Імунонутрієнти при COVID‑19: фокус на омега‑3-жирні кислоти

17.11.2021

Стаття у форматі PDF

Протягом останніх 2 років найактуальнішими питаннями для людства стали запобігання стрімкому глобальному поширенню нового коронавірусу SARS-CoV‑2 та пошук ефективних способів профілактики й лікування коронавірусної хвороби (COVID‑19). Тривають дослідження різних засобів, які потенційно здатні посилити організм людини в протистоянні із SARS-CoV‑2. Крім відомих противірусних і протипухлинних препаратів, застосування вакцин, вивчається протикоронавірусна активність різноманітних імунонутрієнтів, тобто поживних речовин, здатних покращувати функціонування імунної системи. В умовах наростання нової хвилі COVID‑19 особливого значення набувають різні властивості імунонутрієнтів: здатність протистояти респіраторним вірусам, покращувати функцію макрофагів і синтез протизапальних цитокінів, нормалізувати стан ендотелію та запобігати розвитку цитокінового шторму.

Поліненасичені жирні кислоти

Серед вітамінів і мінералів, які позитивно впливають на стан імунної системи, суттєво виділяються омега‑3-поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК), які майже 30 років активно застосовуються в кардіології, неврології, геріатрії. За цей час встановлено, що омега‑3 ПНЖК притаманна низка цінних ефектів: вони здатні знижувати ризик тромбозу при серцево-судинних захворюваннях, зменшувати активність запальних процесів, покращувати функцію мозку та психічне здоров’я (Ruxton С. et al., 2004). Ці властивості пояснюють біологічною роллю омега‑3 ПНЖК, які присутні в клітинній мембрані кожної клітини та здатні регулювати плинність мембрани, включатися в біфосфоліпідний шар і брати участь у синтезі різних медіаторів, як-от простагландини, лейкотрієни та марезини (Hathaway D. et al., 2020).

Імуномодулювальна активність

Вплив омега‑3 ПНЖК на імунні клітини було ретельно проаналізовано в систематичному огляді S. Gutiérrez і співавт. (2019). Лише за 2 міс до спалаху нової невідомої хвороби в Ухані автори, вивчивши результати більш ніж 160 досліджень, упевнено констатували здатність омега‑3 ПНЖК нормалізувати активність імунної системи. Вони наводять докази того, що омега‑3 ПНЖК впливають на макрофаги: стимулюють їхню фагоцитарну активність і знижують рівень прозапальних цитокінів, підвищуючи поляризацію макрофагів із М2-фенотипом. Встановлено, що цей імунонутрієнт впливає на нейтрофіли, сприяючи зростанню їхньої фагоцитарної активності, продукції деяких медіаторів (рис.). Омега‑3 ПНЖК забезпечують зниження інфільтрації еозинофілами й активації базофілів. Вплив омега‑3 ПНЖК розповсюджується на дендритні клітини (знижується презентація антигенів), мастоцити та Т‑клітини (зменшується їх активація), В‑клітини (зростає продукція IgM). Учені зробили висновок, що такі складові омега‑3 ПНЖК, як ейкозапентаєнова кислота (ЕПК) і докозагексаєнова кислота (ДГК), чинять гальмівний вплив на активацію імунних клітин як вродженого, так й адаптивного імунітету, при цьому сприяючи функціонуванню окремих клітин завдяки поліпшенню процесів фагоцитозу в макрофагах, нейтрофілах і диференціюванню Treg.

Рис. Вплив омега‑3-ЖК на імунну відповідь у хворих на COVID‑19 (Hathaway D. et al., 2020)

Омега‑3 ПНЖК пригнічують синтез прозапальних медіаторів (інтерлейкін‑1β (ІЛ‑1β), IЛ‑6, фактор некрозу пухлини – ФНП), запобігають розвитку цитокінового шторму, послаблюють запальну реакцію завдяки диференціації регуляторних Т-клітини, чинять противірусну дію, посилюючи фагоцитарну активність нейтрофілів і макрофагів.

