Нові дані про імунопатогенез кропив’янки та можливості терапії

10.05.2018

 

Однією з актуальних проблем сучасної медицини є кропив’янка. Відповідно до рекомендацій Європейської академії алергології та клінічної імунології (ЕААКІ, 2016), прийнято поділяти кропив’янку на: 1) алергічну – IgE-опосередковану (при полінозі, за типом перехресної харчової сенсибілізації) і не IgE-опосередковану (у разі сироваткової хвороби, токсидермії, системних захворюваннях сполучної тканини); 2) неалергічну (частіше рецидивну хронічну, при захворюваннях травного тракту, вогнищах хронічних інфекцій, медикаментозній алергії на нестероїдні протизапальні препарати та ін.). Тому визначення причинних факторів, що призвели до виникнення кропив’янки, є дуже актуальним.

Основним у лікуванні кропив’янки є навчання пацієнта, уникнення відомих тригерів і фармакотерапія. Антигістамінні препарати, метаболіти II покоління, такі як левоцетиризин, дезлоратадин і фексофенадин, характеризуються швидким початком дії, високою ефективністю і мінімальним числом побічних ефектів. Їх можна комбінувати з антагоністами Н2-рецепторів, такими як фамотидин. Можна призначити трициклічні антидепресанти. До схем лікування хронічної рецидивної кропив’янки входять також антилейкотрієнові препарати (монтелукаст). У тяжких випадках вдаються до призначення системних кортикостероїдів. Хворим з автоімунною кропив’янкою обґрунтоване проведення плазмаферезу з метою видалення циркулюючих імунних комплексів. У дуже тяжких випадках показане призначення цитостатиків (циклоспорину А) з імуносупресивною метою, внутрішньовенного імуноглобуліну, анти-IgE (омалізумабу).

Підводячи підсумок вищесказаного, не можна забувати про терапію супутньої патології (травного тракту, особливо з Helicobacter pylori, гельмінтозів, ендокринної системи тощо), без успішного лікування якої неможливо досягти індукції ремісії хронічної рецидивної кропив’янки. Загалом, весь комплекс заходів з діагностики та лікування гострої та хронічної кропив’янки потребує узгоджених дій не лише алергологів і дерматологів, а й лікарів суміжних спеціальностей.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

Пошук нових ліків проти ВІЛ на основі природної сполуки 11.03.2024 Алергія та імунологія Інфекційні захворювання Пошук нових ліків проти ВІЛ на основі природної сполуки

Команда дослідників Мічиганського університету успішно модифікувала природну хімічну сполуку в лабораторії, у результаті чого отримала сполуки з активністю проти ВІЛ. Їхні результати, опубліковані в Journal of Medicinal Chemistry, пропонують новий шлях у створенні ліків, які можуть допомогти назавжди позбутися ВІЛ. Хоча доступні ефективні методи лікування згаданої інфекції залишаються неідеальними через здатність вірусу «ховатися» від імунної системи, перебуваючи у стані спокою в інфікованих клітинах....

26.02.2024 Алергія та імунологія Роль цинку в розвитку інфекційного процесу в пацієнтів із муковісцидозом

Дослідники Університету Квінсленда в Австралії виявили можливість зменшити кількість інфекцій у людей, які живуть із муковісцидозом (кістозним фіброзом / КФ). Професор Метт Світ, доктор Каустав Дас Гупта та доктор Джеймс Керсон з Інституту молекулярної біонауки виявили збій у функції знищення бактерій у людей із муковісцидозом і потенційний спосіб його обійти. КФ – це хронічне захворювання, при якому дефекти каналу CFTR (регулятора трансмембранної проникності за муковісцидозу) викликають накопичення слизу в легенях, дихальних шляхах і травній системі, що призводить до повторних інфекцій. ...

16.01.2024 Алергія та імунологія Діагностика Стародавні ДНК допомогли виявити причину високого рівня розсіяного склерозу та хвороби Альцгеймера в Європі

Дослідники створили найбільший у світі банк генів стародавньої людини, проаналізувавши кістки і зуби майже 5000 людей, які жили в Західній Європі та Азії 34 000 років тому. Секвенувавши давню людську ДНК і порівнявши її із сучасними зразками, міжнародна група експертів склала карту історичного поширення генів і хвороб із часом у міру міграції населення. Цікаві результати були виявлені в чотирьох новаторських дослідницьких статтях, опублікованих у журналі Nature....