0 %

Частота сенсибілізації до харчових алергенів за даними шкірного прик-тестування у дітей із симптомами харчової гіперчутливості на шкірі

10.05.2018

 

Через проблеми, пов’язані з впровадженням оральної провокаційної проби в рутинну практику, шкірні прик-тести (ШПТ) лишаються найбільш поширеним методом виявлення харчової гіперчутливості (ХГ). Відмічено, що ШПТ завдяки простоті виконання та широкому впровадженню і невисокій вартості частіше за все є першим методом обстеження пацієнтів з ХГ. Однак суперечливість даних виникає через використання нестандартизованих і немолекулярних алергенів і ланцетів, вікові обмеження, фізіологічну варіабельність реактивності шкіри, нестабільність харчових алергенів навіть у свіжих продуктах при контакті з киснем повітря. У зв’язку з різноманітністю існуючих механізмів, шляхів і ланок патогенезу ХГ неможливо виділити один найбільш прийнятний метод їх діагностики. Проте показано, що ШПТ завдяки можливості виявлення не лише IgE-опосередкованих реакцій гіперчутливості залишається універсальним тестом in vivo. Дитячий організм гостро реагує на«чужорідні» білки, до яких він не адаптований, звідси особливо висока сенситизація до алергенів спостерігається саме в ранньому дитячому віці. Відповідно до детермінації поняття, справжнім алергеном прийнято вважати білок. Цікавим є те, що хоча практично будь-який харчовий білок може спричинити імунну реакцію, лише 8 видів їжі відповідальні за 90% випадків харчової алергії. Загальновідомо, що організація елімінаційної дієти повинна проводитися відповідно до спектру найбільш частих причин ХГ у дітей. Водночас зміни характеру харчування та харчової поведінки дітей стали причиною змін у структурі сенситизації до алергенів їжі в розвинених країнах.

Огляд літератури показав, що причиною розвитку ХГ іноді є не самі харчові продукти, а різні хімічні домішки у їх складі (для поліпшення смаку, запаху, кольору, забезпечення тривалого зберігання). Механізм дії харчових домішок і добавок може бути різним. Наприклад, можливий розвиток неімунних реакцій ХГ у зв’язку з гістаміноліберацією, порушеннями метаболізму арахідонової кислоти (тартразин і ацетилсаліцилова кислота). Харчові добавки здатні також інгібувати ферментну активність моноаміноксидази, яка руйнує гістамін. Саме ці небілкові сполуки можуть прямо впливати не лише на індукцію імунної відповіді, але й визначати її характер. Загальновідомими ад’ювантами на сьогодні вважають продукти життєдіяльності або компоненти бактерій, мінеральні солі, емульсії та мікрочастки. Найбільш вивченою є їх здатність впливати на адаптивний імунітет через антиген-розпізнавальні рецептори (PRRs). Актуальним залишається вивчення структури сенситизації до харчових алергенів у популяціях дітей в динаміці, що впливає на емпіричний вибір елімінаційної дієти.

Мета роботи: вивчити частоту сенсибілізації до різних видів харчових алергенів за даними ШПТ у дітей із симптомами ХГ, жителів м. Запоріжжя.

Матеріали та методи. З 2011 по 2016 р. у дослідженні взяли участь 340 дітей віком від 1 міс до 18 років зі шкірними проявами ХГ, яким було проведене анкетування з використаннями модифікованої анкети ISAAC, ШПТ з харчовими алергенами (ТОВ «Імунолог») за допомогою простих ланцетів (ТОВ «Імунолог»). Обов’язковим для участі у дослідженні була письмова згода батьків та дитини, в разі якщо вона вміє читати та писати. Шкірне алерготестування проводили відповідно до загальноприйнятої методики. Прик-тест проводили лише у випадку позитивної реакції на гістамін та негативної – на рідину для розведення алергена.

Результати. За результатами опитування, такі класичні для дитячого віку причини, як молоко і яйця, були названі 18,8% та 7% респондентів відповідно. Негативний результат ШПТ був виявлений майже в половини пацієнтів (226/370 (61%)), що може свідчити про неімунні механізми клінічних проявів ХГ. У структурі сенсибілізації найчастіше виявляли гіперчутливість до білків яйця (34/370 (9,1%)) та коров’ячого молока (31/370 (8,4%)). Сенситизація до яблука та цитрусових була виявлена лише в 4/370 (1,1%) пацієнтів. Частота ХГ, виявлена за допомогою ШПТ, з віком знижувалася. Найчастіше укол-проба виявлялася позитивною у віці до 1 року (12%, n=14) та до 3 років (17%, n=23). У дітей віком старше 11 років позитивних тестів з найбільш актуальними для раннього дитячого віку алергенами молока та яйця виявлено не було. У 4 дітей зі всієї вибірки шкірне тестування було припинено після накладання аплікаційної проби з алергенами молока та яйця через різко позитивний результат із системними проявами у вигляді кропив’янки, яка з’явилася впродовж перших 30 хв. Після такої реакції подальше прик-тестування не проводилося.

Висновки. Серед дітей, у яких у 100% випадків було рапортовано клінічні прояви алергії на шкірі, пов’язані з вживанням харчових продуктів, за самостійним зверненням та/або направленням лікаря, імунну ХГ негайного типу за результатами ШПТ було виявлено приблизно в кожного шостого пацієнта. Переважала сенситизація до алергенів курячого яйця та коров’ячого молока.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

03.07.2018 Алергія та імунологія Mycoplasma pneumoniae индуцирует аллергию посредством продукции Р1-специфических IgE

Недавно исследователи из Китая выявили, что у большинства пациентов с микоплазменной пневмонией (МП) отмечается повышение общего уровня IgE в сыворотке крови, и задались воп­росом о том, какие именно компоненты M.  pneumoniae вызывают данный феномен и каков его специфический механизм. ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Рівні вітаміну D і алергічні захворювання. Італійське перехресне багатоцентрове дослідження

Протягом двох останніх десятиліть зріс інтерес до ролі вітаміну D (ВD) у розвитку алергічних захворювань. Окрім добре відомої участі ВD у кістковому метаболізмі нещодавні дослідження свідчать про його можливу роль як імуномодулятора в алергії. Мета дослідження, проведеного на території Італії, – оцінити можливу кореляцію між рівнем сироваткового ВD і діагностованими алергічними захворюваннями (риніт/астма, харчова алергія, атопічний дерматит). ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Сублінгвальна імунотерапія як хворобо-модифікувальний додатковий засіб лікування до фармакотерапії алергічного риніту та астми

Алергічний риніт (АР) з або без проявів кон’юнктивіту пов’язаний зі значним тягарем для здоров›я і фінансового стану і часто супроводжується астмою. Фармакотерапія є основним методом лікування АР і астми, але гайдлайни також рекомендують застосування алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) алергії. ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Гомеопатичне лікування алергічного риніту: систематичний огляд

Метою даного дослідження було оцінити дієвість та ефективність гомеопатичних засобів у лікуванні сезонного або цілорічного алергічного риніту (AР). Матеріали та методи дослідження: у систематичний огляд було включено рандомізовані контрольовані клінічні дослідження, які оцінюють всі форми гомеопатичного лікування АР, що їх було опубліковано від грудня 2015 р. включно. ...