Перелічені властивості дали вченим змогу припустити, що омега‑3 ПНЖК не можна віднести до звичайних неспецифічних імуносупресорів, їхня імуномодулювальна активність може бути використана при лікуванні різноманітних захворювань – ​від сепсису до автоімунної патології (Gutiérrez S. et al., 2019). Ці дані набули додаткової актуальності буквально через кілька місяців після виходу друком, коли прийшло розуміння, що для ефективного лікування COVID‑19 необхідним є пригнічення надзвичайної SARS-CoV‑2-­індукованої активності деяких ланок імунної системи.

Противірусна активність

Значну роль у прийнятті рішення щодо використання омега‑3 ПНЖК у боротьбі з SARS-CoV‑2 відіграли результати дослідження A. Saedisomeolia та співавт. (2009), які вивчали здатність ЕПК та ДГК впливати на активність запального процесу в епітеліальних клітинах дихальних шляхів, інфікованих риновірусом. Дослідники спочатку вносили ЕПК та ДГК у культури клітин епітелію дихальних шляхів, тим самим захищаючи їх, а потім інфікували риновірусом протягом 48 год. Учені довели, що наявність ДГК є запорукою значного зменшення вивільнення прозапального ІЛ‑6 та інтерферон-гамма-індукованого білка‑10. Отримані дані дослідники пояснили здатністю омега‑3 ПНЖК знижувати активність риновірус-індукованого запалення, пригнічувати метаболізм арахідонової кислоти до ейкозаноїдів, зменшувати рівень прозапальних цитокінів (Saedisomeolia A. et al., 2009).

Захист ендотелію та протизапальні властивості

Задовго до епідемії COVID‑19 два метааналізи підтвердили здатність омега‑3 ПНЖК поліпшувати функцію ендотелію (Wang Q. et al., 2012) та знижувати активність маркерів запалення (Rangel-Huerta O.D. et al., 2012). Порівняно з плацебо додатковий прийом омега‑3 ПНЖК у дозі 0,45-4,5 г/добу протягом 56 днів сприяв вірогідному зростанню значення потік-опосередкованої дилатації на 2,30% (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,89‑3,72%; р=0,001) (Wang Q. et al., 2012). Доведено, що терапія омега‑3 ПНЖК асоційована з таким рівнем біомаркерів у плазмі крові, що відображає низький рівень запалення й активацію ендотелію при серцево-судинних захворюваннях, а також інших хронічних і гострих патологіях, включаючи хронічне захворювання нирок, сепсис і ­гострий панкреатит (Rangel-Huerta O.D. et al., 2012).


Нині зрозуміло, що мінімізування ендотеліальної дисфункції та запобігання розвитку цитокінового шторму є запорукою перемоги над COVID‑19, що обґрунтовує можливість використання омега‑3 ПНЖК.


Омега‑3 ПНЖК та COVID‑19

Наведені дані стали своєрідним підґрунтям для використання омега‑3 ПНЖК у лікуванні COVID‑19 як ад’ювантної терапії. Наразі завершено три подвійні сліпі рандомізовані клінічні дослідження (РКД), в яких аналізувалася доцільність призначення омега‑3 ПНЖК хворим на COVID‑19.

В одному з них тяжкохворі пацієнти, інфіковані SARS-CoV‑2, додатково отримували омега‑3 ПНЖК (n=42), тоді як пацієнтам конт­рольної групи призначали тільки стандартну терапію (n=86) (Doaei S. et al., 2021). Встановлено, що прийом омега‑3 ПНЖК дав змогу поліпшити прогноз і показники 1-місячного виживання порівняно з контролем (р<0,05). Окрім цього, терапія омега‑3 ПНЖК асоціювалася з достовірним нівелюванням ацидозу у вигляді зростання артеріального pH, рівня бікарбонатів і поліпшенням функції нирок, що проявлялося зменшенням умісту азоту сечовини, креатиніну, калію (в усіх випадках р<0,05).

