0 %

Оральна індукція толерантності – новий підхід у лікуванні атопічного дерматиту в дітей на тлі інфікування H. pylori

10.05.2018

 

За останні роки алергія посіла провідне місце у списку найпоширеніших захворювань. На 29-му конгресі Європейської академії алергології і клінічної імунології відзначалося, що найбільше зростання захворюваності на алергію спостерігається в дитячій популяції. Так, частота атопій зросла серед дорослих на 35%, а серед дітей – більше ніж на 100%.

До найбільш поширених і тяжких за клінічним перебігом алергічних захворювань, що, як правило, розпочинаються в дитячому віці, традиційно відносять атопічний дерматит (АД). За даними ВООЗ, на АД щорічно захворює до 1 млн осіб. У загальній структурі дерматологічної захворюваності питома вага цієї нозології становить до 20%, а в структурі алергічних захворювань – від 50 до 75%. В Україні, як і в інших країнах світу, помітна тенденція до збільшення кількості хворих на алергодерматози. Так, за даними офіційної статистики, захворюваність на АД в Україні коливається в межах 3–10‰.

Припускають, що при АД сенсибілізовані з дитинства слизова оболонка шлунка і дванадцятипалої кишки створюють сприятливі умови для життєдіяльності Hpylori, що порушує процеси травлення і є додатковим фактором сенсибілізації. Шкідлива дія Hpylori на епітеліоцити слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, експресія факторів хемотаксису, гіпергастринемія, вплив соляної кислоти на незахищену муцином слизову оболонку, втрата нею протективних властивостей сприяють активному надходженню в організм алергенів, активації імунокомпетентних клітин і розвитку хронічного запалення.

Мета дослідження – оцінити ефективність оральної індукції толерантності у лікуванні АД в дітей на тлі інфікування Hpylori.

Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети проведено комплексне клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження 28 дітей з АД на тлі інфікування Hpylori віком від 5 до 15 років. Верифікацію діагнозу АД проводили відповідно до Наказу МОЗ України №670 від 04.07.2016 р. «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) допомоги: атопічний дерматит», Наказу МОЗ України №767 від 27.12.2005 р. «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування алергологічних хвороб у дітей».

Усім дітям проводили загальні клінічні та біохімічні аналізи крові, аналіз сечі й калу, езофагогастродуоденоскопію (ЕГДС) – ендоскопом OLYMPUS CLE-10 (Японія) з виконанням швидкого уреазного тесту (CLO-тест) (URE-HP test, PLIVA-Lachema, Чехія), ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Відібрали 28 дітей, інфікованих Hpyloriяким методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) визначали антиген CagA. Дітей розподілили на 2 групи по 14 осіб: перша отримувала традиційну терапію, друга – додатково до традиційної терапії отримувала пролонгований курс мультипробіотика (порошок з ліофілізованих бактерій для орального розчину у дозі: віком від 5 до 12 років – по 1,95×109 КУО Lactobacillus acidophillus, 1,95×109 КУО Bifidobacterium двічі на день, віком від 13 до 15 років – по 3,90×109 КУО Lacidophillus, 3,90×109 КУО Bifidobacterium двічі на день під час їжі протягом 8 тиж).

Традиційна терапія охоплювала гіпоалергенну дієту і умови побуту, антигістамінний препарат другого покоління, стабілізатор мембран мастоцитів, антагоніст лейкотрієнових рецепторів, емолієнти, топічні глюкокортикоїди, топічні інгібітори кальциневрину.

Результати та їх обговорення. Серед обстежених 28 дітей з АД було 58,6% хлопчиків та 41,4% дівчаток. За віком та формою АД діти розподілились таким чином: 5–11 років (дитяча) – 54,6%, 12–15 років (підліткова) – 45,4%. Розподіл за ступенем тяжкості клінічного перебігу АД: легкий – 53,9%, середньотяжкий – 35,2%, тяжкий – 10,9%. За поширеністю патологічного процесу на шкірі у дітей відмічалась обмежено-локалізована форма – у 55,4% пацієнтів, поширена – 35,2%, дифузна – 9,4%. В обстежуваних було виявлено такі клініко-морфологічні форми АД: ексудативна – у 9,3%, еритематозно-сквамозна – 16,4%, еритематозно-сквамозна з ліхеніфікацією – 50,7%, ліхеноїдна – 22,7%, пруригоподібна – 0,8%. З віком при АД у дітей достовірно зменшувалась частота і ступінь вираженості еритеми/гіперемії, набряку з папулами, ексудації з кірками, а наростала частота ліхеніфікацій, екскоріацій, сухості шкіри з лущенням, вторинних гіперпігментацій, що свідчило про тривалий запальний процес (p>0,05).

Анамнестично виявлено, що в ранньому дитячому віці (до 2 років) АД захворіли більшість з обстежуваних дітей (57,8%), найчастіше перші прояви захворювання пов’язували з харчовою алергією, переважно перебіг захворювання був хронічним і безперервно-рецидивним, з вираженою залежністю від факторів зовнішнього середовища. З клінічних особливостей домінуючими в дітей з АД були такі прояви, як свербіж (100%) і сухість шкіри (67,9%), типова морфологія і локалізація уражень (96,5%), блідість або еритема обличчя (92,9%), ліхеніфікація з посиленням шкірного малюнка (73,4%). З параклінічних особливостей домінуючими в дітей з АД були такі прояви, як еозинофілія і підвищений рівень IgE (100%), позитивна шкірна реакція гіперчутливості негайного типу з алергенами (83,6%). Аналіз середніх рівнів індексу SCORAD показав вищі значення при наростанні тяжкості АД у дітей.

