Влияние тиреоидита на поглощение 131I во время абляционной терапии дифференцированного РЩЖ

10.07.2019

Терапия дифференцированного рака щитовидной железы (РЩЖ), как правило, включает тиреоидэктомию с последующей радиойодабляцией; в большинстве случаев пациенты имеют хороший прогноз. Предполагается, что возможно ограничить объем терапии, не уменьшая при этом ее эффективность.

Методы. Было проведено ретроспективное когортное исследование поглощения радиоактивного йода при визуализации после радиойодабляции в рамках лечения дифференцированного РЩЖ у пациентов с тиреоидитом и без такового. Все участники с тиреоидитом подвергались радиойодабляции после тиреоидэктомии в одном медицинском центре в период 2012-2015 гг.

Результаты. Из 135 включенных в исследование 98 пациентов получили абляционную дозу 1100 МБк. В этой группе по результатам гистологии у 35 лиц был выявлен тиреоидит, из них у 13 (37,1%) при постабляционном сканировании, по оценке специалиста, который не был информирован о наличии/отсутствии тиреоидита у испытуемых, зафиксирован низкий уровень поглощения йода или отсутствие поглощения. Вместе с тем ни у одного из 63 участников без тиреоидита не отмечалось подобных особенностей (р<0,0001). В целом 37 пациентов получили абляционную дозу 3000 МБк, у 15 из них был диагностирован тиреоидит, у 5 (33,3%) имел место низкий уровень поглощения 131I или же отсутствие поглощения последнего в отличие от группы (n=22) без тиреоидита, в которой не зарегистрировано ни одного случая нарушения поглощения 131I (р=0,008).

Выводы. Сопутствующий тиреоидит может негативно влиять на поглощение радиоактивного йода при лечении дифференцированного РЩЖ. Принимая во внимание хороший прогноз у этой группы пациентов, может потребоваться модификация данного этапа терапии. Необходимы большие проспективные когортные исследования, чтобы определить, оказывает ли эта особенность достоверное влияние на смертность вследствие РЩЖ.

Lim E. et al. Impact of thyroiditis on 131I uptake during ablative therapy for differentiated thyroid cancer. Endocr Connect 2019.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11 (456), червень 2019 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія

Діабет 2 типу більше не є перешкодою, аби стати живим донором нирки 25.03.2024 Нефрологія Ендокринологія Діабет 2 типу більше не є перешкодою, аби стати живим донором нирки

Мережа закупівлі та трансплантації органів оновила критерії для живих донорів, завдяки чому пацієнти з діабетом 2 типу мають право пожертвувати нирку. Це знаменує «значну зміну» критеріїв для живих донорів нирок, каже Наїм Ісса, доктор медичних наук, нефролог і спеціаліст із трансплантації клініки Мейо. «Така зміна політики може стати порятунком для деяких людей із термінальною стадією захворювання нирок, надаючи їм більші шанси на успішну трансплантацію та покращення якості життя», – зазначає він. Комплексний Центр трансплантації клініки Мейо є найбільшим у США....

22.03.2024 Акушерство/гінекологія Ендокринологія Вивчення білка, який захищає клітини підшлункової залози, може створити новий напрям діабетології

Незважаючи на те, що існує багато відмінностей між діабетом 1 та 2 типів, ці патології мають схожість, наприклад, запалення клітин, що виробляють інсулін. Дослідники із Лундського університету у Швеції вивчили білок під назвою C3, який відіграє центральну роль в імунній системі організму. Компонент комплементу 3 (C3) є центральною молекулою каскаду комплементу, яка є важливою для вродженого імунітету. Білок виділяється із клітин і у великій кількості міститься в крові. Тепер дослідження в Proceedings of the National Academy of Sciences показує, що білок C3 захищає клітини, що виробляють інсулін, від пошкодження та смерті, коли він присутній усередині клітин. Більшість досліджень діабету спрямовані на те, щоби зрозуміти, що відбувається, коли клітини, які виробляють інсулін, руйнуються. Зараз учені зосередились на іншому підході, який спрямований на розуміння того, що захищає ці клітини....

12.03.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Медичний пристрій для відстеження хронічних діабетичних ран

Дослідницька група Корейського провідного науково-технологічного інституту розробила ефективну бездротову систему, яка контролює процес загоєння ран, відстежуючи просторово-часові зміни температури та характеристики теплопередачі пошкоджених ділянок, наприклад, діабетичних ран. У хворих на цукровий діабет хронічні рани легко утворюються через ускладнення нормального кровообігу та процесу загоєння. Лише у Сполучених Штатах сотні мільярдів доларів витрачаються на відновлення шкіри після таких ран. Незважаючи на те, що існують різні методи сприяння загоєнню, індивідуальний підхід до лікування є важливим, враховуючи стан рани кожного пацієнта....