0 %

Характеристика особливостей імунного статусу в дітей, хворих на муковісцидоз, залежно від наявності атопії

10.05.2018

 

Вступ. Муковісцидоз (МВ) є одним з найпоширеніших спадкових поліорганних захворювань, що характеризується порушенням роботи екзокринних залоз і життєво важливих органів з постійно прогресуючим запальним процесом, перебіг якого залежить від великої кількості різних модифікуючих факторів.

Мета: удосконалення прогнозування перебігу МВ при різних фенотипічних варіантах. Завдання: визначити клініко-параклінічні особливості дітей, хворих на МВ, залежно від наявності атопії.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі пульмонологічного відділення КЗОЗ «ОДКЛ № 1» у 2015–2017 рр. Обстеження хворих проводилося згідно з наказами МОЗ України від 29.01.2013 р. №59 «Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення», від 15.07.2016 р. №723 «Про затвердження уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Муковісцидоз». Під спостереженням перебували 42 дитини з діагнозом МВ. Контрольну групу становили 30 практично здорових дітей, рандомізованих за віком. Діти основної групи були розділені за рівнем загального сироваткового IgE – з нормальним рівнем та з підвищеним. Результати опрацьовано за допомогою методів варіаційної статистики програмою IBM SPSS Statistics. Показники порівнювали з використанням непараметричних методів статистики, статистично достовірною вважали різницю між показниками при р < 0,05.

Результати та їх обговорення. Серед хворих переважали хлопчики – 28 (66,7). Розподіл дітей за віком: 1–3 роки – 8 (19,1%), 3–6 років – 3 (7,1%), 6–12 років – 14 (33,3%), 12–18 років – 17 (40,5%). Дослідження рівня сироваткового загального IgE у період ремісії у дітей, хворих на МВ, показало, що 23 (54,8%) обстежуваних мали результати в межах вікової норми, 19 (45,2%) – підвищення даного показника вдвічі та більше, 7 – на 100%, 12– більше ніж на 200%.

У групі з нормальним рівнем загального IgE переважали хлопчики – 60,8%; дівчатка – 39,2%. У більшості дітей діагноз МВ був встановлений у ранньому віці (39,1%). Маніфестація перших проявів МВ була представлена кишковими ознаками у 65,3% випадків. Під час комп’ютерної томографії (КТ) органів грудної клітки (ОГК) встановлено, що 19 (82,6%) дітей мають ознаки хронічного захворювання легенів різного ступеня вираженості, у 10 (43,5%) з них виявлені бронхоектази. За даними ультразвукового дослідження (УЗД) органів черевної порожнини (ОЧП) 7 (30,4%) пацієнтів мають циротичні зміни паренхіми печінки. Вивчення характеру бактеріального пейзажу виявило найбільш поширені мікроорганізми у мокротинні: Pseudomonas aeruginosa – 11 (47,8%), Staphylococcus аureus– 8 (34,7%), Streptococcus spp. – 12 (52,1%), Candidaalbicans – 10 (43,4%), Acinetobacter lwoffii – 5 (21,7%). Хронічну форму Paeruginosa мають 8 пацієнтів.

У групі з підвищеним рівнем загального IgE переважали хлопчики – 73,6%. У більшості дітей діагноз МВ встановлений на першому році життя – 73,6% випадків. Маніфестація перших проявів МВ представлена кишковими ознаками у 68,4%. Під час КТ ОГК встановлено наявність ознак хронічного захворювання легенів різного ступеня вираженості – у 13 (68,4%) дітей, у 8 (42,1%) з них виявлені бронхоектази. Циротичні зміни паренхіми печінки за даними УЗД ОЧП показало у 6 (31,5%) пацієнтів. Бактеріальний пейзаж мокротиння дітей цієї групи був представлений Calbicans – 13 (68,4%), Sаureus – 11 (57,8%), Streptococcus spp. – 9 (47,3%), Paeruginosa – 6 (31,5%). Хронічну форму Paeruginosa мали 4 пацієнта.

Також було проаналізовано імунологічні показники пацієнтів в залежності від рівня загального IgE.

Висновки. У дітей з МВ, що мають підвищений рівень загального IgE, достовірно підвищені показники імунного статусу: лімфоцити, CD3, фагоцитоз з латексом, ІАН стим., IgМ; та зниження CD4, CD8, IgA, що вказує на напруження клітинного імунітету в умовах зниження функціїї T-хелперів і цитотоксичних клітин, що призводить до порушення остаточної антигенної презентації. Підвищення вмісту IgМ та зниження IgA у дітей основної групи свідчить про порушення захисного компоненту, підвищення якого в групі з нормальним рівнем загального IgE виступає як компенсаторний фактор.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

Вакцинний саміт 2018:  від попередження захворювань  до покращення здоров’я суспільства 27.12.2018 Алергія та імунологія Педіатрія Терапія та сімейна медицина Вакцинний саміт 2018: від попередження захворювань до покращення здоров’я суспільства

У рамках науково-практичної конференції «Питання імунології в педіатрії» 9 листопада в Києві за підтримки компанії GSK Україна відбувся сателітний симпозіум «Вакцинний саміт 2018», присвячений актуальним питанням вакцинації й удосконалення профілактичної роботи. ...

03.07.2018 Алергія та імунологія Mycoplasma pneumoniae индуцирует аллергию посредством продукции Р1-специфических IgE

Недавно исследователи из Китая выявили, что у большинства пациентов с микоплазменной пневмонией (МП) отмечается повышение общего уровня IgE в сыворотке крови, и задались воп­росом о том, какие именно компоненты M.  pneumoniae вызывают данный феномен и каков его специфический механизм. ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Рівні вітаміну D і алергічні захворювання. Італійське перехресне багатоцентрове дослідження

Протягом двох останніх десятиліть зріс інтерес до ролі вітаміну D (ВD) у розвитку алергічних захворювань. Окрім добре відомої участі ВD у кістковому метаболізмі нещодавні дослідження свідчать про його можливу роль як імуномодулятора в алергії. Мета дослідження, проведеного на території Італії, – оцінити можливу кореляцію між рівнем сироваткового ВD і діагностованими алергічними захворюваннями (риніт/астма, харчова алергія, атопічний дерматит). ...