XIV з’їзд онкологів та радіологів України – підбиття підсумків і визначення нових цілей

13.12.2021

Онкологічна патологія залишається однією з основних причин смертності у світі, а кількість людей зі злоякісними пухлинами з кожним роком невпинно зростає. Протягом останніх десятиліть науковці та лікарі зробили чимало важливих відкриттів, які допомогли краще зрозуміти етіологію та патогенез пухлин і, відповідно, покращити методи їх діагностики та лікування. Національний інститут раку (НІР) відіграє одну з провідних ролей у тривалій нелегкій боротьбі з онкологічною патологією у нашій країні. У 2020 р. заклад відсвяткував своє сторіччя, але у зв’язку з пандемією COVID-19 всі урочисті заходи з цієї нагоди довелося відкласти. Лише 30 вересня – 2 жовтня цього року в Києві відбувся XIV з’їзд онкологів та радіологів України, присвячений сторіччю НІР. Організаторами стали Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук, НІР, Національна асоціація онкологів України, Українська спілка онкохірургів, Спілка онкоурологів України, Асоціація онкогематологів України, Асоціація радіологів України, Асоціація гінекологічних онкологів, Українська спілка клінічної онкології, Українське товариство фахівців з ядерної медицини, Українське товариство радіаційних онкологів, Асоціація анестезіологів України, Український доплерівський клуб, Українська асоціація фахівців з ультразвукової діагностики, Українська асоціація цитопатологів. У заході взяли участь понад 200 спікерів з 10 країн світу, а також понад 1500 учасників. XIV з’їзд онкологів та радіологів став однією з наймасштабніших наукових подій 2021 р. в Україні. 

Із вітальним словом виступив міністр охорони здоров’я України Віктор Кирилович Ляшко. Він наголосив, що в світі й Україні спостерігається зростання економіки, середньої тривалості життя та старіння населення. Це призводить до того, що зростає кількість неінфекційних захворювань, лідерами серед яких є серцево-судинна й онкологічна патологія. Водночас постійно розробляються нові рекомендації з ведення пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями, вдосконалюються методи їх лікування та діагностики. Тому одним із завдань XIV з’їзду онкологів та радіологів України є розроблення програм із рекомендаціями та маршрутами для онкологічних хворих, які були б адаптовані до сучасних реалій нашої країни та згодом імплементовані на різних рівнях державними органами влади. Без фахової підтримки медиків цього не може зробити жоден чиновник. 

Голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, кандидат медичних наук Валерій Олексійович Зуб висловив думку, що проведення з’їзду онкологів та радіологів України – це своєрідне підбиття підсумків попередньої роботи галузі та планування наступних кроків у стратегії її розвитку. Якщо проаналізувати роботу онкологічної галузі в Україні за останні 5 років, то можна побачити істотні позитивні зміни в забезпеченні пацієнтів хіміопрепаратами та збільшенні доступності сучасних методів діагностики та лікування. Це є результатом співпраці МОЗ, комітетів Верховної Ради, лікарів, пацієнтських організацій і всіх, хто  дотичний до онкології. Завдяки такій взаємодії вдалося розробити надзвичайно важливий документ – Національну стратегію контролю онкологічних захворювань до 2030 року. 

Заступниця голови Київської міської державної адміністрації Ганна Вікторівна Старостенко привітала учасників форуму та наголосила, що НІР – це велика гордість для Києва та його жителів, а також подякувала лікарям за їхню невтомну працю в збереженні здоров’я та життя пацієнтів. 

Голова ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергій Анатолійович Кубанський зазначив, що історія розвитку НІР досить непроста, адже 100 років тому інститут формувався в першу чергу як громадська організація. Протягом цього часу він трансформувався у найпотужнішу науково-дослідницьку та лікувально-профілактичну установу, що стала відома далеко за межами нашої країни.

Під час відкриття з’їзду В.К. Ляшко, В.О. Зуб та Г.В. Старостенко нагородили працівників НІР подяками за багаторічну сумлінну працю, особисті досягнення у професійній діяльності, високий професіоналізм, відданість справі, активну громадянську позицію та з нагоди сторіччя інституту.

