Ігнац Земмельвейс. Рятівник кращої половини людства
Сьогодні важко уявити, що 150-200 років тому люди, навіть найосвіченіші жителі найбільш передових країн, не мали звички регулярно мити руки. Чистота мало турбувала навіть медиків. І тільки в другій половині XIX ст. після відкриття збудників інфекційних захворювань починається масове запровадження гігієнічних навичок під знайомим з дитинства гаслом: «Чистота – запорука здоров’я!». Ще до наукових відкриттів Д. Лістера та Л. Пастера угорський лікар Ігнац Земмельвейс підготував до цього наукову і громадську думку.
Закінчивши католицьку гімназію в м. Буді, син власника крамниці починає вивчати філософію в Пештському університеті. Але незабаром за наполяганням батька Ігнац переїжджає до м. Відня, щоб продовжити освіту в школі права. Проте юридична кар’єра не дуже приваблювала юнака.
Переважив потяг до природничих наук, і вибір Ігнаца Земмельвейса зупинився на одному з провідних європейських медичних учбових закладів тих часів – Вищій медичній школі Віденського університету. За сімейними обставинами він на деякий час переводиться на медичний факультет Будапештського університету, але потім знову повертається до м. Відня.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....
Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...