Кашель: як і чим лікувати?

25.11.2015

Кашель є захисним рефлексом організму, що забезпечує очищення слизової оболонки дихальних шляхів. При потраплянні в дихальні шляхи сторонніх тіл (пилу, дрібних часточок, води, їжі тощо) або накопиченні в бронхах слизу кашльовий рефлекс активується, що сприяє очищенню дихальних шляхів. У деяких випадках кашльовий рефлекс може бути реакцією на подразнення чутливих
рецепторів, які містяться в слизовій оболонці дихальних шляхів, наприклад, дією холодного повітря. В інших випадках кашель може бути пов’язаний зі зменшенням порогу чутливості кашльового рефлексу (застосування деяких лікарських засобів, наприклад інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту – ІАПФ). Іноді кашель може викликатися рідкісними розладами здоров’я, зокрема патологією обмінних процесів, асоціюватися з вродженими вадами розвитку тощо.

Що є причиною кашлю?
Причинами кашлю можуть бути як інфекційні агенти (віруси, бактерії, гриби, гельмінти), так і неінфекційні (вади розвитку, обмінні порушення, супутня патологія). У більшості випадків виникнення кашлю пов’язане з інфекційними агентами, серед яких переважають віруси.

Яким може бути кашель?
За тривалістю кашель поділяють на гострий (<3 тиж), підгострий (3-8 тиж) і хронічний (>8 тиж).
Рецидивуючий кашель, не пов’язаний із гострими респіраторними інфекціями, – повторні (≥2 разів на рік) епізоди кашлю, окрім тих, які викликані гострими респіраторними інфекціями; тривалість епізоду – >7-14 днів. Якщо періоди ремісії короткі, рецидивуючий кашель важко відрізнити від стійкого хронічного.
Поствірусний кашель провокується вірусною інфекцією та триває понад 3 тиж.
У разі специфічного кашлю можна чітко визначити причину.
Неспецифічний ізольований кашель – постійний сухий кашель у пацієнтів, у яких відсутні інші симптоми ураження респіраторної системи та ознаки хронічних захворювань легень. Цей вид кашлю діагностується за умови відсутності патології на рентгенограмі органів грудної клітки, характеризується мінливістю обструкції та еозинофільним запаленням дихальних шляхів.
Для кашльового варіанту бронхіальної астми (БА) властива бронхіальна гіперреактивність, наявність якої відрізняє його від еозинофільного бронхіту.
Синдром постназального затікання – стан, при якому слиз із носоглотки потрапляє в гортань; супроводжується покашлюванням упродовж дня та посиленням кашлю при зміні положення тіла.

Коли слід звертатися до сімейного лікаря?
Сімейний лікар має вислухати скарги, з’ясувати всі обставини захворювання, оглянути пацієнта та прийняти рішення щодо необхідності подальшої діагностики та лікування.
Під час збору анамнезу необхідно уточнити перелік усіх лікарських засобів, які пацієнт приймав останнім часом; визначити наявність алергії та хронічних хвороб, можливість контакту із хворими на туберкульоз; установити статус куріння (табл. 1).

Таб1

Якою повинна бути тактика лікаря при хронічному кашлі у дорослих?
Головною метою при хронічному кашлі у дорослих є виключення органічної патології, тютюнопаління та застосування ІАПФ як можливих причин кашлю.
За наявності хронічного кашлю діагностичний комплекс включає дослідження мокротиння щодо наявності кислотостійких бактерій (у пацієнтів з вологим кашлем), оглядову рентгенографію, обстеження ЛОР-органів, спірометрію та тест на зворотність бронхообструкції (спірометр/спірограф входить до табелю оснащення амбулаторії).
Обсяг лабораторно-інструментальних досліджень має відповідати стану пацієнта, тривалості кашлю з урахуванням анамнезу та даних фізикального обстеження (табл. 2).

Таб2
Сімейний лікар повинен проводити консультування курців щодо припинення тютюнопаління. Пацієнтам з кашлем та задишкою рекомендоване проведення спірографії (при негативному результаті дослідження щодо наявності кислотостійких бактерій) та обстеження на виявлення атопії (загальний аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули, IgE, шкірні алергологічні тести).

Причини хронічного кашлю у пацієнтів з нормальними результатами рентгенограми органів грудної клітки:
• Рефлюксна хвороба:
– Гастроезофагеальний рефлюкс
– Глотково-гортанний (позастравохідний) рефлюкс
– Порушення моторики стравоходу
• Синдроми БА:
– Кашльовий варіант БА
– Еозинофільний бронхіт
• Риніт

Таб3Без имени-1

 

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

27.01.2021 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Цефдінір у лікуванні інфекцій дихальних шляхів: ефективність, безпечність, зручність застосування

У цій статті розглянуті особливості застосування цефалоспорину ІІІ покоління – ​цефдініру в лікуванні таких респіраторних інфекцій, як позалікарняна пневмонія (ПЛП), загострення хронічного бронхіту (ЗХБ), гострий середній отит, фарингіт, тонзиліт і гострий бактеріальний риносинусит (ГБРС). Представлені дані клінічних досліджень з ефективності цефдініру та результати порівняльних випробувань препарату з фторхінолонами, пеніцилінами, а також з іншими цефалоспоринами. ...

27.01.2021 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина GINA-2020: що нового? Global Initiative for Asthma, перегляд 2020 р.

Бронхіальна астма (БА) – ​гетерогенне захворювання, що зазвичай характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів. Діагностується за наявності в анамнезі респіраторних симптомів, таких як свистячі хрипи, задишка, стиснення в грудях і кашель, які змінюються з часом та за інтенсивністю, а також нестійкого обмеження повітряного потоку на видиху....

27.01.2021 Алергія та імунологія Інфекційні захворювання Пульмонологія та оториноларингологія Сучасні тенденції в лікуванні алергічних захворювань

27-28 листопада 2020 року відбулася, як останнім часом майже всі такого роду заходи – ​у форматі онлайн, науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні світові тенденції лікування алергії». У своїх доповідях спікери висвітлювали не тільки актуальні питання алергології, але й їх зв’язок із COVID‑19, зокрема – ​алгоритми ведення пацієнтів з алергічними захворюваннями (АЗ) в умовах пандемії. ...

26.01.2021 Алергія та імунологія Інфекційні захворювання Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Практичні аспекти ведення пацієнтів з алергічним ринітом під час пандемії COVID‑19: специфічна імунотерапія та вибір оптимального антигістамінного препарату

11-12 вересня 2020 року, за підтримки Асоціації алергологів України, у рамках проекту «Життя без алергії», відбулася науково-практична конференція МОЗ України «Сучасна світова практика ведення пацієнтів з алергічними захворюваннями в період COVID‑19». На початку заходу з вступним словом до присутніх звернувся президент Світової алергологічної організації (WAO) Ігнаціо Дж. Ансотеджі (Іспанія). Із доповідями щодо особливостей ведення пацієнтів в умовах COVID‑19 виступили провідні вітчизняні та зарубіжні експерти з Німеччини, Болгарії та Великої Британії. ...