Чи підвищує оксиметазолін ефективність інтраназальних кортикостероїдів при лікуванні назальних поліпів?
Хоча інтраназальні кортикостероїди є базовим методом лікування поліпозу носа, майже половина пацієнтів не реагує на таку терапію і потребує хірургічного лікування. Це дослідження мало на меті оцінити, чи використання оксиметазоліну (ОМЗ) має будь-який адитивний ефект щодо терапії інтраназальними кортикостероїдами та чи відбувається закладення носа як синдром рикошету після лікування оксиметазоліном.
Матеріали і методи
Шістдесят вісім пацієнтів із поліпозом носа були випадково розділені на дві групи у співвідношенні 1 : 1. Пацієнти однієї з них отримували ОМЗ + мометазону фуроат назальний спрей (МФНС), а іншої – плацебо + МФНС, по 2 впорскування в кожний носовий хід двічі на день (з інтервалом 5 хв між застосуванням кожного препарату) протягом 4 тижнів. Далі для лікування усіх пацієнтів застосовували МФНС, по 2 впорскування в кожний носовий хід двічі на день протягом 2 тижнів. Для оцінки результатів лікування було використано шкалу оцінювання носової симптоматики (nasal symptoms score), індекс пікового потоку вдиху, час назального мукоциліарного кліренсу (nasal mucociliary clearance time) та загальну оцінку поліпів носа (total nasal polyps score). Був проведений «intention-to-treat»-аналіз (аналіз усіх пацієнтів, включених у дослідження).
Результати та їх обговорення
У групу ОМЗ + МФНС увійшли 34 пацієнти, в групу плацебо + МФНС – 34. По одному пацієнту з кожної групи вибули до кінця дослідження. Через 4 тижні після початку лікування пацієнти з групи ОМЗ + МФНС продемонстрували значне поліпшення щодо закладеності носа, гіпосмії, пікового потоку, часу назального мукоциліарного кліренсу та загальної оцінки носових поліпів у порівнянні із пацієнтами з групи плацебо + МФНС. Під час назальної стероїдної фази у пацієнтів обох груп спостерігалося тривале поліпшення усіх показників. Проте наприкінці дослідження пацієнти групи ОМЗ + МФНС все ще демонстрували значно вираженіше поліпшення щодо закладеності носа, гіпосмії, часу назального мукоциліарного кліренсу і загальної оцінки носових поліпів, окрім пікового потоку, ніж група плацебо + МФНС.
Висновки
Застосування назальних стероїдів із ОМЗ для лікування поліпозу носа було більш ефективним протягом 6 тижнів, ніж застосування лише назальних стероїдів, щодо поліпшення закладеності носа, гіпосмії, носового мукоциліарного кліренсу та розмірів поліпа. Не було жодних даних про рикошетне відновлення закладеності носа після 4 тижнів лікування ОМЗ.
Kirtsreesakul V., Khanuengkitkong T., Ruttanaphol S. Department of Otolaryngology, Faculty of Medicine, Prince of Songkla University, Hat Yai, Songkhla, Thailand. Am J Rhinol Allergy. 2016 May; 30 (3): 195-200. doi: 10.2500/ajra.2016.30.4294
Матеріал вперше опубліковано в журналі «Клінічна імунологія. Інфектологія. Алергологія» № 4 (101) 2017
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія
03.03.2020
Інфекційні захворювання
Пульмонологія та оториноларингологія
Борьба с лекарственно-устойчивым туберкулезом в Беларуси
Резистентный к лечению туберкулез (ТБ) является серьезнейшей проблемой во всем мире. Согласно опубликованному ВОЗ Глобальному докладу о борьбе с туберкулезом 2019 г., ТБ, устойчивым к рифампицину – основному противотуберкулезному препарату с 1970-х гг., больны почти 0,5 млн человек. Наряду с РФ и Украиной Беларусь – одна из трех стран Восточной Европы, в которых отмечается наиболее высокая доля больных МЛУ-ТБ среди инфицированных ТБ. Согласно опубликованному ВОЗ Отчету по мониторингу и эпиднадзору за туберкулезом в Европе 2019 г., в 2017 г. в Беларуси отмечалась самая высокая доля больных МЛУ-ТБ среди ранее нелеченых пациентов (629 из 1690, или 37,2%)....
Целью исследования было изучить связь длительного воздействия озона с риском развития хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ), данными КТ при респираторных заболеваниях, индивидуальными исходами пациентов, тяжестью заболевания и возникновением или риском возникновения обострений у курильщиков с ХОЗЛ....
Обострение хронической фиброзирующей идиопатической интерстициальной пневмонии (О-ИИП) связано с высокой смертностью. В 2016 г. международная рабочая группа предложила пересмотренные диагностические критерии для О-ИИП, предложив классифицировать их как идиопатические или инициированные. Известно, что многие факторы вызывают О-ИИП, включая хирургическое вмешательство, инфекцию и медикаменты. Однако неизвестно, какие из триггеров О-ИИП имеют худший прогноз. ...