Встановлено, що перебіг АД у дітей характеризувався ранньою маніфестацією, вираженим поліморфізмом клініко-морфологічних форм ураження шкіри, певною стадійністю з характерною віковою еволюцією висипань, високим ступенем перехресної сенсибілізації з широким спектром алергенів.

Клінічна маніфестація АД є результатом впливу і взаємодії цілої низки факторів. З антенатальних факторів ризику найбільш значимими були гострі захворювання (24,5%) і загострення хронічних захворювань (18,8%), анемія вагітних (21,8%), гострі алергічні реакції під час вагітності (16,9%), хронічна фетоплацентарна недостатність (19,6%), гестоз ранній (10,2%) або пізній (3,1%), психічні травми і стреси (5,9%). Серед інтранатальних факторів певне значення мала лише гостра асфіксія новонародженого (9,5%). З постнатальних факторів ризику найбільш вагомими були сухість шкіри (23,4%) і токсична еритема новонародженого (8,7%), тип вигодовування до року (65,1%), наявність супутньої патології (57,8%).

Дослідження різних варіантів лікування АД у дітей показало, що запропонована комплексна терапія з включенням пролонгованого курсу пробіотика супроводжується швидкою і позитивною динамікою клінічної симптоматики, зниженням індексу SCORAD з(30,67 ± 3,55) бала перед початком лікування до(10,29 ± 0,98) бала через 1 рік після завершення лікування (р>0,05).

За даними оцінки імунологічних показників, до початку лікування та після завершення запланованого курсу лікування через 1 рік було виявлено імуномодулюючий вплив на клітинну (зростання концентрації Т-лімфоцитів-супресорів (CD8) з(22,34 ± 0,31) до(25,97 ± 0,48)%, зменшення Т-лімфоцитів-хелперів (CD4), зниження імунорегуляторного індексу (CD4/CD8) з(2,11 ± 0,19) до(1,69 ± 0,31)%, зменшення В-лімфоцитів (CD19) з(16,49 ± 0,38) до(12,91 ± 0,41)%, Т-лімфоцитів натуральних кілерів (CD16) з(16,42 ± 0,28) до(12,99 ± 0,27)% (р>0,05) і гуморальну ланки імунітету (зменшення концентрації IgE з(362,50 ± 26,57) до(126,45 ± 7,73) МО/мл, збільшення IgA з(1,42 ± 0,15) до(2,13 ± 0,07) г/л, IgG – з(12,02 ± 0,5) до(15,24 ± 0,23) г/л в сироватці крові (р>0,05)).

Застосування такої терапії індукує імунологічну толерантність до алергенів, супроводжується нормалізацією морфологічних змін шкіри, покращенням показників клінічного перебігу захворювання (зменшувалась середня частота загострень з(2,72 ± 0,14) до(1,84 ± 0,18) раза/рік, середня тривалість загострень – з(26,12 ± 0,72) до(17,02 ± 0,61) дня і збільшувалась тривалість періоду клінічної ремісії захворювання з(4,81 ± 0,22) до(5,56 ± 0,19) місяця (р˂0,05), що підтверджує її кращу клінічну ефективність порівняно з традиційною терапією.

Висновки. Комплексне лікування АД в дітей на тлі інфікування Hpylori з включенням пролонгованого курсу пробіотика супроводжується швидшою позитивною динамікою клінічної симптоматики, зниженням індексу SCORАD, покращенням показників перебігу захворювання.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

11.05.2018 Алергія та імунологія Рівні вітаміну D і алергічні захворювання. Італійське перехресне багатоцентрове дослідження

Протягом двох останніх десятиліть зріс інтерес до ролі вітаміну D (ВD) у розвитку алергічних захворювань. Окрім добре відомої участі ВD у кістковому метаболізмі нещодавні дослідження свідчать про його можливу роль як імуномодулятора в алергії. Мета дослідження, проведеного на території Італії, – оцінити можливу кореляцію між рівнем сироваткового ВD і діагностованими алергічними захворюваннями (риніт/астма, харчова алергія, атопічний дерматит). ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Сублінгвальна імунотерапія як хворобо-модифікувальний додатковий засіб лікування до фармакотерапії алергічного риніту та астми

Алергічний риніт (АР) з або без проявів кон’юнктивіту пов’язаний зі значним тягарем для здоров›я і фінансового стану і часто супроводжується астмою. Фармакотерапія є основним методом лікування АР і астми, але гайдлайни також рекомендують застосування алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) алергії. ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Гомеопатичне лікування алергічного риніту: систематичний огляд

Метою даного дослідження було оцінити дієвість та ефективність гомеопатичних засобів у лікуванні сезонного або цілорічного алергічного риніту (AР). Матеріали та методи дослідження: у систематичний огляд було включено рандомізовані контрольовані клінічні дослідження, які оцінюють всі форми гомеопатичного лікування АР, що їх було опубліковано від грудня 2015 р. включно. ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Оцінка рівня вітаміну D у дітей із сезонним алергічним ринітом під час сезону цвітіння

Сироваткові рівні вітаміну D не оцінювались у дітей із сезонним алергічним ринітом (САР). Мета даного дослідження полягала в тому, щоб оцінити рівні вітаміну D у дітей з САР і порівняти їх з рівнями у здорових дітей під час сезону цвітіння. Матеріали та методи дослідження: було проведено дослідження у 100 дітей з САР і 100 здорових дітей контрольної групи. ...