0 %

Молекулярна алергодіагностика як перспектива підвищення ефективності лікування та контролю бронхіальної астми в дітей

10.05.2018

 

Значне зростання поширеності бронхіальної астми (БА) за останні десятиліття не лише серед дітей, але й серед дорослого населення, збільшення витрат на лікування, що є тягарем як для самих пацієнтів, так і для суспільства загалом, дозволяє з упевненістю стверджувати, що БА є глобальною проблемою охорони здоров’я в багатьох країнах незалежно від їх економічного розвитку. За відсутності адекватної терапії БА здатна призвести до розвитку безповоротних змін у бронхах (їх ремоделювання) та інвалідизації в майбутньому при прогресуванні хвороби. Це дозволяє розглядати БА як важливу медико-соціальну проблему і визначає пріоритетність пошуку нових методів діагностики та програм лікування БА. Тому останнім часом зростає інтерес до алергодіагностики на основі компонентів алергенів (component-resolved diagnostics, CRD) або молекулярної алергодіагностики (МАД), обсяг знань у цій галузі неухильно зростає, а якість діагностики удосконалюється. МАД дає змогу не лише з високою точністю визначити причинно-значущий компонент алергена, а й проводити персоналізоване лікування алергії: елімінаційну терапію та відбір пацієнтів для алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ).

Метою нашого дослідження було вивчення ефективності застосування МАД для відбору дітей з БА для проведення АСІТ.

Нами проведено скринінгове вивчення сенсибілізації до суміші найпоширеніших інгаляційних алергенів (пилок трав, дерев, грибкові алергени, домашній пил, кліщі, лупа та шерсть кішки, собаки, вівці та ін.) шляхом виявлення invitro антитіл до молекулярних компонентів за методом ImmunoCAP® Phadia. Phadiatop-тест на першому етапі дослідження дає змогу з великою вірогідністю підтвердити або спростувати алергічне походження респіраторних симптомів при БА. Якщо результат тесту Phadiatop негативний (показник < 0,35 кМО/л), вірогідність алергії до вказаної суміші алергенів мінімальна і практично дорівнює нулю. При оцінці результатів Phadiatop-тесту (ImmunoCAP) залежно від вмісту sIgE-антитіл до алергенів виділяють 6 класів показників: клас 0– sIgE-антитіла або не виявлені або їх рівень < 0,35 кМО/л; клас 1 (низький рівень) – 0,35–0,69 кМО/л; клас 2 (помірний рівень) – 0,70–3,49 кМО/л; клас 3 (високий рівень) – 3,50–17,4 кМО/л; клас 4 (дуже високий рівень) – 17,5–49,9 кМО/л; клас 5 (дуже високий рівень) – 50,0–99,9 кМО/л; клас 6 (дуже високий рівень) – > 100 кМО/л.

Скринінговий інгаляційний Phadiatop-тест до суміші основних алергенів проведено у 94 дітей віком від 6 до 15 років, хворих на персистуючу БА легкого та середнього ступеня тяжкості. Він виявився позитивним у 90,4% обстежених дітей. При оцінці результатів рівнів sIgE-антитіл встановлено, що лише у 29,4% дітей рівні sIgE-антитіл були низькими та помірними, у 23,5% – визначено високий рівень і майже в половини дітей з БА (у 47,1%) – дуже високий (> 100 кМО/л). Згідно з існуючою класифікацією компонентів алергенів серед інгаляційних рекомбінантних алергенів найчастіше визначались алергенкомпоненти кліщів домашнього пилу Dermatophagoides pteronyssinusта Dermatophagoides farinae (Der p 1, 2; Der f 1, 2 – головні алергени кліщів) та пилку колоскових і лугових трав (rPhl p 1, 5– головні алергени літніх трав).

Враховуючи високу вартість МАД, ми брали до уваги, що в деяких випадках при моносенсибілізації, чіткому алергологічному анамнезі і співпадінні показників проведеного стандартного алергологічного дослідження з клінічними даними потреби в проведенні МАД може не бути. Проте наші багаторічні спостереження показують, що такі випадки є рідкістю, останнім часом у більшості дітей з БА ми спостерігаємо полісенсибілізацію. Нами розроблена і впроваджена в клініку покрокова методика алергологічного обстеження дітей з БА. При підозрі на БА крок 1 охоплював визначення загального IgЕ або скринінгову МАД (Phadiatop-тест та визначення sIgЕ до пліснявих грибів). При згоді батьків перевага віддавалась МАД через більшу інформативність, точність і достовірність показників.

