статья размещена в номере 20 (273) за октябрь 2011 года, на стр. 83

Велетень духу В.Ф. Войно-Ясенецький

- Як це ви, Войно-Ясенецький, уночі молитеся, а вдень ріжете людей?

- Я ріжу людей в ім'я їхнього порятунку, - відповів священик, - а в ім'я чого їх ріжете ви?

- Але як ви можете вірити в Бога? - гнув свою лінію Петерс. - Хіба ви його бачили?

- Ні, не бачив. Але я багато робив операцій на мозку і, відкриваючи черепну коробку, ніколи не бачив там розуму. І совісті теж там не знаходив. Чи означає це, що їх немає? Так само я не бачив Бога. А для того щоб мати сенс життя, необхідно вірити в те, що Він є… Маючи Бога в душі, сповнюєшся справжнім багатством.

Такий діалог відбувався в Ташкентській ЧК між її керівником Петерсом, який мав репутацію зухвалої людини з руками, залитими кров'ю, і професором В.Ф. Войно-Ясенецьким, коли останнього у черговий раз заарештували за незламні переконання. І відбувалося все це в горезвісні 1930-ті рр. …переможної ходи соціалізму в Країні Рад.

статья размещена в номере 20 (273) за октябрь 2011 года, на стр. 83