Директор і завідувач відділу моніторингу пухлинного процесу та дизайну терапії Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького Національної академії наук України, академік НАН України, доктор медичних наук, професор Василь Федорович Чехун у своєму вітальному слові наголосив на важливості спільної праці науковців і клініцистів у розробленні нових методик лікування онкологічної патології, привітав НІР зі сторічним ювілеєм та розповів його спільну з Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології історію. В.Ф. Чехун також передав привітання колегам від президента НАН України, академіка Анатолія Глібовича Загороднього.

Виконувач обов’язків директора Національного інституту раку, доктор медичних наук Андрій Федорович Шипко представив доповідь «Національний інститут раку – погляд в майбутнє». 

– Наразі в економічно розвинених країнах смертність від онкологічних захворювань майже в два рази перевищує смертність від серцево-судинної патології. За даними Національного канцер-реєстру за 2021 р., в Україні понад 1 млн хворих на рак. За минулий рік зареєстровано 138 тис. нових випадків раку, з них понад 1500 – у дітей, померли більш ніж 66 тис. осіб. За даними найновіших досліджень прогнозоване зростання смертності від раку під час пандемії COVID-19 становитиме близько 20% (C. Maringe et al., 2021). 

Важливе місце в розробленні та дослідженні нових методів лікування, які змогли б змінити цю тенденцію, займає НІР. Заклад був заснований у 1920 р. Зараз у ньому працюють 17 науково-дослідних відділень і лабораторій, 33 клінічних відділення та 600 ліжок для розміщення пацієнтів. Команда НІР – це 13 професорів, 27 докторів медичних наук, 95 кандидатів медичних наук і 12 заслужених лікарів України. Щороку заклад навчає 150 лікарів і медичних сестер, бере участь в організації 50 медичних форумів і конгресів, а також у 52 міжнародних клінічних дослідженнях. Інститут має 19 клінік-партнерів по всьому світу: у США, країнах Євросоюзу, Японії, Південній Кореї та ін. Результати досліджень, які проводяться у НІР, щорічно представлені більш ніж у 200 наукових працях та 50 доповідях на зарубіжних форумах. 

На базі НІР було створено 7 нових технологій виробництва вакцин на основі дендритних клітин і 5 технологій використання цитокін-індукованих лімфоцитів-кілерів для лікування пацієнтів з раком легені, яєчника, молочної залози, нирки, підшлункової залози, кишечнику, гліобластоми, меланоми та ін. 

В інституті наразі закінчується інвестиційний проєкт з удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань, що передбачає «паспортизацію» пухлин, створення реєстру донорів кісткового мозку та включення їх у міжнародні бази, серійне виробництво протипухлинних дендритноклітинних вакцин. 

Складовою роботи НІР також є інформаційно-аналітичний супровід діяльності онкологічної служби в Україні. Тут важливу роль відіграє Національний канцер-реєстр, який щорічно створюється інститутом з 1989 р., налічує понад 3 млн онкохворих і допомагає проводити постійний аналіз ефективності роботи онкологічної служби за основними параметрами (охоплення спеціальним лікуванням, морфологічна верифікація, показники летальності до 1 року від встановлення діагнозу, виживаність тощо).

У НІР проводиться лікування найскладніших випадків раку, 180 тис. діагностичних і консультативних маніпуляцій, 25 тис. лікувальних процедур, 9 тис. складних хірургічних втручань на рік, серед них – органозбережні операції, ендопротезування в дітей і дорослих, мікросудинні реконструктивні операції, брахітерапія, лікування радіофармпрепаратами. На базі закладу працює центр алогенної та аутологічної трансплантації кісткового мозку. 

Попереду багато планів розвитку НІР для того, щоб мати змогу врятувати якомога більше життів. 

Почесний президент з’їзду, голова Національної асоціації онкологів України, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор Юрій Васильович Думанський виступив із доповіддю «Онкологія в Україні, вчора і сьогодні».