В іншому РКД хворих на COVID‑19 рандомізували для монотерапії гідроксихлорохіном або комбінованого прийому гідроксихлорохіну й омега‑3 ПНЖК (Sedighiyan M. et al., 2021). Іранські вчені довели, що додаткове призначення омега‑3 ПНЖК сприяло нівелюванню майже всіх клінічних ознак захворювання, в тому числі втоми (р<0,001), болю в тілі (р<0,001) та зменшенню апетиту (р=0,03), а також зниженню швидкості осідання еритроцитів (р=0,02) і рівня ­С‑реактивного білка (р<0,001).

Третє РКД було присвячено аналізу впливу на клінічний стан і біохімічні показники хворих на COVID‑19 (n=100) індексу омега‑3 ПНЖК (ІО3) – ​надійного маркера статусу омега‑3 ПНЖК, що відображає вміст ЕПК та ДГК в еритроцитах, виражений у відсотках від загальної маси кислот на мембрані еритроцитів (Zapata В. et al., 2021). Дослідники зафіксували дуже низьке середнє значення ІО3 у пацієнтів із COVID‑19-4,15% (діапазон – ​3,06-6,14%), що було пов’язано з недостатнім споживанням риби та дієтичних добавок, які містять омега‑3 ПНЖК, порівняно зі здоровими представниками контрольної групи (середній показник – ​7,84%; діапазон – ​4,65-10,71%). Було виявлено зворотний зв’язок між значенням ІО3 та проведенням механічної вентиляції легень (відношення шансів (ВШ) 0,459; 95% ДІ 0,211-0,997), смертю (ВШ 0,28; 95% ДІ 0,08-0,985) у разі тяжкого перебігу COVID‑19. Тобто зменшення ІО3 асоціюється зі зростанням ризику штучної вентиляції легень і летального випадку. Вчені наголошують, що вміст омега‑3 ПНЖК можна розглядати як біомаркер тяжкого перебігу COVID‑19, а корекція поширеного дефіциту омега‑3 ПНЖК на популяційному рівні може мати довгострокові наслідки в еволюції пандемії COVID‑19. Також було показано, що риб’ячий жир здатен посилювати противірусну відповідь за рахунок індукції інтерферону, який інгібує реплікацію вірусу SARS-CoV-2.

Гіпотеза щодо залежності між умістом омега‑3 ПНЖК та перебігом COVID‑19 опосередковано підтверджується в пілотному дослідженні, виконаному під керівництвом А. Asher (2021). Умовно розподіливши пацієнтів із COVID‑19 на чотири квартилі залежно від ІО3 (квартилю Q1 відповідало значення ІО3 <4,0%, Q2 – 4,0-4,7%, Q3 – 4,7-5,7%, Q4 – ​≥5,7%), вчені зафіксували тенденцію до зростання летальності хворих, які належали до Q1-Q3 порівняно з Q4.

Способи відновлення вмісту омега‑3 ПНЖК

З’являються перші дані доказової медицини, які підтверджують доцільність застосування омега‑3 ПНЖК як ад’ювантного засобу для профілактики та терапії COVID‑19, тому великого значення набуває вибір оптимального способу для швидкого відновлення рівнів ЕПК та ДГК. Пацієнтові можна рекомендувати збільшити споживання риби, особливо жирної (скумбрія, лосось, оселедець, камбала, тріска, кефаль), яка є природним джерелом омега‑3 ПНЖК.

Варто також передбачити прийом харчових добавок, що містять омега‑3 ПНЖК. З огляду на те що омега‑3 ПНЖК мають статус GRAS (generally recognized as safe), тобто визнані Управлінням із контролю якості лікарських засобів і продуктів харчування США (FDA) цілком безпечними для використання в їжу, нутриціологи рекомендують обирати оптимальний продукт за вмістом ЕПК та ДГК. Таким може бути Рейтоіл (World Medicine), одна капсула (1000 мг) якого містить не менш як 300 мг омега‑3 ПНЖК: ≥13% ЕПК, ≥9% ДГК.

