Частота сенсибілізації до харчових алергенів за даними шкірного прик-тестування у дітей із симптомами харчової гіперчутливості на шкірі

10.05.2018

 

Через проблеми, пов’язані з впровадженням оральної провокаційної проби в рутинну практику, шкірні прик-тести (ШПТ) лишаються найбільш поширеним методом виявлення харчової гіперчутливості (ХГ). Відмічено, що ШПТ завдяки простоті виконання та широкому впровадженню і невисокій вартості частіше за все є першим методом обстеження пацієнтів з ХГ. Однак суперечливість даних виникає через використання нестандартизованих і немолекулярних алергенів і ланцетів, вікові обмеження, фізіологічну варіабельність реактивності шкіри, нестабільність харчових алергенів навіть у свіжих продуктах при контакті з киснем повітря. У зв’язку з різноманітністю існуючих механізмів, шляхів і ланок патогенезу ХГ неможливо виділити один найбільш прийнятний метод їх діагностики. Проте показано, що ШПТ завдяки можливості виявлення не лише IgE-опосередкованих реакцій гіперчутливості залишається універсальним тестом in vivo. Дитячий організм гостро реагує на«чужорідні» білки, до яких він не адаптований, звідси особливо висока сенситизація до алергенів спостерігається саме в ранньому дитячому віці. Відповідно до детермінації поняття, справжнім алергеном прийнято вважати білок. Цікавим є те, що хоча практично будь-який харчовий білок може спричинити імунну реакцію, лише 8 видів їжі відповідальні за 90% випадків харчової алергії. Загальновідомо, що організація елімінаційної дієти повинна проводитися відповідно до спектру найбільш частих причин ХГ у дітей. Водночас зміни характеру харчування та харчової поведінки дітей стали причиною змін у структурі сенситизації до алергенів їжі в розвинених країнах.

Огляд літератури показав, що причиною розвитку ХГ іноді є не самі харчові продукти, а різні хімічні домішки у їх складі (для поліпшення смаку, запаху, кольору, забезпечення тривалого зберігання). Механізм дії харчових домішок і добавок може бути різним. Наприклад, можливий розвиток неімунних реакцій ХГ у зв’язку з гістаміноліберацією, порушеннями метаболізму арахідонової кислоти (тартразин і ацетилсаліцилова кислота). Харчові добавки здатні також інгібувати ферментну активність моноаміноксидази, яка руйнує гістамін. Саме ці небілкові сполуки можуть прямо впливати не лише на індукцію імунної відповіді, але й визначати її характер. Загальновідомими ад’ювантами на сьогодні вважають продукти життєдіяльності або компоненти бактерій, мінеральні солі, емульсії та мікрочастки. Найбільш вивченою є їх здатність впливати на адаптивний імунітет через антиген-розпізнавальні рецептори (PRRs). Актуальним залишається вивчення структури сенситизації до харчових алергенів у популяціях дітей в динаміці, що впливає на емпіричний вибір елімінаційної дієти.

Мета роботи: вивчити частоту сенсибілізації до різних видів харчових алергенів за даними ШПТ у дітей із симптомами ХГ, жителів м. Запоріжжя.

Матеріали та методи. З 2011 по 2016 р. у дослідженні взяли участь 340 дітей віком від 1 міс до 18 років зі шкірними проявами ХГ, яким було проведене анкетування з використаннями модифікованої анкети ISAAC, ШПТ з харчовими алергенами (ТОВ «Імунолог») за допомогою простих ланцетів (ТОВ «Імунолог»). Обов’язковим для участі у дослідженні була письмова згода батьків та дитини, в разі якщо вона вміє читати та писати. Шкірне алерготестування проводили відповідно до загальноприйнятої методики. Прик-тест проводили лише у випадку позитивної реакції на гістамін та негативної – на рідину для розведення алергена.

Результати. За результатами опитування, такі класичні для дитячого віку причини, як молоко і яйця, були названі 18,8% та 7% респондентів відповідно. Негативний результат ШПТ був виявлений майже в половини пацієнтів (226/370 (61%)), що може свідчити про неімунні механізми клінічних проявів ХГ. У структурі сенсибілізації найчастіше виявляли гіперчутливість до білків яйця (34/370 (9,1%)) та коров’ячого молока (31/370 (8,4%)). Сенситизація до яблука та цитрусових була виявлена лише в 4/370 (1,1%) пацієнтів. Частота ХГ, виявлена за допомогою ШПТ, з віком знижувалася. Найчастіше укол-проба виявлялася позитивною у віці до 1 року (12%, n=14) та до 3 років (17%, n=23). У дітей віком старше 11 років позитивних тестів з найбільш актуальними для раннього дитячого віку алергенами молока та яйця виявлено не було. У 4 дітей зі всієї вибірки шкірне тестування було припинено після накладання аплікаційної проби з алергенами молока та яйця через різко позитивний результат із системними проявами у вигляді кропив’янки, яка з’явилася впродовж перших 30 хв. Після такої реакції подальше прик-тестування не проводилося.

Висновки. Серед дітей, у яких у 100% випадків було рапортовано клінічні прояви алергії на шкірі, пов’язані з вживанням харчових продуктів, за самостійним зверненням та/або направленням лікаря, імунну ХГ негайного типу за результатами ШПТ було виявлено приблизно в кожного шостого пацієнта. Переважала сенситизація до алергенів курячого яйця та коров’ячого молока.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

Пошук нових ліків проти ВІЛ на основі природної сполуки 11.03.2024 Алергія та імунологія Інфекційні захворювання Пошук нових ліків проти ВІЛ на основі природної сполуки

Команда дослідників Мічиганського університету успішно модифікувала природну хімічну сполуку в лабораторії, у результаті чого отримала сполуки з активністю проти ВІЛ. Їхні результати, опубліковані в Journal of Medicinal Chemistry, пропонують новий шлях у створенні ліків, які можуть допомогти назавжди позбутися ВІЛ. Хоча доступні ефективні методи лікування згаданої інфекції залишаються неідеальними через здатність вірусу «ховатися» від імунної системи, перебуваючи у стані спокою в інфікованих клітинах....

26.02.2024 Алергія та імунологія Роль цинку в розвитку інфекційного процесу в пацієнтів із муковісцидозом

Дослідники Університету Квінсленда в Австралії виявили можливість зменшити кількість інфекцій у людей, які живуть із муковісцидозом (кістозним фіброзом / КФ). Професор Метт Світ, доктор Каустав Дас Гупта та доктор Джеймс Керсон з Інституту молекулярної біонауки виявили збій у функції знищення бактерій у людей із муковісцидозом і потенційний спосіб його обійти. КФ – це хронічне захворювання, при якому дефекти каналу CFTR (регулятора трансмембранної проникності за муковісцидозу) викликають накопичення слизу в легенях, дихальних шляхах і травній системі, що призводить до повторних інфекцій. ...

16.01.2024 Алергія та імунологія Діагностика Стародавні ДНК допомогли виявити причину високого рівня розсіяного склерозу та хвороби Альцгеймера в Європі

Дослідники створили найбільший у світі банк генів стародавньої людини, проаналізувавши кістки і зуби майже 5000 людей, які жили в Західній Європі та Азії 34 000 років тому. Секвенувавши давню людську ДНК і порівнявши її із сучасними зразками, міжнародна група експертів склала карту історичного поширення генів і хвороб із часом у міру міграції населення. Цікаві результати були виявлені в чотирьох новаторських дослідницьких статтях, опублікованих у журналі Nature....