Григорий Львович Дерман – корифей патологической анатомии

28.10.2020

К 130-летию со дня рождения

В 1890 г., т.е. ровно 130 лет назад, в небольшом донбасском городке Бахмут Екатеринославской губернии (с 1924 по 2016 г. – ​Артемовск), в старейшем историко-культурном центре Донбасса родился будущий великий ученый Григорий Львович Дерман. Он был одним из 11 детей в этой небогатой семье. В раннем детстве – ​учеба в хедере, еврейской религиозной начальной школе. Хедер, к слову сказать, обеспечивал то, чем не мог похвастаться ни один народ в течение XIII-XX веков: стопроцентную грамотность среди мужского населения. Затем жажда знаний (и это в возрасте 7-8 лет!) привела Гришу в Бобровскую гимназию неблизкой Воронежской губернии. Отличная успеваемость, трудолюбие и недюжинная работо­способность принесли свои плоды – ​он окончил гимназию с золотой медалью (1910), а затем – ​медицинский факультет Харьковского университета (1914).

Интерес к патологической анатомии, искренний и многогранный, который коллеги-медики наблюдали у Григория Львовича на протяжении всей его жизни, проявился еще в студенческие годы, на кафедре патологической анатомии, возглавляемой Н.Ф. Мельниковым-Разведенковым, и предопределил его дальнейшее становление. На пятом курсе за научную работу «Сравнительная оценка различных методов окраски сухих препаратов крови» советом профессоров Григорий Дерман был удостоен золотой медали.

Закончить учебу не довелось – ​грянула Первая мировая война. Старшекурсников медицинских факультетов, среди которых был и Григорий, выпустили досрочно и направили в военные части и полевые госпитали воюющей армии. Здесь и сбылась мечта молодого военврача, заведующего инфекционным бараком – ​он был переведен в прозекторы, и этой профессии был посвящен долгий и непростой его жизненный путь.

С первых лет врачебной деятельности проявилась тяга к научно-исследовательской работе, страстное желание познания нового, талант ис­следователя, что позволило защитить докторскую диссертацию на тему «Материалы к вопросу о незрелых невриномах» (1926). А затем предстоя­ла двухгодичная научная командировка в Германию, в берлинскую клинику «Шарите» – ​мекку тогдашней мировой медицины, к выдающимся патологам О. Любаршу и Л.А. Ашоффу, с целью специализации по патологической анатомии.

В годы Великой Отечественной войны, в эвакуации, был наставником будущих, так необходимых фронту врачей и заведовал патологоанатомической службой в одной из автономных российских республик. Своим примером увлекал в науку молодежь – ​тысячи студентов, сотни учеников и последователей, – ​удерживая при этом несомненное первенство в науке и диагностике; с ним считались коллеги киевляне, москвичи, ленинградцы, да всех их не перечесть.

Григорий Львович Дерман прожил славную и чрезвычайно плодотворную жизнь. В 1916-1941 гг. трудился в патологоанатомическом отделении Института лабораторной диагностики в Харькове – прошел путь ​от ассистента и заведующего отделом до директора и научного руководителя. Одновременно (1919-1927) работал в Харьковском медицинском институте; в 1930-1941 и 1944-1945 гг. возглавлял кафедру патологической анатомии Харьковского института усовершенствования врачей, а в 1932-1941 и 1945-1971 гг. – ​кафедру 2-го Харьковского медицинского института. Во время Великой Отечест­венной войны (1941-1944) заведовал кафедрой патологической анатомии Ижевского медицинского института (Удмуртия).

Многогранная деятельность талантливого ученого снискала ему абсолютно заслуженные почет и уважение как в кругу медицинского сообщества, так и среди простых людей, которым он во многом с энтузиазмом и совершенно безвозмездно помогал как только мог. И всегда держал двери и рабочего, и домашнего кабинетов открытыми…

Профессор Г.Л. Дерман – ​инициатор создания Украинского перинатального центра патологии и городского консультативного центра по изучению биопсий. Под его руководством стали впервые после эвакуации из Харькова проводить в Ижевске срочную гистологическую диагностику опухолей непосредственно у операционного стола (1942-1944). Им изучены и описаны клетки Тюрка у больных сыпным тифом, особенности морфологии желудочно-кишечного тракта при скарлатине, миоциты Аничкова при детских инфекционных болезнях; разработана классификация брюшнотифозных процессов. Под его началом защищено 14 докторских и 45 кандидатских диссертаций; он автор более чем 140 научных работ.

