Багатьом лікарям у своїй практичній діяльності нерідко доводиться направляти біологічний матеріал на дослідження до мікробіологічних лабораторій. Утім, після отримання результатів посіву постає чимало інших запитань: чи потрібно проводити антибіотикотерапію, якими виявляться результати; чи є виявлений збудник причиною захворювання або це колонізувальний мікроорганізм; чи може отриманий збудник бути результатом забруднення зразка? Це лише приблизний перелік запитань, у яких необхідно добре орієнтуватися, аби не припуститися грубих помилок. На жаль, ці моменти наразі недостатньо досліджені та потребують глибшого вивчення. Про сучасні підходи до інтерпретації результатів мікробіологічних досліджень, лабораторних маркерів інфекційного процесу, а також вибору відповідних терапевтичних втручань розповів у межах програми національного конгресу Antibiotic Resistance STOP! консультант з антимікробної терапії, клінічний фармаколог відділу інфекційного контролю клінічної лікарні Державного управління справами «Феофанія» (м. Київ) Дмитро Євгенович Михайленко....

Україна стає антилідером із розповсюдження грамнегативних мультирезистентних мікроорганізмів в умовах стаціонару,  що становить серйозну загрозу здоров’ю людини. Інфікування мультирезистентними штамами значно ускладнює лікування пацієнтів стаціонарів, особливо реанімаційних і травматологічних відділень. На жаль, усе частіше такі інфекції мають профіль повної антибіотикорезистентності, що унеможливлює використання навіть антибіотиків резерву. У таких випадках ефективним рішенням може бути комбінована антибіотикотерапія....

30 листопада відбулася онлайн-конференція «Інфекція та імунітет», присвячена важливим питанням протидії вірусним інфекціям у складних умовах українського сьогодення. Чималу увагу було приділено профілактиці коронавірусної хвороби, захворюваність на яку останнім часом знову почала зростати. Сьогодні стримування поширення COVID-19 за допомогою вакцинації має надзвичайно важливе значення в умовах повномасштабної війни, тому Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) і Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України в своїх останніх рекомендаціях акцентують увагу на важливості продовження планової вакцинації у період пандемії задля уникнення погіршення епідемічної ситуації, а також запобігання новим спалахам COVID-19. Провідні експерти з імунізації та фахівці розповіли про останні зміни в стратегії протидії COVID-19 в Україні....

15 грудня відбулася щорічна науково-практична конференція «Інфекційні хвороби: сучасні виклики та проблеми діагностики». Доповідь на тему «COVID-19: поточний стан проблеми, помилки та наслідки» представила завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ольга Анатоліївна Голубовська....

Незважаючи на значне зниження числа випадків захворювання, коронавірусна хвороба (COVID-19), як і раніше, залишається серйозною проблемою охорони здоров’я, вирішення якої потребує пильної уваги клініцистів і комплексного підходу. У грудні відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Інфекційні хвороби: сучасні виклики та проблеми діагностики», в рамках якої обговорювались актуальні питання, зокрема тактика ведення пацієнтів із COVID-19 у новому епідемічному сезоні. Доцент кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), кандидат медичних наук Ігор Анатолійович Анастасій у співавторстві з доцентом кафедри, кандидатом медичних наук Олександрою Вікторівною Безродною й асистентом кафедри Дмитром Миколайовичем Дударом представив доповідь «Клініко-лабораторні особливості COVID-19 сезону осінь 2023 року». ...

Оптимізація застосування антибіотиків (АБ) є важливим завданням науково-медичної спільноти та ключовою метою Глобального плану дій щодо антибіотикорезистентності (АБР) Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) (WHO, 2015). Нещодавно ВООЗ було опубліковано книгу WHO AWaRe (Access, Watch, Reserve) antibiotic book (ВООЗ: АБ доступу, спостереження та резерву; 2022), де надано прості рекомендації щодо оптимального емпіричного лікування поширених бактерійних інфекцій у дітей та дорослих....

27-29 вересня відбувся 5-й Національний конгрес із клінічної імунології, алергології та інфектології. Цьогоріч чимало доповідей було присвячено проблемним питанням профілактики, діагностики й лікування коронавірусної хвороби (COVID-19), захворюваність на яку останнім часом істотно зростає, а також можливим викликам небезпечних пандемій у майбутньому. Завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Наталія Олексіївна Виноград розповіла про потенційну загрозу спалахів особливо небезпечних інфекцій (ОНІ) й алгоритм дій лікаря в разі виявлення пацієнтів із підозрою на них....

У грудні відбулася науково-практична конференція «Точки дотику», присвячена актуальним питанням дерматології та алергології. У рамках заходу віцепрезидентка Української асоціації дерматовенерологів та косметологів, завідувачка кафедри шкірних та венеричних захворювань Дніпровського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Тетяна Вікторівна Святенко представила доповідь «Діагностика та лікування генітального герпесу: ключові питання та огляд доказів»....

Згідно із прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, протягом сезону грипу 2023-2024 рр. очікується продовження персистенції SARS-CoV‑2 та спалах грипу з можливим одночасним інфікуванням вірусами SARS-CoV‑2 і грипу [6]. Крім проведення вакцинації, експерти міжнародних організацій підкреслюють доцільність покращення загального здоров’я, що нерозривно пов’язано зі станом ротової порожнини та глотки [13, 14]. Дисбаланс фізіологічного мікробіому в ротоглотці з подальшою колонізацією патогенними мікроорганізмами (вірусами, бактеріями, грибами, найпростішими) здатний спричинити різноманітні захворювання, як-от локальні ураження у вигляді болю, карієсу, пародонтозу, гінгівіту, а також сприяти розвитку такої системної патології, як застуда, грип, COVID‑19 [13, 14]....

У світі щороку (із 2020 року) 12-18 листопада проводиться Всесвітній тиждень обізнаності щодо антибіотиків (АБ). Головне завдання – ​розповідати про небезпеку самолікування АБ, а також пропагувати відповідальне ставлення до їх призначення. З кожним роком антимікробні препарати втрачають свою ефективність через неправильне їх застосування; бактерії видозмінюються через невиправданий прийом засобів і стають стійкішими до них. Лікувати бактеріальні хвороби стає усе складніше....

Останніми роками в усьому світі через неправильне застосування антибіотиків значно зростає антибіотикорезистентність, що ставить під загрозу ефективну профілактику та лікування тяжких інфекційних захворювань. У листопаді відбувся VI міжнародний конгрес Antibiotic resistance STOP!, присвячений упровадженню національного плану дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, а також іншим завданням, пов’язаним із подоланням проблеми антибіотикорезистентності. В рамках заходу доцент кафедри хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії післядипломної освіти Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), кандидат медичних наук Катерина Юріївна Бєлка розповіла про ведення пацієнтів із тяжкими інфекціями, а також заходи щодо боротьби з антибіотикорезистентністю. ...

У листопаді відбувся VI міжнародний конгрес Antibiotic resistance STOP!, під час проведення якого висвітлювалися останні досягнення в боротьбі з антимікробною резистентністю. В заході взяли участь фахівці з різних галузей вітчизняної медицини....