Нарада експертів «Шляхи покращення глікемічного контролю в Україні: проблеми та виклики, досвід референтних країн»
30 вересня в Києві відбулася нарада представників наукової медичної спільноти України, серед яких були присутні:
Маньковський Б.М. - д. мед. н., член-кореспондент НАМНУ, професор, завідувач кафедри діабетології Національної медичної Академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика;
Кондрацька І.М. - к. мед. н., доцент кафедри діабетології НМАПО ім. П.Л. Шупика;
Соколова Л.К. - д. мед. н., керівник відділу клінічної діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМНУ;
Комісаренко Ю.І. - д. мед. н., професор, завідувач кафедри ендокринології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця;
Власенко М.В. - д. мед. н., професор, завідувач кафедри ендокринології Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пірогова;
Юзвенко Т.Ю. - д. мед. н., заступник директора з наукової роботи Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України;
Урбанович А.М. - д. мед. н., завідувач кафедри ендокринології Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького;
Зінич О.В. - д. мед. н., завідувач відділу вікової ендокринології та клінічної фармакології Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України.
У нараді в якості експертів узяли участь клініцисти із Сербії та Угорщини: професор Н. Лаліч, доктор З. Тайбані, а також Г. Петрова, професор-фармакоекономіст із Болгарії.
Метою заходу стало обговорення стану глікемічного контролю в Україні, аналіз даних електронного реєстру пацієнтів, узгодження дій та шляхів покращання ситуації, а також розгляд чинного регулювання призначення інсулінів в Україні та референтних країнах. Відбулася активна дискусія щодо питання необхідності впровадження нових критеріїв призначення аналогових форм інсулінів, а також критеріїв для призначення фіксованої комбінації базального інсуліну та агоніста ГПП-1.
У результаті обговорення експерти дійшли таких висновків:
Після аналізу даних реєстру пацієнтів необхідно зазначити деяке покращання ситуації: збільшився відсоток пацієнтів, обстежених на HbA1c, а також тих пацієнтів, які досягли показника HbA1c <7%. На жаль, у цілому глікемічний контроль хворих на цукровий діабет, які отримують інсулінотерапію в Україні, за результатами аналізу електронного реєстру, залишається незадовільним.
Основною причиною незадовільного глікемічного контролю є низька доза інсуліну, яку отримують пацієнти, перебуваючи на терапії як людськими , так і аналоговими інсулінами.
Відсутність адекватної титрації дози інсуліну, страх перед гіпоглікемією, низький рівень обізнаності пацієнтів щодо основних правил лікування цукрового діабету за допомогою інсуліну є головними бар'єрами у досягненні задовільного глікемічного контролю.
Аналоги інсуліну та фіксована комбінація базального інсуліну та агоністу ГПП-1 можуть бути рішенням для поліпшення глікемічного контролю в Україні, оскільки дають можливість досягти мети лікування і водночас мають низький ризик розвитку гіпоглікемії. Також аналогові інсуліни дозволяють ефективно інтенсифікувати лікування без збільшення ризику набору ваги, гіпоглікемії та, завдяки одноразовому введенню протягом доби, підвищують прихильність до лікування.
Експерти наполягають на збереженні в Україні чинної моделі реімбурсації інсулінів та принципах їх призначення.
Досвід референтних країн є гарним прикладом належної системи ведення пацієнтів із цукровим діабетом та потребує подальшого вивчення та широкого застосування досвіду.
Необхідно спрямувати зусилля на покращання роботи лікарів-ендокринологів, спрямовану передусім на освіту хворих на цукровий діабет.
Матеріал присвячений Нараді експертів в повному обсязі буде розміщений у тематичному номері «Діабетологія, тиреоїдологія, метаболічні розлади» Медичної газети «Здоров’я України», №3, 2019 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
На 32-й щорічній зустрічі Європейської психіатричної асоціації (European Psychiatric Association, EPA), яка проходила 6-9 квітня в Будапешті (Угорщина), компанія Gedeon Richter представила нові результати досліджень карипразину. На постерній сесії були надані докази того, що карипразин може бути найкращим рішенням у лікуванні не лише ранньої та пізньої стадії шизофренії, а й подвійного розладу (коморбідні шизофренія та вживання психоактивних речовин). Крім того, під час конгресу компанія презентувала CANDID BOOK для опікунів хворих на шизофренію та новий трансдіагностичний інструмент для оцінки симптомів і функціональної недієздатності пацієнтів із різними психіатричними захворюваннями....
Дослідники з онкологічного центру Рогеля Мічиганського університету охорони здоров’я створили тест, який віднаходить фрагменти ДНК у сечі, вивільнені пухлинами голови та шиї. Тест потенційно може сприяти ранньому виявленню цього типу раку, який на сьогодні не має надійного методу скринінгу. Загальновідомо, що вірус папіломи людини (ВПЛ) є причиною раку шийки матки, але все частіше встановлюється, що він спричиняє рак ротової порожнини, горла та інших ділянок голови і шиї....