0 %

Перегляд діагнозу бронхіальної астми у дорослих

11.05.2018

 

Актуальність: хоча бронхіальна астма (БА) є хронічним захворюванням, очікувані рівні спонтанної ремісії та незмінності діагнозу є невідомими.

Мета дослідження: з’ясувати, чи може бути знятий діагноз і безпечно відмінене медикаментозне лікування БА у випадково відібраних дорослих з попередньо встановленим діагнозом захворювання.

Матеріали та методи дослідження: проспективне мультицентрове когортне дослідження було проведене в 10 містах Канади з січня 2012 р. по лютий 2016 р. Для відбору учасників за випадковим принципом проводили телефонне опитування дорослих, в яких упродовж останніх 5 років була діагностована БА. Пацієнтів, які застосовували пероральні глюкокортикостероїди тривалої дії та яким не можна було провести спірометричне дослідження, виключали з дослідження. Інформацію отримували від лікарів, що встановлювали діагноз, аби з’ясувати, як відбувалось первинне встановлення діагнозу. З 1 026 потенційних учасників, які відповідали критеріям включення під час телефонного опитування, 701 (68,3%) погодились взяти участь у дослідженні. Стан учасників оцінювали за допомогою домашнього моніторингу пікової швидкості видиху ти симптомів, а також спірометрії та низки бронхопровокаційних тестів; упродовж 4 візитів послідовно зменшували дозу протиастматичних лікарських засобів. Пацієнти, яким діагноз БА був остаточно знятий, перебували під спостереженням лікаря та періодично проходили бронхопровокаційні тести ще впродовж 1 року.

Предмет дослідження: БА, діагностована впродовж останніх 5 років.

Результати дослідження та їх обговорення: первинною кінцевою точкою був відсоток пацієнтів, у яких діагноз БА був знятий. Вони визначались як такі, що не виявляли ознак гострого погіршення симптомів БА, зворотної обструкції дихальних шляхів або підвищеної чутливості бронхів після поступової відміни всіх протиастматичних засобів. Після обстеження пульмонологом їм був встановлений альтернативний діагноз. Вторинними кінцевими точками були відсоток пацієнтів, яким був виключений діагноз БА після року спостереження, а також відсоток пацієнтів, яким було проведене належне початкове діагностичне обстеження для встановлення діагнозу БА. З-поміж 701 учасника (середній вік – 51 рік, жінок – 467 (67%) 613 закінчили дослідження і могли бути оцінені на предмет наявності в них БА. Діагноз БА був виключений у 203 з 613 пацієнтів (33,1%; 95% довірчий інтервал (ДI) 29,4–36,8%). У 12 пацієнтів (2,0%) було виявлено тяжкі серцево-судинні захворювання, які були неправильно трактовані як БА. Після спостереження впродовж 1 року в 181 пацієнта (29,5%; 95% ДI 25,9–33,1%) не виявлялись ані клінічні, ані лабораторні ознаки БА. Пацієнтам, яким діагноз БА був виключений, у порівнянні з такими, яким діагноз БА був підтверджений, імовірно рідше проводили дослідження на обмеження повітряного потоку під час первинного встановлення діагнозу (43,8% проти 55,6% відповідно; абсолютна різниця 11,8%; 95% ДI 2,1–21,5%).

Висновки: у 33,1% дорослих пацієнтів з діагностованою БА поточний діагноз може не підтвердитись у разі відсутності щоденного застосування лікарських засобів або їх відміни. У таких пацієнтів є виправданим перегляд встановленого діагнозу.

Shawn D. Aaron, MD1; Katherine L. Vandemheen, MScN1; J. Mark FitzGerald, MD2; Martha Ainslie, MD3; Samir Gupta, MD4; Catherine Lemière, MD5; Stephen K. Field, MD6; R. Andrew McIvor, MD7; Paul Hernandez, MD8; Irvin Mayers, MD9; Sunita Mulpuru, MD1; Gonzalo G. Alvarez, MD1; Smita Pakhale, MD1; Ranjeeta Mallick, PhD1; Louis-Philippe Boulet, MD10; for the Canadian Respiratory Research NetworkJAMA. 2017; 317(3):269-279. doi:10.1001/jama.2016.19627

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» № 1 (98) ‘ 2017

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

11.05.2018 Алергія та імунологія Рівні вітаміну D і алергічні захворювання. Італійське перехресне багатоцентрове дослідження

Протягом двох останніх десятиліть зріс інтерес до ролі вітаміну D (ВD) у розвитку алергічних захворювань. Окрім добре відомої участі ВD у кістковому метаболізмі нещодавні дослідження свідчать про його можливу роль як імуномодулятора в алергії. Мета дослідження, проведеного на території Італії, – оцінити можливу кореляцію між рівнем сироваткового ВD і діагностованими алергічними захворюваннями (риніт/астма, харчова алергія, атопічний дерматит). ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Сублінгвальна імунотерапія як хворобо-модифікувальний додатковий засіб лікування до фармакотерапії алергічного риніту та астми

Алергічний риніт (АР) з або без проявів кон’юнктивіту пов’язаний зі значним тягарем для здоров›я і фінансового стану і часто супроводжується астмою. Фармакотерапія є основним методом лікування АР і астми, але гайдлайни також рекомендують застосування алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) алергії. ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Гомеопатичне лікування алергічного риніту: систематичний огляд

Метою даного дослідження було оцінити дієвість та ефективність гомеопатичних засобів у лікуванні сезонного або цілорічного алергічного риніту (AР). Матеріали та методи дослідження: у систематичний огляд було включено рандомізовані контрольовані клінічні дослідження, які оцінюють всі форми гомеопатичного лікування АР, що їх було опубліковано від грудня 2015 р. включно. ...

11.05.2018 Алергія та імунологія Оцінка рівня вітаміну D у дітей із сезонним алергічним ринітом під час сезону цвітіння

Сироваткові рівні вітаміну D не оцінювались у дітей із сезонним алергічним ринітом (САР). Мета даного дослідження полягала в тому, щоб оцінити рівні вітаміну D у дітей з САР і порівняти їх з рівнями у здорових дітей під час сезону цвітіння. Матеріали та методи дослідження: було проведено дослідження у 100 дітей з САР і 100 здорових дітей контрольної групи. ...