– В Україні злоякісні новоутворення разом із серцево-судинними захворюваннями спричиняють 13,4% всіх випадків смерті та 25% – інвалідності. Якщо первинну інвалідність внаслідок онкологічної патології станом на 2015 р. встановлено 21 479 особам, то в 2019-му – 31 804 особам. За даними Національного канцер-реєстру за 2019-2020 рр. було зареєстровано 137 986 нових випадків раку, а також 66 017 померлих від злоякісних новоутворень. Приріст захворюваності за 2000-2019 рр. становив 11,8%. На початок 2021 р. на обліку перебували 1 040 137 хворих. У 2012 р. рак IV стадії було виявлено в 14,4% пацієнтів, а в 2020-му – у 20,5%, охоплено спеціальною медичною допомогою у 2012 р. 68,8% осіб, а у 2020-му – 67,8%, на профоглядах у 2012 р. виявлено 30,6% пухлин, а в 2020-му – 20,8%, прожили менше 1 року в 2012 р. 32,4% хворих, а в 2020-му – 27,1%.

Найвища захворюваність на злоякісні новоутворення за стандартизованим показником на 100 тис. населення спостерігалася в Київській, Чернігівській, Сумській, Кіровоградській областях. Водночас наявний постійний позитивний приріст динаміки захворюваності в Україні протягом останніх 30 років (+26,1%) та негативний за показниками смертності (-15,1%). 

Структура онкологічної служби в Україні представлена 29 онкологічними диспансерами, 3 онкологічними лікарнями та НІР. У загальнолікувальній мережі функціонує 536 закладів, які мають онкологічні відділення чи кабінети, 50 закладів з радіологічними (променевої терапії) відділеннями, 821 заклад з ендоскопічними відділеннями (кабінетами), 1271 заклад із кабінетами ультразвукової діагностики, 876 закладів зі спеціальними оглядовими кабінетами. Кількість ліжок для пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями зменшилася і наразі становить 8139. У 2019 р. в онкологічній службі України працювало 1679 лікарів-онкологів, а укомплектованість ними штатних посад в лікувальних закладах становила 78,9%.

Під час дискусії після першої сесії з’їзду Валерій Олексійович Зуб розповів, що наразі працює 15 робочих груп із розроблення національних стандартів ведення пацієнтів по 30 основних онкологічних нозологіях. Ці стандарти необхідні для чіткого визначення актуальних методів лікування та діагностики злоякісних новоутворень, для юридичного захисту лікарів, а також для формування пакетів медичних послуг Національною службою здоров’я України.

Другу сесію розпочала заступниця голови Національної служби здоров’я України Тетяна Олександрівна Бойко доповіддю «Стратегія та бачення розвитку онкологічної допомоги. Лікування пацієнтів з онкозахворюваннями».

– Лікування пацієнтів з онкологічною патологією перебуває в особливому фокусі уваги Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Тому в програмі медичних гарантій на 2021 р. на виявлення та лікування онкологічних захворювань передбачено 5 млрд грн. Програма раннього виявлення онкозахворювань включає 6 пакетів пріоритетних амбулаторних послуг: мамографія, гастроскопія, колоноскопія, бронхоскопія, цистоскопія та гістероскопія, а також 3 пакети для лікування пацієнтів: радіологічне лікування та супровід дорослих і дітей з онкологічними захворюваннями у стаціонарних та амбулаторних умовах, хіміотерапія та супровід дорослих і дітей з онкологічними захворюваннями у стаціонарних та амбулаторних умовах, лікування та супровід дорослих і дітей з гематологічними й онкогематологічними захворюваннями в амбулаторних та стаціонарних умовах. Ці групи послуг, які фінансуються НСЗУ, доступні у 133 медичних закладах. З 1 квітня безоплатну онкологічну допомогу отримали 88 тис. пацієнтів. 

