Ефективність застосування лікарського засобу Целіста® у формі спрея в дітей дошкільного віку при лікуванні гострого фарингіту

17.02.2022

Стаття у форматі PDF

Запальні захворювання глотки широко поширені серед населення і становлять близько 30% усієї патології верхніх дихальних шляхів; вони реєструються в усіх вікових групах і обумовлюють значну кількість днів непрацездатності. Однак зміни в ротовій частині глотки можуть бути проявами як самостійного патологічного процесу, так і симптомом іншого захворювання [4].

На сьогодні доведена велика значимість лімфаденоїдного кільця глотки, що входить до складу єдиної імунної системи організму та вважається її форпостом. Лімфоїдна фарингеальна тканина відіграє важливу роль у формуванні як регіонарних, так і загальних захисних реакцій організму [3]. Слизова оболонка глотки (особливо її задня і бічна стінки) мають дуже чутливу іннервацію, завдяки чому патологічні процеси у фарингеальних структурах супроводжуються болісними для хворого симптомами – болем, відчуттями сухості, стороннього тіла, дискомфортом, першінням.

З огляду на вищезазначені аспекти необхідність проведення адекватного лікування захворювань глотки з метою поліпшення якості життя, скорочення кількості днів непрацездатності та запобігання можливим ускладненням не викликає сумнівів.

Запальні процеси в глотці можуть бути зумовлені різними чинниками. Схильним моментом до розвитку захворювання практично завжди є зниження імунітету, в т. ч. місцевого, спричинене дією несприятливих фізичних та хімічних факторів на слизову оболонку глотки. Однак використання системних препаратів (насамперед антибіотиків) у низці запальних захворювань глотки є недоцільним, а часом і просто шкідливим, адже, крім бактеріальних агентів, значну роль у фарингеальній патології відіграють такі етіологічні фактори, як віруси, гриби [7]. Саме тому невиправдано широке застосування антибіотиків зумовлює зростання резистентних до основної маси використовуваних антибактеріальних препаратів штамів збудників. Необхідно також ураховувати ризик можливого розвитку побічних ефектів та імунодефіциту на тлі терапії системними антибіотиками.

Отже, місцеве лікування гострих запальних захворювань глотки, серед яких найчастіше зустрічається гострий фарингіт (ГФ), є досить актуальним. На сьогодні в арсеналі лікаря наявна значна кількість лікарських засобів, які впливають на слизову оболонку глотки шляхом зрошення, полоскання, змазування, інгаляцій і розсмоктування. Найчастіше це безрецептурні засоби, що обумовлено безпекою їхніх інгредієнтів. До складу цих лікарських форм входять активні антисептичні речовини (зазвичай похідні хлоргексидину чи фенолу) в комбінації з заспокійливою або пом’якшувальною основою, мікроелементами, смаковими добавками [1]. Однак, незважаючи на таке різноманіття, поява нових видів лікарських засобів місцевої дії завжди спричиняє певний інтерес з боку лікарів і пацієнтів.

У зв’язку із цим клінічний інтерес представляє препарат Целіста® у формі спрея (1 мл розчину містить мірамістину 0,1 мг). Його активною речовиною є мірамістин, який чинить потужну антисептичну та місцеву імуномодулювальну дію, навіть у групах ризику [2, 5, 6]. Через свої потужні антисептичні властивості мірамістин знайшов широке застосування в багатьох галузях медицини; завдяки сприятливому профілю безпеки має вагомий потенціал застосування в педіатричний практиці.

Метою нашого клінічного дослідження була оцінка ефективності терапевтичної дії, переносимості місцевої терапії лікарського засобу ­Целіста® у формі спрея (1 мл розчину містить мірамістину 0,1 мг) виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» при лікуванні дітей з ГФ.

Методи та матеріали

Клінічні дослідження пацієнтів були проведені на клінічній базі кафедри дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика.

Критерії залучення пацієнтів до клінічного дослідження:

  • легкий або середній ступінь тяжкості ГФ;
  • згода представників пацієнта брати участь у дослідженні та виконувати його вимоги;
  • стать: хлопчики та дівчатка;
  • вік від 3 до 7 років.

Протягом 2021 року нами було обстежено 30 хворих пацієнтів дитячого віку із ГФ, які знаходилися на амбулаторному лікуванні в ЛОР-відділенні міської дитячої клінічної лікарні № 1 м. Києва. Було залучено 17 хлопчиків і 13 дівчаток. Віковий діапазон дітей – від 3 до 7 років, середній вік – 4,5±0,7. Середня тривалість перебігу захворювання ГФ у дітей – 5,3±0,12.

Всі пацієнти в період лікування ГФ приймали монотерапію препаратом Целіста® у формі спрея (1 мл розчину містить мірамістину 0,1 мг) виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» у віковій дозі протягом 5-7 днів.

Ефективність проведеної терапії оцінювали за зменшенням вираженості клінічних проявів захворювання, а також за динамікою даних бактеріологічного та цитологічного досліджень.