На наступному етапі (крок 2) при позитивних результатах скринінгу проводили шкірне алерготестування за методом прик-тесту зі стандартизованими алергенами. Якщо позитивні результати прик-тесту співпадали з клінічною картиною у хворого і не спостерігалось полісенсибілізації, то проводились елімінаційні заходи та призначалась базисна терапія залежно від тяжкості стану терміном на 3 міс (ступенева терапія). Через 3 міс хворий оглядався повторно, при позитивній динаміці хвороби – базисна терапія знижувалась на 1 сходинку (step down). За відсутності ефекту або підсилювали базисну терапію, або переходили на наступний крок в обстеженні. Крок 3– це поетапне визначення рекомбінантних алергокомпонентів з метою виявлення головних (мажорних) алергенів для відбору пацієнтів для проведення АСІТ. За основу приймали дані алергоанамнезу та позитивні результати за шкірним прик-тестом. У дітей з полісенсибілізацією і невідповідністю отриманих лабораторних результатів і клінічної картини або за відсутності у батьків мотивації для тривалого використання інгаляційних глюкокортикостероїдів (ІГКС) обстеження розпочинали відразу з кроку 3. При полісенсибілізації у дитини з БА для наступного проведення АСІТ застосовували крок 4, який полягав у визначенні 112 компонентів за допомогою мікрочіп-біотехнології ImmunoCap ISAC. Отже, шлях до встановлення причинно-значущого алергена при застосуванні МАД є тривалим, а інтерпретація отриманих даних – достатньо складною і потребує спеціальної підготовки лікаря-алерголога. Слід відмітити, що на всіх етапах проведення МАД в першу чергу оцінювали дані алергологічного анамнезу і клінічної картини, роль яких з впровадженням новітніх технологій не зменшується, а навпаки – збільшується.

Висновки. Впровадження новітніх технологій в алергодіагностиці, зокрема компонентної алергодіагностики, дає змогу одномоментно встановити широкий спектр алергенів в одній пробі (мультиплексний підхід) та визначити алергологічний профіль пацієнтів, що відкриває перспективу покращення діагностики і контролю БА в дітей, підвищення ефективності АСІТ, зниження ймовірності інвалідизації в майбутньому. Завдяки застосуванню МАД стає можливим максимально точно, на молекулярному рівні, визначати провідний компонент у складі цільних алергенів і, тим самим, своєчасно проводити цілеспрямовані елімінаційні заходи та точний відбір хворих для АСІТ, що слугує основою для персоналізованого лікування БА.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

РЕЗОЛЮЦІЯ наради алергологів України 29.11.2019 Алергія та імунологія РЕЗОЛЮЦІЯ наради алергологів України

«Актуальні питання виявлення і лікування алергічних захворювань»...

30.08.2019 Алергія та імунологія Аллергические заболевания у детей с СДВГ: систематический обзор и метаанализ

Сообщения о частых проявлениях аллергических заболеваний у детей с синдромом дефицита внимания и гиперактивности (СДВГ) являются предметом растущего клинического интереса. Однако доказательства, подтверждающие связь между СДВГ и аллергиями, непоследовательны и подлежат систематической проверке. Целью данной работы было собрать и оценить имеющиеся данные исследований о связи между СДВГ и аллергическими заболеваниями у детей....

30.08.2019 Алергія та імунологія Передача аллергии на арахис от донора реципиенту после пересадки печени: описание клинического случая

Женщина, 31 год, с контактным дерматитом, экземой, аллергическим ринитом, пернициозной анемией, очаговой алопецией и латентным туберкулезом в анамнезе, получала лечение метотрексатом одновременно с изониазидом и пиридоксином. Через 5 мес после начала лечения у нее развилась острая желтуха, которая переросла в молниеносную печеночную недостаточность с изменением сознания и ухудшением работы печени....