Биоритмы сердца
Установлены циркадианные ритмы и периодичность таких важных показателей работы сердца, как ЧСС, МОС, УОС и энергообеспеченность миокарда (количество митохондрий в кардиомиоцитах). При заболеваниях сердца любой этиологии возникает десинхроноз циркадианных ритмов вышеуказанных показателей, что клинически проявляется возникновением осложнений сердечной патологии и повышением смертности среди больных.
Введение в кардиологическую практику принципов хронотерапии заболеваний сердца позволяет подобрать оптимальное время приема лекарств, предупредить развитие осложнений и улучшить качество жизни больного.
Врач и провизор, помни!
Установлены суточные ритмы развития патологии сердца: ИМ чаще развивается в 1-2, 8-11 и 17-18 ч, что связано с повышением свертывающей активности крови начиная с 17 ч и с ее пиком в 22-23 ч, а также с максимумом сердечной активности в 10 ч. Стабильная стенокардия чаще развивается в 8-12 ч, а нестабильная, наоборот, в ночное время. При ИМ фибрилляция желудочков чаще возникает в 4-10 ч и 17-20 ч, а тахиаритмии – в 15-19 ч.
Фармакологическую коррекцию верапамилом у больных ИБС рациональнее проводить в 16 ч, а у пациентов с ГБ – в 15 и 20 ч. Нифедипин рекомендуется принимать в утренние и дневные часы, так как в это время он оказывает максимальный гипотензивный эффект. Антиангинальный эффект изосорбида мононитрата более выражен при его назначении в вечернее время, а у нитроглицерина – в утренние часы. Строфантин более активен при его введении утром, дигоксин – вечером (СН с митральным стенозом), а коргликон – в дневное и ночное время. Применение β-адреноблокаторов у больных ИБС показано за 1-2 ч до развития ишемии, а у пациентов с ГБ – в утренние и дневные часы. Антикоагулянты и фибринолитики максимально эффективны при применении в вечерние время, а гепарин при ИМ рационально назначать также в 11 и 16 ч. При сердечной недостаточности прием фуросемида в 10 ч вызывает в основном диуретический эффект, в 13 ч – калийуретический, в 17 ч – натрийуретический. Следовательно, рационален прием фуросемида в утренние часы, что позволяет добиться максимального мочегонного эффекта при наименьшей потере калия организмом.
Хронофармакология наглядно: Хронофармакология в таблицах и рисунках /
Под редакцией С.М. Дроговоз. – Харьков, 2014. – 128 с. – С. 48-53.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
За своїм фахом лікарі загальної практики часто мають справу з різноманітними захворюваннями, які перебувають на межі хірургічних і терапевтичних спеціальностей, у тому числі в галузі флебології. Відтак, надзвичайно важливим аспектом професійного розвитку лікарів первинної ланки є розширення міждисциплінарних знань шляхом обміну досвідом із провідними фахівцями в галузі судинної хірургії. Пропонуємо читачам інтерв’ю, присвячене недооціненим можливостям сімейного лікаря, лікаря загальної практики у вирішенні проблем хронічних захворювань вен, яке дав нашому кореспонденту завідувач кафедри загальної хірургії Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Іван Михайлович Гудз....
Молнупіравір у вакцинованих і невакцинованих пацієнтів із COVID‑19 [1] У дослідження ІІ фази AGILE CST‑2 вивчали безпеку й вірологічну ефективність молнупіравіру у вакцинованих і невакцинованих пацієнтів. Дорослих амбулаторних пацієнтів із підтвердженою за допомогою ПЛР інфекцією SARS-CoV‑2 у межах 5 днів від появи симптомів рандомізували 1:1 для отримання молнупіравіру (800 мг двічі на день протягом 5 днів) або плацебо. Первинною кінцевою точкою був час до ПЛР‑негативного мазка; вторинні точки включали зміни титрів вірусу на 5-й день, безпеку та переносимість, клінічне прогресування та суб’єктивні зміни симптомів....
Повідомлення про аносмію та агевзію в пацієнтів із коронавірусною хворобою (COVID‑19) стали першим свідченням імовірного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у цього контингенту хворих (Gane S. B. et al., 2020; Hoang M. P. et al., 2020; Mao L. et al., 2020; Russell B. et al., Vaira L. A. et al., 2020). COVID‑19-опосередковане ураження ЦНС підтверджується також тим, що в пацієнтів, які одужали від COVID‑19, нерідко спостерігаються психоневрологічні симптоми: втомлюваність, тривожність, депресія, безсоння, а також вегетативні розлади, такі як: тахікардія, сильне серцебиття, біль у грудях, коливання артеріального тиску тощо....
Незважаючи на складнощі воєнного стану, в якому наразі перебуває наша країна, 6 вересня в ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. О.М. Лук’янової НАМН України» (м. Київ) відкрили оновлену дитячу реанімацію. Силами та коштом фундації Smart Impact застаріле приміщення було переоснащено за стандартами світового рівня. Бюджет проєкту становив близько 20 млн гривень....