Розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю: Ferrari з потужним двигуном і гальмами від велосипеда

У лютому 2020 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася Науково-практична конференція «ІІ Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ у системі охорони психічного здоров’я». Ця визначна подія об’єднала вітчизняних і зарубіжних спеціалістів – ​лікарів, психологів, фахівців із соціальної роботи та педагогів – ​навколо обговорення останніх наукових досягнень і практичного досвіду роботи з дітьми, які мають розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю (РДУГ). Проблеми пацієнтів із РДУГ потребують комплексного розв’язання, розробки окремої політики, яка може об’єднати програми спеціалізованої психіатричної, неврологічної, загальномедичної допомоги, психологічні втручання на макро- та мікросоціальному рівнях, педагогічний супровід з урахуванням особливих освітніх проблем, низку заходів у галузі ювенальної юстиції тощо.

Від 5 до 10% дітей у популяції мають РДУГ, у третини з них симптоми залишаються і в дорослому віці. Більш ніж у половини таких пацієнтів виявлено щонайменше ще один психічний, емоційний або поведінковий розлад: тривожний, депресивний, нав’язливий, а також різноманітні неврологічні. Основна частка дітей із РДУГ мають високий рівень інтелектуального розвитку та значущі креативні здібності, але через поведінкові прояви розладу часто не можуть реалізувати свій освітній та соціальний потенціал. Вони зазнають цькування у суспільстві; підлітки із РДУГ, зокрема, нерідко потрапляють у конфлікт із законом.

Психічне здоров’я та благополуччя громадян має бути пріоритетом безпекової політики держави, а Україна потребує системних змін у галузі психічного здоров’я. Співпраця фахівців різних сфер – ​тренд сучасності у всьому світі. Для розвитку науки та втілення її досягнень у практику значення вузькоспеціалізованих професійних конференцій важко переоцінити. На них спеціалісти різноманітних галузей мають можливість ознайомитись із сучасними формами організації колаборативної роботи мультидисциплінарних команд і кращими міжнародними практиками. Адже для успішної соціалізації діти із РДУГ потребують не однобічної, а комплексної психологічної, медичної та соціальної підтримки. Важливо також не забувати про підтримку батьків і рідних людей із розладом психіки: вони мають отримувати усебічне інформування щодо розладу та системну допомогу на державному рівні. Інклюзивний підхід у розв’язанні проблеми передбачає їхнє активне залучення до дискусії, навчання та просвіту щодо РДУГ. Саме в такому форматі відбулися Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ у системі охорони психічного здоров’я».

Варто зазначити, що це вже другі Міжнародні консультації (торік вони були присвячені психічному здоров’ю та психологічному благополуччю дітей). Організаторами конференції у цьому році виступили Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Незалежна асоціація психологів, Українська психологічна асоціація, Асоціація психіатрів України, Міжнародний некомерційний фонд «Права людини у сфері психічного здоров’я (Федерація глобальних ініціатив у психіатрії)», а також Благодійний фонд розвитку інновацій у медицині «РІМОН». Захід відбувся за сприяння Ізраїльської коаліції травми та Нідерландського фонду превенції суїцидів 113.

Перший день роботи Міжнародних консультацій був присвячений обговоренню сучасних поглядів на проблему РДУГ. Заступник декана з міжнародних зв’язків та наукової роботи факультету психології КНУ ім. Тараса Шевченка Світлана Юріївна Пащенко зазначила у виступі, що формат співпраці спеціалістів різних медичних сфер на сьогодні є надзвичайно прогресивним і продуктивним. Він дозволить опрацювати корисні рекомендації, завдяки яким органи державної влади, законодавці зможуть розробити й об’єднати програми різних галузей медичної допомоги, психологічні заходи на макро- й мікросоціальному рівнях, педагогічний супровід з огляду на особливі освітні проблеми, важливі кроки у галузі ювенальної юстиції в цілісну комплексну загальнодержавну політику щодо організації допомоги хворим на розлади аутистичного спектра.

Аксана Анатоліївна Філіпішина, начальниця Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та ґендерної рівності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини наголосила на дефіциті уваги до прав дітей із психічними розладами в Україні. Спікерка наголосила, що це простежується, зокрема, на випадках необґрунтованого спрямування таких пацієнтів до спеціалізованих шкіл-інтернатів.