Круг научных интересов Григория Львовича был необычайно широк: морфологические изменения различных органов и тканей при гипертонической болезни и атеросклерозе; пато­морфология опухолевого роста; морфогенез коронаросклероза при ревматизме; изучение ретикулоэндотелиальной системы; роль легких, печени и селезенки в липоидном обмене при экспериментально-морфологическом исследовании; изучение жировой ткани у плодов и новорожденных; инфекционная патология; история медицины и др.

Александр Ильич Дерман, доктор медицинских наук, высококлассный хирург и внук великого ученого пишет: «Григорий Львович Дерман был моим дедом, давшим мне массу знаний, увлечений, любви, заботы, да и путевку в профессию, наконец (хотя поначалу я видел себя совсем в иной сфере деятельности). Меня всегда покоряли и восхищали его страстная преданность патологической анатомии, огромное личное обаяние, высокая квалификация и эрудиция, скромность и доброта, неизменная доступность и принципиальность, высокая культура. В наших частых дискуссиях и спорах он практически всегда был прав и мудро направлял меня, за что я буду благодарен ему до конца дней своих. Если бы ты знал, мой дорогой дедушка, как часто я вспоминаю тебя, мысленно обращаюсь за советом и всегда, как мне видится, получаю от тебя необходимую поддержку!..

Спасибо за все, и вечная тебе память!»

Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія, Інтенсивна терапія» № 3 (41), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Хірургія, ортопедія та анестезіологія

27.07.2021 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Запалення і здоров’я опорно-рухового апарату: від теорії до практики

Наприкінці весни відбулася онлайн-конференція «Запалення і здоров’я опорно-рухового апарату: від теорії до практики», організована Українською академією біологічної медицини. Захід було присвячено 85-річному ювілею препарату Траумель С. У рамках конференції вітчизняні та іноземні вчені поділилися новими науковими розробками, досягненнями й перспективами стосовно ефективного та безпечного лікування, а також повноцінного відновлення хворих із патологіями опорно-рухового апарату. ...

27.07.2021 Хірургія, ортопедія та анестезіологія COVID‑19 і тромби: найновіші дані щодо лікування тромбоемболії

На початку пандемії COVID‑19 з’явилося багато повідомлень про велику поширеність тромбоемболії серед госпіталізованих пацієнтів з інфекцією SARS-CoV‑2. Пізніше виявилося, що тромбози не оминають й амбулаторних та нещодавно виписаних пацієнтів і можуть виникати навіть після вакцинації. На вебінарі «COVID‑19 і тромби: найновіші дані щодо лікування тромбоемболії» відомі іноземні спеціалісти представили найбільш актуальні дані щодо профілактики та лікування тромбоемболій у госпіталізованих та негоспіталізованих хворих, а також інформацію про зв’язок вакцинації проти COVID‑19 із тромбозами. ...

27.07.2021 Ревматологія Хірургія, ортопедія та анестезіологія Результати порівняння пролонгованих глюкокортикоїдів на основі бетаметазону в лікуванні синовіту колінного суглоба при гонартрозі

У статті представлено власний досвід порівняння пролонгованих глюкокортикоїдів на основі бетаметазону при лікуванні 20 пацієнтів з остеоартрозом колінного суглоба II ступеня (за Kellgren-Lawrence), що супроводжувався синовітом колінного суглоба. ...

27.07.2021 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Антибіотикорезистентність як глобальна проблема в умовах пандемії COVID-19 та способи її подолання

На думку багатьох представників медичної спільноти, найближчим часом після завершення пандемії COVID-19 слід очікувати різкого зростання рівня антибіотикорезистентності, адже у сьогоднішніх реаліях ми спостерігаємо ситуацію, за якої для лікування вірусної пневмонії призначається два-три антибактеріальних препарати, що є абсолютно необґрунтованим і не відповідає міжнародним та вітчизняним рекомендаціям. Для визначення критеріїв вибору правильної терапевтичної стратегії застосування антибіотиків у період пандемії COVID-19 ми запросили поділитися власним досвідом та обговорити існуючі світові напрацювання у цій сфері провідних вітчизняних експертів у галузі інфектології, мікробіології, клінічної фармакології, анестезіології та інтенсивної терапії дітей та дорослих. Такий міждисциплінарний підхід дозволив визначити основні принципи та умови оптимальної антибактеріальної терапії, розглянути різні схеми та комбінації призначених препаратів у контексті стримання подальшого росту кількості антибіотикорезистентних патогенів в умовах стаціонару. ...