Системні васкуліти: патогенез, клініка, лікування
Васкуліт – це запалення стінки судини. Уражені судини схильні до стенозування, тромбування, розриву, таким чином, тканини, які вони кровопостачають, зазнають ішемічних пошкоджень. Різні форми системних васкулітів (СВ) викликають різні варіанти змін. По-перше, ці хвороби часто маніфестують неспецифічними симптомами й ознаками. Знання клінічних масок, характерних для васкулітів, дозволяють лікарю запідозрити або діагностувати захворювання вчасно. По-друге, лікування покращує стан більшості пацієнтів: у деяких хворих наступає ремісія, а в більшої частини, залежно від типу захворювання, – повне одужання. З цієї причини патогенетичне лікування пацієнтів з васкулітами може бути навіть важливішим, ніж установлення діагнозу.
Класифікація васкулітів
Розпізнають більше 20 форм васкулітів. Через те що причини більшості з них не відомі, васкуліти розрізняють за їхніми клініко-патологічними ознаками. Схеми класифікації традиційно розподіляють різні форми васкулітів згідно з розміром уражених судин (табл.). Окрім розміру судин, васкуліти також можна розрізняти, виходячи з типових органів-мішеней, які найчастіше уражаються, і наявності певних патологічних ознак.
Наприклад, серед дрібносудинних васкулітів пурпура Шенляйна-Геноха, яка, як правило, трапляється у дітей, зазвичай уражаючи кишечник, шкіру, суглоби та нирки, викликає васкуліт з характерними відкладеннями імуноглобуліну А (Ig A). На відміну від нього, гранулематоз Вегенера (ГВ) звичайно трапляється у дорослих, частіше вражає верхні дихальні шляхи, легені та нирки, спричиняючи гранулематозне запалення. Нарешті, «первинними» називають такі розлади, за яких васкуліти є основною причиною симптомів та ознак. «Вторинними» формами є такі, що ускладнюють інші захворювання, такі як системний червоний вовчак (СЧВ) чи ревматоїдний артрит (РА), чи як наслідок перенесених інфекцій.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....
Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...