Олена Михайлівна Ліщишина, к. мед. н., начальниця відділу стандартизації медичної допомоги департаменту оцінки медичних технологій ДУ «Державний експертний центр МОЗ України» доповіла про українську адаптацію клінічних настанов щодо діагностики та лікування дітей, підлітків і молоді з дефіцитом уваги та гіперактивністю. Крім того, вона наголосила на необхідності навчання батьків/опікунів пацієнтів із РДУГ стратегіям управління проблемною поведінкою дитини, важливості їхнього інформування про роботу інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) в Україні, а також розповіла про особливості психофармакотерапії при РДУГ, яка має ґрунтуватися на засадах доказової медицини.

Власне, на необхідності всебічного інформування батьків, педагогів, фахівців, які мають справу із РДУГ, наголосили всі доповідачі заходу. Сергій Віталійович Литвин, аспірант кафедри психодіагностики та клінічної психології факультету психології КНУ ім. Тараса Шевченка, нейропсихолог, зауважив, що РДУГ нині – ​популярний діагноз, і ним часто зловживають. Водночас 30% таких пацієнтів потребують обов’язкового медикаментозного лікування, і це потрібно теж враховувати.

Як вважає к. психол. н., доцент кафедри психодіагностики та клінічної психології КНУ ім. Тараса Шевченка Каріне Олегівна Малишева, фармакологічне лікування РДУГ без необхідного психологічного супроводу може мати ускладнення у дорослому віці. Тому для діагностики й подальшого лікування РДУГ надзвичайно важливими є як медичний, так і психологічний огляд та супровід. 

Дмитро Ігорович Марценковський, аспірант кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О. Богомольця (м. Київ), у доповіді про РДУГ як фактор ризику антисоціальної та самоушкоджувальної поведінки підкреслив, що найбільші ризики мають пацієнти з комбінованою формою РДУГ.

Катерина Іванівна Бояршинова, керівниця психологічної служби КНУ ім. Тараса Шевченка, презентувала доповідь «Булінг дітей з РДУГ: діагностичний складник», у якій зазначила, що діти, які мають РДУГ, частіше за інших потрапляють у ситуації булінгу – ​чи то у позиції жертви, чи кривдника, чи кривдника жертви. Лекторка розповіла про те, що (і хто) «штовхає» дитину опинитися у тій чи іншій позиції, якими є особливості таких індивідуумів та описала механізм покрокових дій у ситуації булінгу дітей із РДУГ. Важливо пам’ятати, що «булінг може бути завершений тільки за втручання третіх осіб», – ​підкреслила вона.

Ігор Анатолійович Марценковський, завідувач відділу психічних розладів дітей та підлітків ДУ «Науково-дослідний інститут психіатрії МОЗ України» (м. Київ), зупинився на складнощах диференційної діагностики розладів поведінки, висвітлив особливості гіперактивності й імпульсивності, що зумовлені РДУГ та манією/гіпоманією при біполярному розладі. Особливого педагогічного та психологічного супроводу, раннього фармакологічного лікування потребують учні з подвійною діагностикою цих розладів. Доповідач навів загальні настанови для вчителів і шкільних психологів щодо втручань, які дозволяють задовольнити особливі освітні проблеми цих дітей.

Психологічні втручання мають передбачати такі заходи, як:

• індивідуальна терапія з дитиною (когнітивно-поведінкова терапія, тренінг соціальних навичок);
• групові тренінги – ​батьківські, поведінкові тренінги (менеджмент) у класі;
• втручання з використанням помічників вчителя (тюторів) на певний час;
• психоосвітня робота (консультування) викладачів та батьків;
• менеджмент з опорою на батьківську само- та взаємодопомогу.

Менеджмент самоврядування у старших підлітків має на меті формування навичок самоконтролю. Втручання передбачає складання реєстру випадків проблемної поведінки та співпрацю з однолітками в їхньому подоланні, набуття навичок оцінювання успішності власної поведінки, самостійно підкріплювати бажану поведінку за рахунок нагород, дотримуватися керівних принципів продуктивності/точності, встановлювати своєчасні цілі. Результатом цих дій має бути поліпшення спілкування.

Учасники першого дня конференції мали змогу поспілкуватися наживо та за допомогою скайп-зв’язку з міжнародними експертами Кетрін Крімер (Ірландія) та Марайкою ван Генабік (Нідерланди), а також із дорослою пацієнткою з РДУГ з Ізраїлю. На додачу, були ретельно обговорені питання профілактики самогубств серед молоді та впливу проблем психічного здоров’я, зокрема РДУГ, на кримінальну поведінку. 

