Предикторы ранних цереброваскулярных событий у пациентов с аортальным стенозом, перенесших транскатетерное протезирование аортального клапана
Выявление пациентов с высоким риском развития цереброваскулярных событий (ЦВС) после транскатетерного протезирования аортального клапана (ТПАК) имеет большое клиническое значение. Тем не менее перечень предикторов варьирует в разных исследованиях. Цель настоящего исследования заключалась в анализе предикторов риска развития ЦВС в течение 30 дней после ТПАК.
Был проведен систематический обзор исследований, в которых сообщалось о распространенности ЦВС после выполнения ТПАК и были предоставлены данные о возможных предикторах ЦВС. Были изучены данные о пациентах и характеристиках процедур. Были рассчитаны общее отношение рисков (ОР) и 95% ДИ для каждого предиктора.
В общей сложности было проанализировано 64 исследования при участии 72 318 пациентов (2385 больных с ЦВС, возникшими в течение 30 дней после ТПАК). Частота возникновения ЦВС варьировала от 1 до 11% (медиана - 4%) без существенных различий между результатами одно- и многоцентровых исследований. Результаты анализа показали, что мужчины имеют значительно более низкий риск развития ЦВС, чем женщины (ОР 0,82; p=0,02), в то время как более высокий риск был характерен для пациентов с хроническими заболеваниями почек (ОР 1,29; p=0,03) и впервые возникшей фибрилляцией предсердий после ТПАК (ОР 1,85; p=0,005), а также лиц, у которых проведение процедуры приходилось на первую половину всего опыта выполнения ТПАК в конкретном медицинском центре (ОР 1,55; p=0,003).
Использование баллонной постдилатации, как правило, было связано с более высоким риском возникновения ЦВС (ОР 1,43; p=0,07). Тип клапана (расширяемый баллоном vs саморасширяющийся; p=0,26) и вариант хирургического доступа (трансфеморальный vs нетрансфеморальный; p=0,81) не являлись предикторами ЦВС.
Согласно полученным результатам женский пол, хронические заболевания почек, дата включения пациента в исследование и впервые возникшая фибрилляция предсердий являются предикторами развития ЦВС после ТПАК. Настоящее исследование позволяет своевременно выявить пациентов с высоким риском ранних ЦВС, перенесших ТПАК, что дает возможность разработать клинические руководства по адаптированным стратегиям профилактики возможных осложнений.
Auffret V. et al. Predictors of Early Cerebrovascular Events in Patients With Aortic Stenosis Undergoing Transcatheter Aortic Valve Replacement. JACC, Vol. 68, Issue 7, Aug 2016.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....