Кластерний аналіз фенотипу бронхіальної астми з бронхоконстрикцією, зумовленою фізичним навантаженням, у дітей шкільного віку

10.05.2018

 

Бронхіальна астма (БА) є одним з найпоширеніших захворювань у дітей усіх вікових груп. Часто одним з перших симптомів БА є бронхоконстрикція, зумовлена фізичним навантаженням (БФН), що є можливою ознакою бронхіальної гіперреактивності, яка, своєю чергою, є діагностичним маркером БА. БФН – це транзиторне звуження нижніх дихальних шляхів після істотного фізичного навантаження, поширеність БФН серед пацієнтів з БА сягає 90%. Термін «астма фізичного зусилля» наразі не застосовується, оскільки фізичне навантаження не спричиняє хворобу, а є лише тригером бронхоконстрикції. Однак наукові дослідження, присвячені оцінці діагностичної значущості клініко-параклінічних показників у диференціюванні БА з та без БФН та особливо проведенню кластерного аналізу субфенотипів БА з БФН в дітей, є нечисленними.

Метою дослідження було поліпшення діагностики та лікування БА з наявністю та відсутністю БФН шляхом оцінки діагностичної цінності та результатів кластерного аналізу клініко-параклінічних показників у дітей з БА з різними відповідними фенотипами. Для досягнення поставленої мети методом простої випадкової вибірки сформована когорта дітей: обстежено 60 пацієнтів шкільного віку з БА та сформовано дві клінічні групи. Першу (I) групу становили 30 дітей з фенотипом БА, що супроводжувався БФН (наявність в анамнезі вказівок на розвиток БФН, а при дослідженні показників лабільності бронхів показник індексу бронхоспазму (ІБС) після дозованого фізичного навантаження становив щонайменше 15%). ІБС визначали шляхом оцінки реакції на дозоване фізичне навантаження (ДФН) з наступним обчисленням показника ІБС: ІБС= ((ОФВ1 вих. – ОФВ1 після ДФН)/ ОФВ1 вих.) x 100%, де ОФВ1 – об’єм форсованого видиху за 1-шу секунду. До II клінічної групи (контролю) увійшло 30 пацієнтів з діагнозом БА, фенотип якої не характеризувався перерахованими ознаками. За основними клінічними характеристиками (статтю, віком і місцем проживання) групи були співставимі. В основу формування клінічних груп було покладено, крім суб’єктивного відчуття спричинення симптомів астми фізичним зусиллям, об’єктивні дані – спірографічний показник ІБС, спричиненого ДФН (бігом), що перевищував вихідне значення ОФВ1 принаймні на 15%, причому в середньому в дітей шкільного віку основної клінічної групи ІБС як за даними ОФВ1, так і максимальна об’ємна швидкість на рівні видиху 25–75% функціональної життєвої ємності легень (МОШ25–75) був вищим у 3–5 разів у порівнянні з групою контролю та майже вдвічі перевищував порогове значення 15%. Використано ієрархічний та імовірнісний підхід кластерного аналізу (КА) за методом K-середніх (K-means), передбачалось, що кожен аналізований об’єкт належав до одного з К-класів.

Інтегральна оцінка діагностичної значущості досліджених клініко-параклінічних параметрів свідчила про незначну кількість достовірних маркерів фенотипу БА з БФН на противагу протилежному фенотипу. Зокрема, статистично значущими маркерами, що достовірно підвищували шанси діагностування БА з БФН, виявились серед особливостей перебігу – тяжкий фенотип БА (співвідношення шансів (СШ): 95% довірчий інтервал (ДІ) = 4,0; 1,4–11,8), серед показників алергологічного обстеження – алергійна обтяженість лише за родоводом батька (СШ(95% ДІ) = 10,7 (1,2–92), серед клініко-параклінічних показників: сумарна кількість балів клінічних проявів загострення БА вища за 15 до початку лікування (СШ(95% ДІ) = 3,6 (1,0–12,7), наявність скарг на відчуття стиснення в грудях під час останнього загострення (СШ(95% ДІ) = 3,8 (1,1–13,7), вміст еозинофілів у периферійній крові перевищує 4% (СШ(95% ДІ) = 4,4 (1,5–12,3), абсолютний вміст Т-лімфоцитів у периферійній крові перевищує 1,0 г/л (СШ(95% ДІ) = 4,6 (1,2–17,6), показник Сх в крові вищий/рівний 0,1 од. (СШ(95% ДІ) = 9,2 (1,1–80,6), а також серед показників терапії – необхідність постійного застосування β-агоністів короткої дії в період між нападами (СШ(95% ДІ) = 5,6 (1,0–33,3).

