Безсоння, депресія та сексуальні розлади: як розірвати хибне коло

09.07.2020

Стаття у фрматі PDF

Сон – це базова потреба кожної людини, він необхідний для підтримання фізичного та психічного здоров’я. Епідеміологічні дослідження свідчать, що ті чи інші розлади сну мають 20-35% загальної популяції, в 10-20% населення має місце клінічно значуще безсоння [1-5]. Недостатня тривалість сну пов’язана із 7 з-поміж 15 провідних причин смерті, включно з кардіо- та цереброваскулярними захворюваннями, цукровим діабетом і злоякісними новоутвореннями [6]. Серед наслідків хронічного безсоння – депресія та тривога [7]; з іншого боку, порушення сну є ключовим проявом депресії: приблизно дві третини пацієнтів із депресією страждають на безсоння [8]. Ще одним розладом, тісно пов’язаним як із безсонням, так і з депресією, є сексуальна дисфункція [9-11]. Безсоння, депресія та сексуальні розлади часто співіснують, утворюючи хибне коло.

Тісні причинно-наслідкові зв’язки між безсонням, депресією та сексуальними розладами пояснюють той факт, що успішне лікування одного з цих порушень зменшує прояви інших [12, 13]. Усім пацієнтам із будь-якими із зазначених порушень передусім слід докласти зусиль до зміни способу життя, а саме підвищити рівень фізичної активності, відмовитися від куріння та зловживання алкоголем і психоактивними речовинами [14-16].

Фізична активність сприяє нормалізації маси тіла (надмірна вага є фактором ризику обструктивного апное уві сні та депресії), покращує сон і настрій, посилює сексуальну енергію. Утім, слід мати почуття міри, оскільки інтенсивні навантаження, особливо в другій половині дня, можуть порушувати сон, що часто спостерігається в спортсменів [17]. Куріння є фактором ризику безсоння, депресії, чоловічої та жіночої сексуальної дисфункції [18-21]. Алкоголь часто застосовується пацієнтами для полегшення засинання, але ця практика, навпаки, може призводити до безсоння через порушення патерну сну та діуретичну дію етанолу [22]. Протитривожний ефект алкоголю є тимчасовим, а тривале зловживання алкоголем слугує фактором ризику депресії та сексуальної дисфункції [23].

Заходи зі зміни способу життя, без­умовно, є важливими, але часто виявляються неефективними через низьку прихильність пацієнтів [24]. У такому разі, а також у випадках із помірними чи тяжкими безсонням, депресією та/або сексуальною дисфункцією доцільним є призначення фармакотерапії. Когнітивно-поведінкова терапія теж може бути корисною в таких хворих [25], але, на жаль, в Україні вона поки залишається малодоступною.

Снодійні засоби, як-от бензодіазепіни та Z-препарати (зопіклон, золпідем, залеп­лон), призначені лише для короткочасного лікування безсоння й водночас можуть підтримувати інші патологічні ланки – депресію та сексуальну дисфункцію. У клінічних дослідженнях у пацієнтів, рандомізованих на прийом снодійних, імовірність розвитку депресії була вдвічі вищою, ніж в учасників групи плацебо [26]. Застосування тріазоламу чи залеплону може спричиняти «рикошетну» тривогу та панічні атаки вдень [27]. Окрім того, використання рецептурних снодійних асоційоване з підвищеним ризиком суїциду, причому цей ризик навіть вищий за пов’язаний власне з безсонням [28]. При зловживанні снодійними можуть виникати розлади сексуальної сфери, зокрема сексуальна ангедонія (втрата задоволення від сексу) [29].

