Клінічний випадок використання рубця після операції на серці для аугментаційної мамопластики
У статті описано клінічний випадок використання двох різних доступів при аугментаційній мамопластиці.
Перший доступ здійснювався через існуючий рубець на латеральній поверхні лівої молочної залози, що сформувався після операції на серці в дитячому віці пацієнтки, із використанням методу формування кишені dual plane доступом з 1-го сегмента молочної залози. Другий доступ – шляхом ендопротезування правої молочної залози ендоскопічним методом з аксилярної ділянки з метою маскування нових видимих шрамів.
Ключові слова: аугментаційна мамопластика, рубець, імплантат, молочна залоза, аксилярний доступ, субмамарний доступ.
Рубцева деформація є одним із небажаних наслідків будь-якого оперативного втручання. Саме тому однією з основних цілей пластичної хірургії є досягнення мінімально допустимих розрізів із формуванням найбільш естетичної форми грудей та розташування рубця в найменш видимих ділянках.
Шрами й рубці не становлять небезпеки для здоров’я пацієнтів, проте можуть негативно впливати на їхнє самопочуття та задоволеність результатом. Доступ при аугментаційній мамопластиці слід здійснювати з використанням індивідуальних протоколів, дизайну операції, із маскуванням нових розрізів, а також з урахуванням існуючих дефектів шкіри й м’яких тканин.
Клінічний випадок
Пацієнтка, 37 років, звернулася до клініки з бажанням збільшити молочні залози. У дитинстві вона перенесла хірургічне втручання із приводу відкритої артеріальної протоки з доступом через ліву половину грудної клітки з підпахвинної ділянки до нижньолатерального полюса залози довжиною 12 см. У результаті цього втручання на лівій молочній залозі сформувалася рубцева деформація із втягненням м’яких тканин.
У зв’язку з наявністю рубцевої деформації було прийнято рішення формувати кишеню для лівої сторони та встановлювати імплантат через існуючий рубець. Оскільки розрізів субмамарно та параареолярно зліва вдалось уникнути, було прийнято рішення збільшити праву сторону за допомогою ендоскопічного ендопротезування через аксилярний доступ.
При виборі пластичного хірурга пацієнтка орієнтувалась на питання вирішення естетичної проблеми з рубцевою деформацією й зазначила, що вищевказана тактика використання існуючого післяопераційного рубця як доступу для формування кишені була єдиною з-поміж усіх методів, запропонованих в інших клініках.
У ході операції на лівій молочній залозі було виконано розріз через ліву половину грудної клітки з підпахвинної ділянки до нижньолатерального полюса залози довжиною 4 см, проведено відсепарування рубцевої тканини, створено кишеню для імплантата типу dual plane, встановлено імплантат Motiva Eronomix Round 425 ml із фіксацією та розподілом молочної залози й пошаровим ушиванням рани. На правій молочній залозі через аксилярний доступ ендоскопічним методом було створено кишеню для імплантата й встановлено імплантат Motiva Eronomix Round 425 ml.
Застосування даної тактики забезпечило такі переваги:
- відсутність додаткових розрізів на лівій молочній залозі;
- досягнення естетичного ефекту (фото до/після), висічення рубцевих тканин зліва;
- відсутність додаткової травматизації м’яких тканин, що забезпечувало зменшення набрякового синдрому у ранньому післяопераційному періоді.
Таким чином, було досягнуто естетичного ефекту аугментаційної мамопластики після оперативного втручання на серці без додаткового розрізу на лівій молочній залозі.
Рис. 1. Збільшення грудей через пахвову ділянку
Рис. 2. Шрам після операції на серці
Вибір методу доступу для встановлення імплантатів при проведенні естетичних операцій має базуватися на анатомічних особливостях пацієнта й враховувати наявні рубцеві дефекти після попередніх хірургічних втручань. Уникнення формування нових рубців вимагає використання більш складних технік, проте дозволяє досягти значного естетичного ефекту й максимальної задоволеності пацієнта.
Тематичний номер «Хірургія. Ортопедія. Травматологія. Інтенсивна терапія» № 4 (51), 2022 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Хірургія, ортопедія та анестезіологія
В останні десятиліття стало очевидним, що особливості діагностики і своєчасного лікування немовлят з інвагінацією кишечнику (ІК) можуть суттєво впливати не лише на перебіг захворювання, а й на показники здоров’я і розвитку дитини значно пізніше. Саме тому забезпечення адекватного медичного супроводу цієї категорії немовлят розглядається як одна з найважливіших умов їх виживання....
Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів характеризуються прогресуючим порушенням метаболізму суглобового хряща, кісткової структури епіфізів із подальшим залученням інших елементів суглоба. Ці хронічні процеси супроводжуються розвитком деформації суглобів, больовим синдромом, втратою функціональної активності, розвитком вторинного запального процесу та зниженням якості життя хворих. На засіданні круглого столу у рамках науково-практичної конференції «V зимова школа із травматології», яка відбулася наприкінці минулого року в онлайн-режимі, були представлені останні настанови, результати досліджень та рекомендації із ведення пацієнтів даного профілю, зокрема з остеоартритом. ...
Доступ до управління болем є фундаментальним правом людини. Згідно з Монреальською декларацією (2010), кожен пацієнт має право на лікування болю без дискримінації. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я за 2001 рік, 40% звернень планового порядку та близько 50% звернень при невідкладних станах пов’язані з тими чи іншими больовими синдромами. Тому питання лікування болю є повсякчас актуальним, оскільки біль чинить понаднормовий негативний вплив на якість життя людини. ...
Метою цього документа є наведення стислих практичних рекомендацій, розроблених для сприяння лікарням невідкладної допомоги у впровадженні та пріоритезації заходів запобігання інфекціям кровотоку, асоційованим із центральним катетером (ІКАЦК). У цьому документі оновлено Стратегії запобігання ІКАЦК у лікарнях невідкладної допомоги, опубліковані у 2014 р. [1]. Цей документ (експертна рекомендація) виданий за спонсорування Американського товариства з епідеміології захворювань, асоційованих із наданням медичної допомоги (SHEA). Це результат спільних зусиль, створений під керівництвом SHEA, Американського товариства фахівців з інфекційних захворювань (IDSA), Асоціації фахівців з інфекційного контролю та епідеміології (APIC), Американської асоціації лікарень (AHA) та Об’єднаної комісії, за значної участі представників низки організацій і товариств, екпертів у цій темі. ...