Однак найбільш значущими, як і слід було очікувати, зважаючи на формувальні ознаки клінічних груп, виявились спірографічні показники, зокрема середнє значення інтегрального індексу лабільності бронхів (ІЛБ), що враховував як бронхоспазм, так і бронходилатацію, було принаймні втричі вищим у дітей, хворих на БА з БФН. ІЛБ найбільше серед усіх досліджуваних характеристик підвищував шанси виявлення досліджуваного фенотипу хвороби та характеризувався найвищими показниками відповідності, відтворюваності та валідності (80%) за умови перевищення значення 25% (СШ(95% ДІ) = 91 (15–539). Прямий фармакологічний тест з гістаміном, вдихання концентрації якого меншої за 1 мг/мл є позитивним тестом щодо середньотяжкої/тяжкої бронхіальної гіперреактивності, достовірно більше, ніж втричі, підвищував шанси діагностування БА з БФН в дітей шкільного віку, за умови ПК20Г, меншої за 0,8 мг/мл (СШ(95% ДІ) = 3,2 (1,0–10,7). БА з БФН асоціювала з більш вираженими ознаками перебігу хвороби (тяжча форма, триваліший перебіг), атопічною реактивністю (атопічною формою БА, наявністю супутніх алергійного риніту та/або дерматиту, а також алергійного ушкодження шкіри в ранньому віці в анамнезі, більшою за 15 мм шкірною папулою до алергена домашнього пилу), більш вираженими клінічними ознаками захворювання, можливо, за рахунок запального синдрому, що супроводжувалось частішим постійним застосуванням β-агоністів швидкої дії в період між нападами, зокрема за останньої умови ймовірність діагностування БА з БФН зростала в 5,6 раза (95% ДІ 1,0–33,3), та набагато інтенсивнішим лікуванням загалом (частіше застосування антибіотикотерапії під час загострення; комбіноване застосування β-агоністів короткої дії як інгаляційно, так і перорально; застосування β-агоністів пролонгованої дії та інгаляційних глюкокортикостероїдів окремо, а також їх комбінації, тобто частіше дотримання в базисній терапії Кроків 3 або 4 за GINA-рекомендаціями на противагу першим двом сходинкам).

У когорті обстежених пацієнтів методом K-середніх КА сформовані два клінічних субфенотипи: 1-й кластер – 32 пацієнтів (56% і 44% з них з фенотипами БА з та без БФН відповідно), 2-й кластер – 28 дітей (43% з фенотипом БА з БФН і 57% – з БА без БФН). Перший субфенотип БА в порівнянні з другим характеризувався статистично значущебільшими масою тіла при народженні, часткою дітей, що перенесли більше ніж 3 епізоди дитячих інфекційних хвороб та з наявними шкірними алергійними проявами в ранньому віці за даними анамнезу, більшою сумою балів тяжкості проявів бронхообструкції на 4–6-й дні стаціонарного лікування та вищим вмістом загального IgЕ в сироватці крові. Другий субфенотип в порівнянні з першим характеризувався вищим абсолютним вмістом CD-3 клітин та інтерлейкіну-4 (ІЛ-4) в крові, більшими значеннями мікробіцидної активності нейтрофільних лейкоцитів у стимульованому варіанті та еозинофільних – у спонтанному в крові в динаміці лікування, більшою активністю мієлопероксидази нейтрофілів мокроти, а також інтенсивнішим лікуванням загострення – частішим проведенням інфузійної терапії під час госпіталізації, комбінованим застосування муколітичних засобів, застосуванням парентерально антибіотиків, а також частішим застосуванням кромонів у базисній терапії.

Таким чином, як аналіз діагностичної цінності клініко-параклінічних показників, так і результати КА фенотипів БА дитячого віку з/без БФН дали змогу констатувати близькість цих двох варіантів захворювання за більшістю досліджуваних характеристик, однак вираженіші прояви БА, ознаки атопічної реактивності та інтенсивніше лікування БА асоціювали насамперед з фенотипом хвороби, що супроводжувалась бронхоконстрикцією внаслідок фізичного навантаження.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

Пошук нових ліків проти ВІЛ на основі природної сполуки 11.03.2024 Алергія та імунологія Інфекційні захворювання Пошук нових ліків проти ВІЛ на основі природної сполуки

Команда дослідників Мічиганського університету успішно модифікувала природну хімічну сполуку в лабораторії, у результаті чого отримала сполуки з активністю проти ВІЛ. Їхні результати, опубліковані в Journal of Medicinal Chemistry, пропонують новий шлях у створенні ліків, які можуть допомогти назавжди позбутися ВІЛ. Хоча доступні ефективні методи лікування згаданої інфекції залишаються неідеальними через здатність вірусу «ховатися» від імунної системи, перебуваючи у стані спокою в інфікованих клітинах....

26.02.2024 Алергія та імунологія Роль цинку в розвитку інфекційного процесу в пацієнтів із муковісцидозом

Дослідники Університету Квінсленда в Австралії виявили можливість зменшити кількість інфекцій у людей, які живуть із муковісцидозом (кістозним фіброзом / КФ). Професор Метт Світ, доктор Каустав Дас Гупта та доктор Джеймс Керсон з Інституту молекулярної біонауки виявили збій у функції знищення бактерій у людей із муковісцидозом і потенційний спосіб його обійти. КФ – це хронічне захворювання, при якому дефекти каналу CFTR (регулятора трансмембранної проникності за муковісцидозу) викликають накопичення слизу в легенях, дихальних шляхах і травній системі, що призводить до повторних інфекцій. ...

16.01.2024 Алергія та імунологія Діагностика Стародавні ДНК допомогли виявити причину високого рівня розсіяного склерозу та хвороби Альцгеймера в Європі

Дослідники створили найбільший у світі банк генів стародавньої людини, проаналізувавши кістки і зуби майже 5000 людей, які жили в Західній Європі та Азії 34 000 років тому. Секвенувавши давню людську ДНК і порівнявши її із сучасними зразками, міжнародна група експертів склала карту історичного поширення генів і хвороб із часом у міру міграції населення. Цікаві результати були виявлені в чотирьох новаторських дослідницьких статтях, опублікованих у журналі Nature....