Новый метод прогнозирования рецидива на основе однонуклеотидных полиморфизмов у больных локализованным раком почки

Группа ученых из Китая опубликовала в The Lancet Oncology работу, в которой предложила новый метод прогнозирования рецидива у больных локализованным светлоклеточным почечно-клеточным раком (ПКР) на основе панели из шести однонуклеотидных полиморфизмов (ОНП).

Авторы выполнили ретроспективный анализ 227 опухолевых образцов больных локализованным светлоклеточным ПКР из архива Sun Yat-sen University (внутренняя выборка) для того, чтобы проверить 44 ОНП, ответственных за развитие рецидива по данным исследования The Cancer Genome Atlas (выборка TCGA на основе 114 образцов). Авторы разработали классификатор на основе шести ОНП, опираясь на предположительную связь безрецидивной выживаемости (БВ) больных и этих ОНП. Этот классификатор был валидирован на ретроспективной когорте исследования с участием 441 больного локализованным светлоклеточным ПКР (контрольная выборка). Первичными конечными точками были БВ и общая выживаемость (ОВ).

Несмотря на то что внутриопухолевая гетерогенность была обнаружена у 48 (23%) из 206 доступных образцов, предиктивная способность шести ОНП была примерно одинаковой во всех трех контрольных наборах: площадь под кривой AUC через 5 лет составила 0,749; 0,734 и 0,736 соответственно. Классификатор на основе шести ОНП дал возможность точно прогнозировать БВ пациентов во всех наборах валидации (относительный риск 5,32 во внутреннем тестовом наборе, 5,39 – ​в контрольном наборе и 4,62 – ​в наборе TCGA; все p<0,0001) независимо от возраста и пола пациента, стадии опухоли, степени злокачественности опухоли или некроза. Авторы объединили классификатор и клинико-патологические факторы риска (стадия опухоли, степень злокачественности и некроз) для создания номограммы, прогностическая точность которой была значительно выше, чем у каждой отдельной переменной (AUC через 5 лет 0,811).

Эксперты Yair Lotan и Vitaly Margulis из Department of Urology, UT Southwestern Medical Center (Даллас, США) отметили необходимость в наличии точных инструментов прогноза рецидива локализованного ПКР, особенно у больных, получающих адъювантную терапию по поводу ПКР. «Были проведены два больших исследования, в которых изучали эффективность ингибиторов тирозинкиназ в адъювантном режиме и в которых получили совсем разные результаты», – ​пишут Yair Lotan и Vitaly Margulis. Результаты исследования S-TRAC, в котором изучали использование сунитиниба в адъювантном режиме у больных светлоклеточным ПКР высокого риска, продемонстрировали преимущество в БВ, но не ОВ. В исследовании ASSURE, в котором сравнивали адъювантную терапию сунитинибом, сорафенибом или плацебо, не было продемонстрировано никакой разницы между группами. В исследованиях PROTECT (пазопаниб против плацебо) и ATLAS (акситиниб против плацебо) также не было показано преимуществ адъювантной терапии. Интерес к ней, тем не менее, не угасает. По мнению экспертов, причина может заключаться в правильном отборе больных. Для оценки прогноза ПКР используют несколько клинических и патоморфологических параметров, которые входят в такие прогностические модели, как University of California Los Angeles integrated staging system, SSIGN и шкала Лейбовича. У них есть свои ограничения, поэтому молекулярные маркеры, способные повысить прогностическую значимость существующих методов, представляют наибольший интерес.

Несмотря на то что предложенный классификатор на основе шести ОНП может обеспечивать точной и ценной информацией, есть и другие, которые обладают высокой прогностической значимостью независимо от клинических факторов. Таковыми являются Clear Code 34 (34-генная панель) и панель Rini (16-генная). Yair Lotan и Vitaly Margulis считают, что внедрение молекулярных маркеров в клиническую практику необходимо для того, чтобы утвердить индивидуализированный подход к лечению больных, а не единый, когда одних пациентов перелечивают, а других – ​недолечивают.

1. Wei J. – ​H. et al. Predictive value of single-nucleotide polymorphism signature for recurrence in localised renal cell carcinoma: a retrospective analysis and multicentre validation study. Lancet Oncol. 2019 Apr; 20(4): 591-600.
2.  Lotan Y., Margulis V. Predicting recurrence in patients with localised renal cell carcinoma after nephrectomy. The Lancet Oncology. 2019 Apr 01; 20(4): 473-475.

По материалам rosoncoweb.ru

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 2 (58), 2019 р

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

25.04.2024 Онкологія та гематологія CLAUDIA – замкнена система доставки ліків, що може збільшити ефективність хіміотерапії

Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....

17.04.2024 Онкологія та гематологія Тетрацикліни посилюють протипухлинний Т-клітинний імунітет і відкривають новий спосіб боротьби з раком

Ракові клітини ростуть і поширюються, ховаючись від імунної системи організму. Імунотерапія дозволяє імунній системі знаходити та атакувати приховані ракові клітини, допомагаючи хворим на рак жити довше. Інгібітори імунних контрольних точок є найбільш поширеними засобами імунотерапії. Ці препарати розпізнають і блокують білки, які ракові клітини використовують для приховування від імунної системи. Однак патологічні клітини, які не мають цих білків, застосовують різні способи приховування. Оскільки пацієнти не реагують на інгібітори імунних контрольних точок, дослідники прагнуть розробити новий підхід до лікування таких пухлин....