Звіт про проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Бронхіальна астма, алергія, імунологія – сучасні досягнення та перспективи розвитку»

26.07.2015

26–27 березня 2015 р. в Києві відбулась науково-практична конференція з міжнародною участю «Бронхіальна астма, алергія, імунологія – сучасні досягнення та перспективи розвитку», яка була присвячена 30-річчю з дня заснування кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО імені П.Л. Шупика, яка і була приймаючою стороною на чолі з д.м.н., професором Л.В. Кузнецовою та д.м.н. професором Л.І. Романюк. Захід складався із 7 секцій, 6 з яких проходили паралельно у конференційних залах «Президент Готелю», а 7 – на базі Київської міської клінічної лікарні № 8.

Відкриття конференції. Головуючі: Л.І. Романюк, Є.М. Дитятковська, С.М. Пухлик, Л.В. Кузнецова, М.І. Лисяний, І.С. Зозуля Відкриття конференції. Головуючі: Л.І. Романюк, Є.М. Дитятковська, С.М. Пухлик, Л.В. Кузнецова, М.І. Лисяний, І.С. Зозуля

У роботі конференції взяли участь провідні фахівці галузі з Україні: д.м.н., професор С.М. Недельська (м. Запоріжжя), д.м.н. О.М. Охотнікова (м. Київ), д.м.н. Є.М. Дитятковська (м. Дніпропетровськ), д.м.н. І.В. Гогунська (м. Київ), д.м.н. Т.В. Бездєтко (м. Харків), д.м.н., професор С.В. Зайков (м. Київ), д.м.н., професор Л.В. Беш (м. Львів), д.м.н. Т.Р. Уманець (м. Київ), д.м.н., професор В.Ф. Лапшин (м. Київ), д.м.н., професор С.М. Пухлик (м. Одеса), к.м.н. Л.В. Юдіна (м. Київ), д.м.н., професор М.М. Островський (м. Івано-Франківськ), д.м.н., професор В.Д. Бабаджан (м. Харків), д.м.н., професор Л.В. Болотна (м. Харків).

Також було запрошено відомих іноземних спеціалістів: професор Йоханн Крістіан Вірхов (J. Christian Virchow), FRCP, FCCP, FAAAAI, керівник відділення пульмонології та інтенсивної медицини Медичного центру при Ростоцькому університеті (University of Rostock), Німеччина, головний редактор журналу «Респіраторна медицина», член міжнародної робочої групи GINA. Доповідь професора Вірхова була присвячена питанням впливу останнього перегляду GINA на клінічну практику лікарів; великий інтерес та цілу низку запитань аудиторії викликала емоційна та змістовна доповідь професора Віденського університету Вікторії Гарип – «Основи молекулярної діагностики алергії. Значення молекулярної алергології в практиці лікаря-алерголога та лікарів загальної практики».

Також увага спеціалістів була прикута до роботи паралельної дитячої сесії заходу, модераторами котрої були Т.Р. Уманець, О.М. Охотнікова, Л.В. Беш, В.Ф. Лапшин і в якій взяли участь провідні дитячі та дорослі спеціалісти. У рамках даної сесії були розглянуті такі актуальні питання дитячої алергології, як гастроінтестинальна алергія, сучасні принципи діагностики та лікування алергічного риніту, особливості лікування поєднаної патології астми та алергічного риніту, профілактика алергічної патології у дітей, застосування небулайзерної терапії у даної категорії пацієнтів тощо.

На конференцію було запрошено з доповідями багато суміжних фахівців – отоларингологів, дерматовенерологів, пульмонологів та ін., що сприяє обміну досвідом і більш професійному та ретельному підходу до лікування пацієнтів з алергологічною патологією, які звертаються по допомогу до лікарів суміжних спеціальностей.

Усього під час роботи конференції було заслухано близько 60 доповідей, 9 стендових доповідей, проведено 5 майстер-класів.

У рамках конференції також відбулась виставка фармацевтичних компаній – спонсорів заходу.