Згідно з пакетами пацієнт безкоштовно отримує такі послуги: лабораторні дослідження (патоморфологічне та цитоморфологічне дослідження, дослідження спинномозкової рідини, визначення онкологічних маркерів відповідно до потреб пацієнтів), інструментальні методи дослідження (комп’ютерну, магнітно-резонансну томографію, ультразвукове дослідження та інші), власне терапію, стаціонарне й амбулаторне лікування, надання медичної допомоги в умовах інтенсивної терапії, цілодобове лікарське спостереження та медсестринський догляд, знеболювання препаратами з Національного переліку основних лікарських засобів.

Обстеження для раннього виявлення онкологічних захворювань також виконуються пацієнтам безоплатно. Цей вид допомоги наразі надає 701 медичний заклад. З квітня 2021 р. такими послугами скористалися 228 тис. пацієнтів. 

Онкологічна патологія залишається однією з основних причин смерті в усьому світі, незважаючи на значні наукові досягнення в цій галузі, пандемії інфекційних хвороб. Водночас сучасні лікування та діагностика злоякісних новоутворень є дорогими. Тому так важливо створювати державні програми та рекомендації, які допомагали б пацієнтам отримувати доступ до них. Це завдання покладене на науковців і кваліфікованих лікарів, тому такі заходи, як XIV з’їзд онкологів та радіологів України, сприяють не лише обміну досвідом і знаннями, а й розробленню подібних програм. Ще однією важливою метою форуму є аналіз попередньої роботи онкологічної служби в Україні. Адже під час виступів провідних фахівців можна відзначити, на що варто звернути увагу, що відкоригувати у схемах діагностики та лікування, щоб покращити якість надання медичної допомоги пацієнтам.

Підготувала Роксоляна Денисюк

Фото з сайтів: https://vechirniy.kyiv.ua/; https://afsmt.com.ua/; Буковинський клінічний онкологічний центр – https://www.onco.cv.ua/; http://www.prostata.kiev.ua/; https://www.facebook.com/SOUUpage/; https://esaote.com.ua/

Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія» № 5 (72) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

02.02.2022 Онкологія та гематологія Стратегії лікування пацієнтів із метастатичним колоректальним раком в Україні

Колоректальний рак (КРР) належить до найпоширеніших злоякісних новоутворень у світі. За даними GLOBALCAN (2020), із 19,3 млн нових випадків раку різних локалізацій на КРР припадає 10% (3-тє місце). Що стосується смертності від злоякісних новоутворень, то КРР став причиною 9,4% (2-ге місце після раку легені) випадків смерті від онкологічної патології (H. Sung et al., 2021). За даними Бюлетеня Національного канцер-реєстру № 22, рак ободової кишки посідає 3-тє місце у структурі онкологічної захворюваності (за винятком немеланомних злоякісних новоутворень шкіри). ...

02.02.2022 Онкологія та гематологія Нові можливості лікування раку підшлункової залози

20 листопада за підтримки компанії «Серв’є» відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Нові можливості лікування гастроінтестинального раку». У рамках заходу були представлені сучасні досягнення у лікуванні раку підшлункової залози (РПЗ)....

26.01.2022 Онкологія та гематологія Імунотерапія недрібноклітинного раку легені у монорежимі: нові досягнення

Одним із перспективних напрямів підвищення результативності лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями є застосування імунотерапії, ефективність і профіль безпеки якої продовжують вивчати. З метою ознайомлення онкологів з актуальною інформацією про роль імунотерапії у лікуванні злоякісних новоутворень було створено Школу імуноонкології ImmunoHub. У межах цього проєкту кращі спеціалісти кожні два тижні протягом 6 місяців будуть ділитися власним досвідом, обговорювати сучасні рекомендації з лікування онкологічних захворювань різних локалізацій. ...

26.01.2022 Онкологія та гематологія Нове в терапії раку грудної залози: підсумки 2021 року в Україні

15 грудня відбулася Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Нове в терапії раку молочної залози: підсумки 2021 року в Україні». Під час заходу розглянуто доступні в Україні варіанти сучасної терапії люмінального, HER2-позитивного (з експресією рецепторів 2 типу людського епідермального фактора росту) та потрійного негативного раку грудної залози (РГЗ), що ґрунтуються на сучасних міжнародних рекомендаціях....