, как ЧСС, МОС, УОС и энергообеспеченность миокарда (количество митохондрий в кардиомиоцитах). При заболеваниях сердца любой этиологии возникает десинхроноз циркадианных ритмов вышеуказанных показателей, что клинически проявляется возникновением осложнений сердечной патологии и повышением смертности среди больных.
Введение в кардиологическую практику принципов хронотерапии заболеваний сердца позволяет подобрать оптимальное время приема лекарств, предупредить развитие осложнений и улучшить качество жизни больного.
Врач и провизор, помни!
Установлены суточные ритмы развития патологии сердца: ИМ чаще развивается в 1-2, 8-11 и 17-18 ч, что связано с повышением свертывающей активности крови начиная с 17 ч и с ее пиком в 22-23 ч, а также с максимумом сердечной активности в 10 ч. Стабильная стенокардия чаще развивается в 8-12 ч, а нестабильная, наоборот, в ночное время. При ИМ фибрилляция желудочков чаще возникает в 4-10 ч и 17-20 ч, а тахиаритмии – в 15-19 ч.
Фармакологическую коррекцию верапамилом у больных ИБС рациональнее проводить в 16 ч, а у пациентов с ГБ – в 15 и 20 ч. Нифедипин рекомендуется принимать в утренние и дневные часы, так как в это время он оказывает максимальный гипотензивный эффект. Антиангинальный эффект изосорбида мононитрата более выражен при его назначении в вечернее время, а у нитроглицерина – в утренние часы. Строфантин более активен при его введении утром, дигоксин – вечером (СН с митральным стенозом), а коргликон – в дневное и ночное время. Применение β-адреноблокаторов у больных ИБС показано за 1-2 ч до развития ишемии, а у пациентов с ГБ – в утренние и дневные часы. Антикоагулянты и фибринолитики максимально эффективны при применении в вечерние время, а гепарин при ИМ рационально назначать также в 11 и 16 ч. При сердечной недостаточности прием фуросемида в 10 ч вызывает в основном диуретический эффект, в 13 ч – калийуретический, в 17 ч – натрийуретический. Следовательно, рационален прием фуросемида в утренние часы, что позволяет добиться максимального мочегонного эффекта при наименьшей потере калия организмом.
Хронофармакология наглядно: Хронофармакология в таблицах и рисунках /
Под редакцией С.М. Дроговоз. – Харьков, 2014. – 128 с. – С. 48-53.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
Поверхневі грибкові інфекції шкіри часто зустрічаються в клінічній практиці та включають інфекції, викликані дерматофітами і дріжджовими грибами [1-3]. Хоча грибкові інфекції шкіри рідко загрожують життю, вони можуть серйозно впливати на якість життя пацієнтів. Найпоширенішими є дерматофітні інфекції, які уражають ороговілі тканини шкіри, волосся та нігті [1‑3]. Сьогодні у зв’язку зі зростанням резистентності до антимікотичних препаратів залишається актуальним питання вибору оптимального лікування грибкових захворювань шкіри, що враховують результати сучасних клінічних досліджень. ...
Війна в Україні змушує жити під звуки сирен, обстрілів, у стані постійної тривоги, що негативно відображається на здоров’ї. Жінки більш сприйнятливі до стресу, тривалий вплив якого призводить до активації симпатичної нервової системи та ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, а також негативно впливає на стан серцево-судинної системи (ССС) [1, 2]. Тривалий стрес при порівнянні з гострим стресом призводить до виснаження фізіологічних резервів адаптації організму до дії негативних факторів навколишнього середовища, порушення роботи вегетативної нервової системи та наднирникових залоз (внаслідок тривалого викиду кортизолу), що з часом супроводжується розвитком незворотних органічних змін [2]. У популяційному когортному дослідженні (n=6749) було показано взаємозв’язок між високим рівнем стресу та підвищеним ризиком розвитку інсульту або транзиторних ішемічних атак у людей середнього віку [3]. Тому сьогодні війна в Україні, яка триває 10 місяців, є негативним тривалим психологічним стресовим фактором, який виснажує компенсаторні можливості організму та може призводити до зростання чисельності пацієнтів з цукровим діабетом, серцево-судинними захворюваннями та інсультом....
Останніми роками спостерігається ренесанс препаратів ензимної терапії (насамперед серратіопептидази) як компонентів комплексного лікування різних хвороб. Серратіопептидаза (serratiopeptidase/serralysin/serrapeptase) – позаклітинна цинковмісна металопротеаза, продукована непатогенними ентеробактеріями Serratia (штам E15); є протеолітичним ферментом із широким спектром фармакологічних властивостей та чинить протизапальну, протинабрякову, фібринолітичну, ранозагоювальну, антифібротичну дії. ...
Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) – рідкісне генетичне автосомно-домінантне захворювання, що виникає внаслідок кількісного або якісного дефіциту інгібітора білка С1 плазми (C1-INH) і проявляється рецидивним локалізованим набряком шкіри чи слизових оболонок, який може бути надзвичайно болісним, виснажливим і навіть смертельним, якщо уражає гортань (ризик становить 30%). Набряк може уражати будь-яку частину тіла: кінцівки, обличчя, шлунково-кишковий тракт (сильні болі в животі, що імітують гострий живіт), верхні дихальні шляхи. ...