Генеральним інформаційним спонсором заходу – журналом «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» було нагороджено доповідачів, які представили найкращі доповіді: к.м.н. Ю.А. Бісюка за доповідь «Імунологічні та генетичні субтипи бронхіальної астми», к.м.н. О.О. Наумову – «Діагностичне значення визначення рівня ферменту діамін-оксидази у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом та перехресною харчовою алергією»; д.м.н. І.В. Гогунську за доповідь «Алгоритми надання допомоги при гострих алергічних станах: анафілаксія та загострення атопічного дерматиту».

У цілому конференція мала дуже високий професійний та науковий рівень, було багато дискусій, під час секційних засідань – запитань аудиторії доповідачам, що, безумовно, є запорукою успішного обміну клінічним досвідом та знаннями з практичних питань. Проведення таких заходів і надалі сприятиме підвищенню професійної підготовки як спеціалістів з алергології, так і лікарів суміжних спеціальностей, які стикаються з даною категорією пацієнтів у своїй повсякденній практиці.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

24.06.2020 Пульмонологія та оториноларингологія І МІЖНАРОДНИЙ РЕСПІРАТОРНИЙ ФОРУМ З ІНГАЛЯЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ: практичні аспекти застосування світових рекомендацій

Внаслідок особливої чутливості до впливу факторів довкілля дихальна система є однією з найвразливіших в організмі людини. Це зумовлює високий рівень захворюваності та інвалідизації, асоційованої з респіраторною патологією. Так, гострі респіраторні інфекції нижніх дихальних шляхів (ДШ) – ​одна з трьох основних причин смерті та втрати працездатності як серед дитячої, так і серед дорослої популяції, а бронхіальна астма (БА) є найпоширенішим хронічним захворюванням, що маніфестує в дитинстві та вражає 14% дітей в усьому світі. У зв’язку з регулярним оновленням Глобальних рекомендацій з лікування обов’язковою умовою належного ведення пацієнтів із захворюваннями ДШ є безперервне навчання лікарів. ...

21.06.2020 Алергія та імунологія Інтраназальні кортикостероїди у фармакотерапії алергічного риніту: що нового в рекомендаціях ARIA (2020)?

На початку цього року на сторінках спеціалізованого видання The Journal of Allergy and Clinical Immunology з’явилася оновлена версія рекомендацій Робочої групи ARIA (Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma) щодо лікування алергічного риніту (АР), сформульованих із застосуванням системи розробки, оцінки й експертизи ступеня обґрунтованості клінічних рекомендацій (GRADE) і з огляду на сучасну доказову базу, отриману в умовах реальної клінічної практики (Bousquet J. et al., 2020). У документі наголошується, що вибір фармакотерапії для пацієнтів з АР націлений на досягнення контролю захворювання та залежить від багатьох факторів: віку й особистих уподобань пацієнта, клінічної симптоматики та ступеня її вираженості, наявності супутніх захворювань, ефективності й безпеки лікарських засобів, швидкості реалізації їхнього ефекту, впливу на сон і працездатність тощо....

21.06.2020 Пульмонологія та оториноларингологія Атипові пневмонії: виклик сучасності

Пневмонія й у XXI столітті залишається важливою медико-соціальною проблемою, що спричинено її значною поширеністю, досить великими показниками випадків смерті, істотними економічними витратами й особливою актуальністю у зв’язку з появою нових модифікованих нетипових збудників із блискавичним розвитком смертельних ускладнень [1, 2]. У сучасних умовах медицина приймає новий виклик – пандемію вірусної інфекції COVID‑19 (коронавірусна хвороба), котра швидко зумовлює розвиток атипових пневмоній із летальним наслідком....

21.06.2020 Пульмонологія та оториноларингологія Запалення як причина кашлю та розвитку ускладнень: можливості інноваційних муколітиків

Вислів «Amor еt tussis non celatur» (лат. «Кохання та кашель не приховаєш») є актуальним не лише для закоханої людини, а й для лікаря, котрий розуміє, що кашель приховувати не лише важко, це вкрай небезпечно і для пацієнта, і для суспільства. Кашель є однією з найчастіших причин звернення до сімейного лікаря та пульмонолога. В умовах пандемій туберкульозу та коронавірусної хвороби (COVID‑19) пацієнт із кашлем миттєво стає не тільки об’єктом пильної уваги з боку оточення, але й реальною загрозою поширення інфекції....