Селективні інгібітори зворотного захоп­лення серотоніну (СІЗЗС) та їхні похідні – інгібітори захоплення серотоніну й нор­адреналіну (ІЗСН) – у деяких пацієнтів можуть зумовлювати безсоння та сонливість у денний час [30], але суттєвішим побічним ефектом цих препаратів є сексуальна дисфункція. СІЗЗС/ІЗСН спричиняють генітальну анестезію, тобто зменшують чутливість зовнішніх статевих органів (через цей ефект вони застосовуються при передчасній еякуляції) та здатність відчувати сексуальне задоволення [31]. Небезпека полягає у відсутності доказів того, що після припинення лікування СІЗЗС або ІЗСН сексуальна функція повністю відновлюється до початкового рівня. У двох плацебо-контрольованих дослідженнях із вивчення циталопраму й сертраліну ефект затримки еякуляції в значної кількості чоловіків зберігався й через 6 міс після завершення терапії [32]. У дослідженні з пароксетином еректильна й еякуляторна функції не повернулися до вихідних значень через 4 тиж після відміни препарату [33]. Варто зазначити, що СІЗЗС/ІЗСН негативно впливають на якість сперми та призводять до фрагментації ДНК сперматозоїдів, що може погіршувати чоловічу фертильність [34].

Унікальним препаратом, здатним покращувати сон, зменшувати депресивні та тривожні симптоми й водночас позитивно впливати на сексуальну функцію, є тразодон, представник найсучаснішого класу антидепресантів – мультимодальних модуляторів серотонінової системи [35]. Тразодон був початково схвалений для лікування депресії, проте сьогодні він є одним із найчастіше використовуваних снодійних засобів. Останніми роками ­значна увага ­приділяється застосуванню препарату в сексуальній медицині [36, 37].

Тразодон діє як антагоніст cеротонінових рецепторів 2 типу (5-HT2), антагоніст α1-адренергічних рецепторів та інгібітор транспортера зворотного захоплення серотоніну (SERT). Крім того, він модулює супресію кортизолу гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковою віссю, що, ймовірно, сприяє ефективності препарату при безсонні. Тразодон індукує й підтримує сон, не формуючи толерантності та сонливості в денний час [38, 39].

Метааналіз, який включив 9 подвійних сліпих рандомізованих контрольованих досліджень, показав, що тразодон і СІЗЗС мають зіставну ефективність при лікуванні депресивних станів, але різні профілі побічних ефектів: порівняно із СІЗЗС тразодон значно рідше асоціювався із сексуальними розладами, безсонням, загостренням тривоги та нудотою [40].

За даними огляду 45 клінічних досліджень, тразодон є ефективним у разі первинного та вторинного безсоння, зокрема пов’язаного чи не пов’язаного з депресією [41]. У більшості досліджень, включених до огляду (95,5%; 43/45 досліджень), показана ефективність тразодону в лікуванні безсоння. У 21 дослідженні препарат застосовувався в пацієнтів із депресивними симптомами, в яких безсоння було спричинене власне депресією чи прийомом антидепресантів. У 23 дослідженнях тразодон вивчався в лікуванні безсоння, не пов’язаного з депресією (зокрема, в пацієнтів із первинним безсонням, у вагітних, жінок у постмено­паузі, осіб із хворобою Альцгеймера й іншими деменціями, пацієнтів із раком, осіб з алкогольною залежністю, хворих психіатричного профілю, пацієнтів із соматоформним больовим розладом і здорових добровольців).

У метааналізі було продемонстровано ефективність тразодону в лікуванні еректильної дисфункції, зокрема психогенної, фізіологічної та змішаного генезу [42]. Препарат підвищує сексуальне бажання не лише в чоловіків, а й у жінок, завдяки чому розглядається як перспективний засіб лікування жіночого гіпоактивного сексуального розладу [43].

Тразодон також може відновлювати сексуальну функцію, порушену внаслідок терапії іншими антидепресантами. У дослідженні за участю чоловіків і жінок із СІЗЗС-­індукованою сексуальною дисфункцією після 4 тиж лікування тразодоном було відзначено значне поліпшення сексуальної функції на додаток до загального зменшення симптомів депресії та тривоги. Примітно, що нормалізація сексуальної функції не корелювала з клінічним покращенням тривожно-депресивних симптомів [44].