Призначаючи Рейтоіл від WORLD MEDICINE (Туреччина) хворим на COVID‑19, можна очікувати на зменшення активності запальних процесів, пригнічення надзвичайної SARS-CoV‑2-індукованої активності імунної системи та зниження вмісту прозапальних медіаторів, ризику розвитку цитокінового шторму та тромбозу, а також мінімізування ендотеліальної дисфункції (рис.). Покращення функцій мозку та поліпшення психічного здоров’я, що відбувається на тлі прийому омега‑3 ПНЖК (Ruxton С. et al., 2004), дає змогу сподіватися на легку седативну дію та певне поліпшення когнітивних функцій у разі застосування Рейтоілу.


Тривалий прийом омега‑3 ПНЖК може зменшити ймовірність проникнення SARS‑CoV‑2 в організм людини та покращити функціонування імунної системи. Рейтоіл є безпечним і відносно недорогим продуктом, який потенційно здатен сприяти одужанню хворих на COVID‑19, запобігати різноманітним ускладненням і може застосовуватися з метою неспецифічної тривалої профілактики вірусних захворювань.


Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (512), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

18.05.2022 Інфекційні захворювання Педіатрія Резолюція Експертної ради «Рекомендований графік вакцинації в Україні»

...

18.02.2022 Інфекційні захворювання Квадевіт для посилення імунітету, полегшення перебігу та зменшення віддалених когнітивних наслідків COVID‑19

Цей рік розпочався стрімким поширенням нового штаму коронавірусу SARS-CoV‑2 Омікрон (Omicron), який характеризується значно вищою контагіозністю. Вакцинація виявилася недостатньо ефективною проти нового штаму коронавірусу, тому захворюваність на COVID‑19 невпинно зростає. Не слід забувати й про сезонне підвищення захворюваності на інші респіраторно-вірусні інфекції, на які на тлі пандемії коронавірусної хвороби ніхто вже не звертає уваги. Ситуація ускладнюється зимовим авітамінозом та недостатністю важливих нутрієнтів, що супроводжується ослабленням механізмів опірності імунної системи до інфекційних чинників. Забезпечити надходження достатньої кількості вітамінів і мікроелементів дозволяють збалансовані вітамінно-мінеральні комплекси. ...

18.02.2022 Інфекційні захворювання Імунна відповідь на SARS-CoV‑2 в дітей: що відомо на початок 2022 року?

Новий коронавірус SARS-CoV‑2 уражає не лише дорослих, а й дітей будь-якого віку. Більшість випадків інфікування дітей є наслідком контакту дитини з інфікованим членом сім’ї (Filippatos F. et al., 2021; Posfay-Barbe K.M. et al., 2020; Gotzinger F. et al., 2020). Повідомлено також про передачу вірусу в дитячих колективах: школах, дитячих садках (Makartney K. et al., 2020; Brown N. E. et al., 2020)....

18.02.2022 Інфекційні захворювання Що на сьогодні відомо про новий штам омікрон

Новий варіант SARS-CoV‑2, який одержав назву омікрон (або штам B‑1.1.529), був виявлений 23 листопада в Південно-Африканській Республіці (ПАР) групою епідеміологів під керівництвом Туліо де Олівейри. Невдовзі після його виявлення багато фахівців висловлювали надію, що новий штам має бути істотно «м’якшим» за своїх попередників, тобто зумовлювати загалом менш тяжке захворювання, а також меншу кількість смертей. За останні декілька місяців опубліковано декілька робіт, які, на перший погляд, підтверджують легший перебіг коронавірусної хвороби, спричиненої штамом омікрон. Чи дійсно це так?...