Переносимість препарату оцінювали на підставі суб’єктивних відчуттів, про які повідомляв пацієнт або представник дитини, а також об’єктивних даних, отриманих у процесі лікування. Враховувалися динаміка лабораторних показників, а також частота виникнення і характер побічних реакцій у хворих після застосування препарату.

Дослідження передбачало такі етапи: скринінг (період набору пацієнтів) і період лікування (5-7 днів). Для обстеження хворих використовували нижчезазначені клінічні та лабораторні методи (табл. 1).

Суб’єктивні скарги пацієнта: біль у горлі, відчуття сухості в горлі, відчуття першіння в горлі.

Об’єктивне обстеження: фарингоскопія (ступінь гіперемії, набряк, зернистість слизової оболонки, наявність і характер нашарувань). Вираженість показників у балах за такою шкалою: 0 – відсутність ознаки, 1 – помірний ступінь, 2 – середній ступінь, 3 – сильний ступінь.

Мікробіологічні дослідження

Досліджуваний матеріал – мазки, взяті стерильними ватними тампонами, із задньої стінки глотки засівалися здебільшого на живильне середовище – 5% кров’яний агар, а також на додаткові поживні середовища: жовтково-сольовий агар, Ендо й агар Сабуро. Посіви знаходилися в термостаті за температури 37 °C для подальшого культивування; середовища з бактеріальними посівами переглядали після 18-24-годинної інкубації, а середовище Сабуро – після 48-72-годинної інкубації. Оцінка кількісного зростання мікроорганізмів виражалася в ступені зростання культури мікроорганізму з I по IV (<5×10) колонієутворювальних одиниць (КУО) на тампон, що свідчить про етіологічну роль мікроорганізму у формуванні запального процесу, а I (<1×10 КУО на тампон) і II (<2,5×10 КУО на тампон) ступеня – про носійство. Мікроорганізми ідентифікували за біохімічними властивостями до рівня роду чи виду з міжнародного визначення бактерій Берджі.

Цитологічне дослідження зі слизової оболонки ділянки запалення глотки

З матеріалу, взятого натщесерце стерильними тампонами із задньої стінки глотки хворого, готували мазки, фіксували та фарбували за Романовським. У мазках з урахуванням загальноприйнятих рекомендацій визначали такі формені елементи, як клітини епітелію, нейтрофільні лейкоцити та лімфоцити. Статистичну обробку матеріалу було проведено з використанням методу кутового перетворення за Фішером.

Результати та обговорення

При об’єктивному дослідженні дітей, хворих на ГФ, гіперемія, набряк і зернистість слизової оболонки задньої стінки глотки в 1-й день лікування спостерігалися в переважної більшості пацієнтів. Дані клінічної картини ГФ у дітей групи спостереження до та після лікування наведено в таблиці 2.

Результати аналізу вираженості суб’єктивних скарг пацієнтів із ГФ, оціненої у балах до та після проведеного лікування, представлено в таблиці 3.

За результатами клінічного спостереження пацієнтів гіперемія слизової оболонки задньої стінки глотки стійко зменшувалася або практично була відсутня на 2-3-тю добу лікування. Загалом під час оцінки клінічної ефективності локальної терапії 26 пацієнтів із 30  осіб групи спостереження відзначили хорошу переносимість терапії та значне поліпшення вже на 3-й день лікування.

Мікробіологічні дослідження зі слизової задньої стінки глотки продемонстрували, що в дітей, хворих на ГФ, найчастіше виділялися мікробні асоціації, зокрема мікроорганізми сімейства Streptococcaceae (S. рyogenes), непатогенні штами (S. viridans, коки роду Neisseria), мікроорганізми сімейства Micrococcaceae (S. aureus), а також були висіяні гриби роду Candida (табл. 4).

Після проведеного лікування в дітей, хворих на ГФ, етіологічно значимі види мікроорганізмів висівали від <1×10 КУО / тампон до <2,5×10 КУО / тампон, що відповідало I і II ступеням зростання. Цей кількісний показник у пацієнтів можна було оцінювати винятково як носійство. Згідно із проаналізованими даними, зміни мікробіоценозу задньої стінки глотки після місцевого застосування препарату Целіста® у формі спрея було встановлено, що цей препарат сприяє достовірному відновленню мікробіоценозу ротоглотки за рахунок зменшення кількості патогенної та умовно-патогенної флори, а також збільшення кількості індигенної нормофлори.

При цитологічному дослідженні вмісту формених клітинних елементів було встановлено, що застосування препарату Целіста® у формі спрея сприяло достовірному зниженню кількості нейтрофільних лейкоцитів і збільшенню кількості епітеліальних клітин (табл. 5).

Переносимість препарату Целіста® у формі спрея у всіх хворих пацієнтів групи спостереження при місцевому застосуванні була хорошою; в жодному клінічному випадку побічних дій та алергічних реакцій нами зафіксовано не було.

