Танцевально-двигательная терапия как одно из психотерапевтических направлений в лечении болезни Паркинсона
Во многих исследованиях, посвященных болезни Паркинсона (БП), описывались преимущества танца для улучшения результатов лечения, связанных и не связанных с двигательными функциями. Однако лишь в немногих из них танцевально-двигательная терапия (ТДТ) конкретно рассматривается как специфичная психотерапевтическая модель для лечения БП. ТДТ – использование движений с психотерапевтической целью для улучшения физической, эмоциональной, когнитивной и социальной интеграции пациентов.
Целью данного исследования было изучить безопасность и обоснованность 10-недельной программы ТДТ при БП и собрать пилотные данные об эффективности ТДТ.
Методы. В проспективном рандомизированном исследовании взяли участие 13 пациентов с БП, которых рандомизировали в пропорции 2:1 в группу ТДТ (n=9) и контрольную группу (n=4). Оценивание проводилось за 1-2 недели до первой сессии, после заключительной сессии и включало в себя посещаемость, оценку по шкале Хена-Яра (H & Y), унифицированной оценочной шкале БП (MDS-UPDRS), Монреальской шкале оценки когнитивных функций, тесту с вставанием со стула и ходьбой с отсчетом времени, шкале равновесия Берга, шкале оценки астении, анкете PDQ‑39 и опросу по удовлетворенности результатами лечения.
Результаты. Все участники завершили исследование. Пациенты контрольной группы были старше и имели более высокую среднюю оценку по MDS-UPDRS III (27,56 в группе ТДТ против 40,75 в контрольной группе) и по H & Y (2,11 в группе ТДТ против 2,50 в контрольной группе). 7 из 9 в группе ТДТ и все субъекты из контрольной группы посещали не менее 70% занятий. Все участники в группе ТДТ наслаждались занятиями, и большинство считало, что они были полезны. Наибольшее улучшение моторных показателей было отмечено по MDS-UPDRS III (-4,12 (группа ТДТ) против -1,75 (контрольная группа). Были изучены также результаты, не связанные с двигательными функциями.
Выводы. ТДТ применяется в качестве приятной психотерапевтической и физиотерапевтической методики при БП. Необходимы дальнейшие исследования, рассчитанные на анализ эффективности в группах с разной тяжестью заболевания.
Michels K. et al. «Dance Therapy» as a psychotherapeutic movement intervention in Parkinson's disease. Complement Ther Med. 2018 Oct;40:248-252.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (440), жовтень 2018 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....