0 %

Адаптація хворих на поширені дерматози, асоційовані з лікарською хворобою

10.05.2018

 

Забруднення навколишнього середовища є фактором ризику появи у населення різних патологічних процесів і порушення стану адаптації з наступним розвитком моно- або полісенсибілізації, зокрема до лікарських засобів (ЛЗ). Оскільки оцінка адаптаційних можливостей є важливим критерієм стану здоров’я, мета роботи полягала в дослідженні стану адаптації у хворих на поширені дерматози без ускладненого алергологічного анамнезу і з асоційованою лікарською хворобою (ЛХ).

Матеріали та методи. Стан адаптації визначали за співвідношенням вмісту лімфоцитів і сегментоядерних нейтрофілів у лейкоцитарній формулі – індекс Гаркаві, який, як рівень адаптаційної напруги організму, має наступні градації: а) зона тренування – 0,32–0,51; б) зона спокійної активації – 0,52–0,71; в) зона підвищеної активації > 0,71; г) стрес < 32. Сенсибілізацію до ЛЗ виявляли за допомогою традиційних методів (ультразвуковий тест, реакція агломерації лейкоцитів, швидкість осадження еритроцитів у присутності ЛЗ). Під наглядом перебували 185 хворих на поширені дерматози, з яких у 118 була супутня ЛХ (по 25 хворих – алергічний дерматит і рожеві вугрі, 24 хворих – псоріаз, по 22 хворих – екзема та харчова токсидермія), а в 67 – алергологічний анамнез не обтяжений (15 хворих – псоріаз; по 16 хворих – алергічний дерматит і екзема; по 10 хворих – рожеві вугри, харчова токсидермія). Контрольну групу становили 15 практично здорових осіб.

Результати дослідження. Порівняльний аналіз показників адаптації у всієї групи хворих на поширені дерматози як асоційованих з ЛХ, так і без ускладненого алергологічного анамнезу свідчить, що 40% практично здорових осіб перебували в зоні тренування, а 60% – спокійної активності. Серед хворих на поширені дерматози без ускладненого алергологічного анамнезу в реакції тренування перебували 32,9% обстежених, спокійної активності – 19,5%, підвищеної активності – 14,7%, переактивації – 8,5%, гострого та хронічного стресу – по 12,2%. На підставі цих даних порушення адаптаційних механізмів у хворих на поширені дерматози без ускладненого алергологічного анамнезу встановлено у 47,6% обстежених, які перебували в зоні підвищеної активності (14,7%), переактивації (8,5%) та зоні гострого і хронічного стресу (24,4%).

Аналіз типів адаптаційних реакцій у хворих на поширені дерматози, асоційовані з ЛХ, свідчить, що порушення стану адаптаціі виявляють у 44,2% обстежених (в зоні підвищеної активації – 16%, перактивації – 14,1%, гострого стресу – 8%, хронічного стресу – 6,1%). Найчастіше порушення адаптаційних механізмів реєструють у хворих на алергічний дерматит (у 40% обстежених), псоріаз (29%), екзему (28%), харчову токсидермію (22%). Згідно з отриманими даними, вірогідної різниці в порушеннях адаптаційних механізмів у хворих на поширені дерматози без ускладненого алергологічного анамнезу (47,6%) і у хворих на дерматози, асоційовані з ЛХ (44,2%), не встановлено. Між тим, якщо серед хворих на дерматози, асоційовані з ЛХ, більша кількість обстежених (30,1%) перебувала в зоні підвищеної активації (16%) та переактивації (14,1%) і менша (14,1%) – в зоні гострого (8%) і хронічного стресу (6,1%), то серед хворих без ускладненого алергологічного анамнезу, навпаки, менша кількість обстежених (23,2%) перебувала в зоні підвищеної активації (14,7%) та переактивації (8,5%) і більша (24,4%) – в зоні гострого (12,2%) і хронічного стресу – (12,2%).

Серед хворих на поширені дерматози, асоційовані з ЛХ, в зоні тренування перебували переважно обстежені на харчову токсидермію (41%) і екзему (31%), а в зоні спокійної активації – обстежені на рожеві вугри (48%) та екзему (41%). Щодо зон підвищеної активації (хворі на псоріаз – 29%), переактивації (хворі на харчову токсидермію – 22%; рожеві вугри – 16%; алергічний дерматит – 16%; екзему – 14%), гострого і хронічного стресу (хворі на алергічний дерматит – 24% і на екзему – 14%), то серед них реєстрували переважно хворих на алергічний дерматит (40%), псоріаз (29%), екзему (28%), харчову токсидермію (22%).

Висновки. 1. Порушення адаптації виявлені як у хворих на поширені дерматози, асоційовані з ЛХ, так і у хворих без ускладненого алергологічного анамнезу, відповідно, у 44,2% (з них у зоні підвищеної активації перебували 16% хворих, переактивації – 14,1%, гострого стресу – 8%, хронічного стресу – 6,1%) і 47,6% (з них у зоні підвищеної активації перебували 14,7% хворих, переактивації – 8,5%, гострого стресу – 12,2% і хронічного стресу – 12,2%). 2. Найчастіше порушення адаптаційних механізмів серед хворих з асоційованою ЛХ реєстрували в обстежених на алергічний дерматит (40%), псоріаз (29%), екзему (28%), харчову токсидермію (22%).

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

03.07.2018 Алергія та імунологія Mycoplasma pneumoniae индуцирует аллергию посредством продукции Р1-специфических IgE

Недавно исследователи из Китая выявили, что у большинства пациентов с микоплазменной пневмонией (МП) отмечается повышение общего уровня IgE в сыворотке крови, и задались воп­росом о том, какие именно компоненты M.  pneumoniae вызывают данный феномен и каков его специфический механизм. ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Рівні вітаміну D і алергічні захворювання. Італійське перехресне багатоцентрове дослідження

Протягом двох останніх десятиліть зріс інтерес до ролі вітаміну D (ВD) у розвитку алергічних захворювань. Окрім добре відомої участі ВD у кістковому метаболізмі нещодавні дослідження свідчать про його можливу роль як імуномодулятора в алергії. Мета дослідження, проведеного на території Італії, – оцінити можливу кореляцію між рівнем сироваткового ВD і діагностованими алергічними захворюваннями (риніт/астма, харчова алергія, атопічний дерматит). ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Сублінгвальна імунотерапія як хворобо-модифікувальний додатковий засіб лікування до фармакотерапії алергічного риніту та астми

Алергічний риніт (АР) з або без проявів кон’юнктивіту пов’язаний зі значним тягарем для здоров›я і фінансового стану і часто супроводжується астмою. Фармакотерапія є основним методом лікування АР і астми, але гайдлайни також рекомендують застосування алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) алергії. ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Гомеопатичне лікування алергічного риніту: систематичний огляд

Метою даного дослідження було оцінити дієвість та ефективність гомеопатичних засобів у лікуванні сезонного або цілорічного алергічного риніту (AР). Матеріали та методи дослідження: у систематичний огляд було включено рандомізовані контрольовані клінічні дослідження, які оцінюють всі форми гомеопатичного лікування АР, що їх було опубліковано від грудня 2015 р. включно. ...