Крім того, увагу було приділено ефективності пробації та рецидивів злочинної поведінки серед підлітків і молодих дорослих із РДУГ за допомогою програм превенції із застосуванням метадону та метилфенідату. Підлітки із РДУГ, які перебували у конфлікті з законом та отримували терапію психостимуляторами, продемонстрували значно нижчий ризик рецидивів злочинної діяльності, вживання наркотиків та формування залежної від алкоголю поведінки.

Тематика другого дня конференції була різноманітною, зокрема обговорювалися діагностичні інструментарії для оцінювання психічного здоров’я дітей та підлітків.

Магістр бізнес-адміністрування, доктор медицини, професор психіатрії дітей та підлітків відділу психіатрії медичного факультету Університету Массачусетса (США) Борис Лорберг презентував учасникам заходу інструмент, що надає показники роботи на індивідуальному та системному рівнях. Спікер описав РДУГ метафорично – ​як автомобіль Ferrari з потужним двигуном і гальмами від велосипеда.

Член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заступниця директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (м. Київ), д. психол. н. Любов Антонівна Найдьонова виступила з доповіддю про цивілізаційні ризики кіберсоціалізації. Лекторка описала деформації вольових процесів і почуття вітальності у неповнолітніх кіберкористувачів. 

Віртуалізації та феномену самогубства у цифровій реальності присвятила виступ Ольга Сергіївна Шевчук, аспірантка кафедри психодіагностики та клінічної психології факультету психології, психологиня Психологічної служби КНУ ім. Тараса Шевченка.

Тетяна Олексіївна Скрипник, аспірантка НДІ психіатрії МОЗ України відділу психічних розладів дітей та підлітків, лікарка-психіатриня дитяча клініки КНУ ім. Тараса Шевченка розповіла про реалії та перспективи інклюзивної освіти для дітей і підлітків із РДУГ в Україні. Також вона відповіла на запитання батьків, діти яких страждають на РДУГ.

Наказом МОЗ України, що погоджений із Міністерством освіти та науки і Міністерством соціальної політики № 1060 від 08.05.2019 р., встановлено п’ять рівнів підтримки осіб з особливими освітніми потребами субвенціями державного бюджету. Саме для дітей із РДУГ з обмеженням у функціонуванні від 5‑20 до 35% передбачені другий або третій рівень підтримки.

У реальній практиці, на жаль, є низка проблем в отриманні регламентованої законом підтримки у навчанні дітям з РДУГ. ІРЦ часто не розглядають дітей із проявами РДУГ як осіб, що мають певний психічний розлад. Із цього випливає, що дана категорія дітей не визнається як така із особливими освітніми потребами. Серед спеціалістів ІРЦ поширені уявлення, що симптоми РДУГ є наслідком проблем виховання, поведінки і не мають стосунку до певного психічного розладу.

Під час включення з Нідерландів учасники конференції могли поставити свої запитання фахівцям Нідерландського фонду превенції суїцидів 113. На додачу, живу дискусію викликала лекція старшого викладача Лондонського університету, керівника магістерської програми з дитячої та підліткової психіатрії, консультанта з дитячої та підліткової психіатрії лікарні Модслі доктора Дениса Угріна (Велика Британія), присвячена самоушкодженням та суїцидам у дітей та підлітків. Ізраїльську концепцію профілактики суїцидів презентувала Аскаров Хавацелет, експертка з питань суїцидів та тренерка з відповідних програм роботи МОЗ Ізраїлю, сімейна психотерапевтка (Ізраїльська коаліція травми).

Підсумовуючи дводенну роботу науково-практичної конференції «ІІ Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ у системі охорони психічного здоров’я», слід зауважити, що проблематика діагностики й лікування РДУГ не просто масштабна – ​вона має глобальний характер, а проблема є комплексною. Отже, розв’язувати її варто теж у колаборації, за співпраці фахівців різних галузей, враховуючи досвід і досягнення, зокрема, зарубіжних спеціалістів, знімаючи стигму щодо РДУГ у суспільстві.

Підготувала Інна Бєлінська

Автор фото: Володимир Беспалов
Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 2 (53) 2020 р.