Висновки

Отже, проведений аналіз даних щодо впливу монотерапії препаратом Целіста® у формі спрея у дітей віком 3-7 років із ГФ продемонстрував високий клінічний ефект і хорошу переносимість терапії. Важливим механізмом дії препарату є його бактерицидність і фунгіцидність, а також відсутність токсичного впливу на клітини слизової оболонки глотки. Зниження кількості нейтрофілів і збільшення епітеліальних клітин за результатами цитологічного дослідження розглядається як індикатор зменшення запалення та посилення регенерації епітелію слизової оболонки ротової частини глотки.

Вищезазначені матеріали дослідження дозволяють рекомендувати лікарський засіб Целіста® у формі спрея (1 мл розчину містить мірамістину 0,1 мг) для лікування не лише ГФ, а й інших запальних процесів – тонзилітів, фаринголарингітів, стоматитів і гінгівітів, особливо в тих випадках, коли захворювання супроводжується не тільки больовим симптомом, а й вираженими запальними змінами слизових оболонок і лімфоїдної тканини глотки. Водночас доцільним є вивчення в дітей механізмів дії препарату на стан особливо локальних механізмів захисту слизової оболонки та структур епітелію, які активно вивчаються останнім часом з урахуванням рівня цитокінів і секреторного імуноглобуліну А.

Отримані нами дані свідчать про виражений позитивний вплив препарату Целіста® у формі спрея на клінічний перебіг захворювання ГФ у дітей дошкільного віку та стан місцевих механізмів захисту слизових оболонок. Проведене клініко-лабораторне дослідження терапевтичної дії та безпечності препарату Целіста® при лікуванні ГФ у дітей від 3-7 років установило хорошу переносимість і високу клінічну ефективність, що свідчить про можливість його застосування для амбулаторних і стаціонарних пацієнтів.

Список літератури знаходиться в редакції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (519), 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Гліциризин для профілактики COVID‑19: нова фармакологічна перспектива

Наприкінці вересня 2021 року в Одесі відбувся довгоочікуваний ХІІІ З’їзд оториноларингологів України. Минулого року через строгі карантинні обмеження з'їзд довелося відмінити, тому цьогоріч спостерігався неабиякий ажіотаж: загалом участь у заході взяли понад тисячу спеціалістів. Такий жвавий інтерес пояснювался ще й офлайн-режимом з’їзду, що дало можливість детальніше і повніше розкрити заявлені теми і зробити виступи по-справжньому інтерактивними. Гість з Італії, професор Десідеріо Пассалі, у своїй доповіді розповів про можливості топічного використання гліциризину для профілактики COVID‑19. ...

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Огляд ефективності використання антисептиків для полоскання носової та ротової порожнин під час глобальної пандемії COVID‑19

У рамках низки клінічних досліджень вивчалась ефективність антисептиків із противірусними властивостями для полоскання носової та ротової порожнин із метою зменшення передачі SARS-CoV‑2-інфекції. Зокрема, вивчали такі широко вживані антисептики, як повідон-йод (полівінілпіролідон-йод; PVP-I), лістерин, хлоргексидин тощо. Деякі з цих препаратів продемонстрували здатність знижувати in vitro вірусне навантаження SARS-CoV‑2 на 3-4 log10 за 15-30 с. В огляді розглянуто результати проведених клінічних випробувань ефективності антисептиків для обробки слизових верхніх дихальних шляхів і ротової порожнини щодо їх віруліцидної дії проти збудника СOVID‑19, а також перспективні подальші дослідження цих речовин. ...

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Реалії, напрями і перспективи розвитку вітчизняної оториноларингології

19-22 вересня 2021 року в Одесі відбулася значуща медична подія – ​XIII З’їзд оториноларингологів України. Організаторами виступили Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук України, ДУ «Інститут отоларингології ім. професора О.С. Коломійченка НАМН України», Українське наукове медичне товариство оториноларингологів, Департамент охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації, Одеський національний медичний університет і Одеське обласне товариство оториноларингологів. У заході взяли участь ЛОР-лікарі з усіх куточків України, корифеї вітчизняної отоларингології та молоді науковці. Загалом було представлено приблизно 100 доповідей, в яких висвітлювалися найактуальніші питання сучасної оториноларингології: ЛОР-аспекти COVID‑19, ринологія, алергологічні та імунологічні проблеми в отоларингології, кохлеарна імплантація (КІ) в дітей і дорослих, ЛОР-онкологія та багато інших. ...

10.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Персоніфіковане ведення пацієнтів із риносинуситом

19-22 вересня 2021 року в Одесі відбувся ХІІІ З’їзд оториноларингологів України. Участь у цьому заході взяли понад тисячу фахівців, серед яких були й іноземні колеги українських лікарів. Представляємо вашій увазі доповідь завідувача кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктора медичних наук, професора Юлії Валеріївни Дєєвої, яка розповіла про особливості антибактеріальної терапії (АБТ) пацієнтів із риносинуситами. ...