Плазменные биомаркеры повреждения головного мозга у новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией

03.07.2018

 

Недавно американские неонатологи завершили клиническое исследование по оценке плазменных уровней специфических для головного мозга белков и цитокинов как маркеров повреждения головного мозга у новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией (ГИЭ), а также эффекта, оказываемого терапией эритропоэтином, на взаимосвязь между данными биомаркерами и исходами.

«Кандидатов» на роль биомаркеров повреждения головного мозга изучали в контексте многоцентрового рандомизированного исследования II фазы, оценивавшего возможности применения эритропоэтина с целью нейропротекции при ГИЭ. Забор образцов плазмы крови выполняли в начале (<24 ч) и на 5-е сутки. Наличие и степень повреждения головного мозга оценивали с помощью магнитно-резонансной томографии (МРТ) и по результатам оценки психоневрологического развития ребенка в возрасте 1 года. Были изучены взаимосвязи между повреждением головного мозга и применением эритропоэтина, содержанием в крови ряда специфических для головного мозга белков (S100B, убиквитин-карбокси-терминальная гидролаза L1 – ​UCH-L1, белок Тау, нейронспецифическая энолаза), а также уровнем цитокинов (интерлейкин – ​ИЛ‑1β, -6, -8, -10, -12P70, -13, интерферон-гамма – ​ИФН-γ, фактор некроза опухоли – ​ФНО, мозговой нейротрофический фактор, моноцитарный хемоаттрактантный белок‑1).

Анализ полученных результатов продемонстрировал, что у 50 новорожденных с ГИЭ повышенные исходные уровни S100B, белка Тау, UCH-L1, ИЛ‑1β, -6, -8, -10, -13, ФНО и ИФН-γ в крови в первые 24 ч жизни были ассоциированы с увеличением степени тяжести повреждения головного мозга, выявленного с помощью МРТ. Более высокий уровень белка Тау и более низкое содержание в крови мозгового нейротрофического фактора на 5-е сутки после рождения были ассоциированы с худшим неврологическим исходом в возрасте 1 года.

Доказательства значимого влияния терапии эритропоэтином на изменение уровней данных биомаркеров не выявлены, что, очевидно, обусловлено незначительными размерами данной когорты. Эффекты такой терапии нуждаются в дальнейшем изучении.

A.N. Massaro et al. J Pediatr. 2018 Mar; 194: 67-75

Подготовила Елена Терещенко

Тематичний номер «Педіатрія» №1 (44), березень 2018 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

Генетичні дослідження пропонують зрозуміти генез spina bifida – розщілини хребта 09.05.2024 Акушерство/гінекологія Педіатрія Генетичні дослідження пропонують зрозуміти генез spina bifida – розщілини хребта

Група дослідників зі Школи медицини Каліфорнійського університету в Сан-Дієго провела дослідження, яке пропонує нове розуміння причин розщілини хребта, поширеної вродженої вади, за якої відбувається неповне закриття хребта та оболон спинного мозку на ранніх термінах внутрішньоутробного розвитку. Якщо перед пологами аналіз крові або амніоцентез виявляють високий рівень α-фетопротеїну, існує вищий ризик розщілини хребта. Ультразвукове дослідження також може виявити патологію. Нове дослідження показує, що особи, які є носіями особливої хромосомної делеції (присутньої в одному із 2500 живонароджених), демонструють ризик розщілини хребта у понад 10 разів вищий, ніж у загалу. Дослідження також підкреслює важливу роль звичайних харчових добавок у зниженні ризику spina bifida....

06.05.2024 Педіатрія Ендокринологія Нова методика аналізу дихання для моніторингу стану здоров'я пацієнтів

Дослідники використовують аналіз дихання, щоби контролювати стан здоров’я пацієнтів у реальному часі та перевіряти рівні певних ліків. Учені з Базельського університету та Університетської дитячої лікарні у Швейцарії розробили методику, яка дозволяє вимірювати параметри повітря, що видихають їхні маленькі пацієнти. Результати були опубліковані в журналі Frontiers in Endocrinology. Порівняння показало, що забір проб повітря був таким же надійним способом моніторингу, як і звичайний аналіз крові. Діти, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії у зв’язку із діабетичним кетоацидозом – ускладненням діабету, яке може бути небезпечним для життя, – були під наглядом під час лікування і стали учасниками досліджень....

03.05.2024 Акушерство/гінекологія Педіатрія Установлено, що багатокомпонентна внутрішньовенна ліпідна емульсія покращує розвиток мозку недоношених дітей

Згідно з результатами нової роботи, у недоношених дітей, які отримували багатокомпонентну внутрішньовенну ліпідну емульсію, спостерігався кращий розвиток мозку, порівнюючи з тими, хто отримував добавку, зроблену з одного виду жирів. Дослідження буде представлено на зустрічі Педіатричних академічних товариств (PAS) 2024, яка відбудеться 2-6 травня в Торонто. За даними вчених, ліпідні емульсії, що містять лише соєві боби, традиційно використовуються у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених для забезпечення внутрішньовенної харчової підтримки недоношених немовлят. У новому дослідженні вивчали вплив багатокомпонентних ліпідних емульсій із соєвих бобів, оливок, кокосової олії та риб’ячого жиру на розвиток мозку, порівнюючи лише із соєвими бобами....