Отже, безсоння, депресія та сексуальна дисфункція – взаємопов’язані розлади, що часто співіснують; розвиток одного з цих порушень сприяє виникненню інших. Серед зазначених розладів найчастішою скаргою, з якою пацієнти звертаються до лікарів первинної ланки, є безсоння; натомість про супутні депресивні чи сексуальні симптоми пацієнти повідомляють значно рідше. Нещодавнє дослідження за участю дорослих віком 35-64 роки показало, що неспроможність заснути впродовж перших 30 хв у ліжку ≥3 разів на тиждень, просинання серед ночі чи рано-вранці ≥3 разів на тиждень і погана суб’єктивна якість сну є сильними предикторами коморбідної депресії [45].

Здоровий спосіб життя, передусім достатній рівень фізичної активності та відмова від шкідливих звичок, є передумовою успішного лікування безсоння та депресії. Проте в багатьох випадках, щоб розірвати хибне коло, потрібно застосовувати фармакотерапію. Варто пам’ятати, що деякі антидепресанти можуть порушувати сон, а більшість снодійних асоціюються з підвищеним ризиком депресії. Тразодон – це сучасний мультимодальний антидепресант із доведеною ефективністю в лікуванні безсоння різного генезу. Сексуальні розлади є частим супутником безсоння та депресії, тому здатність тразодону покращувати сексуальну функцію в чоловіків і жінок є важливою перевагою.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготував Олексій Терещенко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11 (480), червень 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

15.04.2024 Неврологія Діагностика та лікування когнітивних розладів

Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – ​відповідь»....

26.03.2024 Неврологія Кардіоваскулярна безпека під час лікування нестероїдними протизапальними препаратами: збалансований підхід

Хоча нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) мають численні серйозні побічні ефекти, вони належать до найчастіше застосовуваних препаратів у всьому світі (McGettigan P., Henry D., 2013). Через часте застосування побічні дії НПЗП становлять значну загрозу для громадського здоров’я. Так, уже декілька декад тому було описано підвищення артеріального тиску та ризик загострень серцевої недостатності на тлі прийому цих препаратів (Staessen J. et al., 1983; Cannon P.J., 1986)....

24.03.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Діагностика і лікування потиличної невралгії та цервікогенного головного болю

У лютому відбувся медичний форум Ukraine Neuro Global 2024, організований ГО «Українська асоціація медичної освіти» (м. Київ). Під час заходу обговорювалися найактуальніші проблеми сучасної неврології. У рамках форуму відбувся сателітний симпозіум «Актуальні питання фармакотерапії в неврології». Слово мала в.о. завідувача кафедри неврології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Марина Анатоліївна Тріщинська з доповіддю «Краніоцервікалгії: особливості діагностики та лікування»....

24.03.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Вестибулярні наслідки легкої черепно-мозкової травми і вибухової дії

Запаморочення є поширеним та іноді стійким симптомом після струсу мозку чи легкої черепно-мозкової травми (лЧМТ). Терміном «запаморочення» часто описують декілька симптомів, як-от головокружіння (вертиго; ілюзія руху), порушення рівноваги (нестійкість, нестабільність) і, власне, запаморочення (пресинкопальний стан). Запаморочення після струсу мозку є клінічним викликом, оскільки існує багато причин цього розладу, а його ведення залежить від етіології [1-3]. Однією з таких причин є пошкодження периферичної вестибулярної системи (внутрішнього вуха). У разі травм, отриманих під час війни, лЧМТ часто пов’язана з вибуховою дією, яка може пошкоджувати внутрішнє вухо. Лікарям важливо розуміти вестибулярні наслідки вибухової лЧМТ, оскільки ЧМТ є дуже характерною для сучасних війн [4]....