Гіполіпідемічна і гіпотензивна терапія: чому пацієнти набирають вагу і менше рухаються?

30.07.2020

Модифікація способу життя – ​ключовий підхід до профілактики серцево-судинних ускладнень. На жаль, призначення лікарських засобів часто сприймається хворими як повний захист від усіх захворювань. На думку багатьох пацієнтів, прийом препаратів позбавляє їх від необхідності дотримуватися дієти і активно рухатися. У своїй повсякденній практиці лікарі доволі часто стикаються зі згаданим феноменом, а нещодавно ці тенденції були підтверджені результатами великого популяційного дослідження Finnish Public Sector, які було опубліковано в журналі JAHA. У дослідження було залучено 41 225 осіб старше 40 років, які від початку не страждали на серцево-судинні захворювання. Спостереження за учасниками здійснювали в період з 2000 по 2013 рік. Гіполіпідемічна і/або гіпотензивна терапія були ініційовані в 10% осіб. Відстежувалися такі маркери модифікації способу життя, як індекс маси тіла (ІМТ), фізична активність, куріння і вживання алкоголю.

Як виявилося, в осіб, яким призначалася медикаментозна терапія, приріст ІМТ був на 19% більше, вони менше рухалися, ніж особи, які не отримували ліків. Імовірність досягти критеріїв ожиріння в тих, хто приймав ліки, була в 1,82 раза вища, імовірність потрапити в категорію фізично неактивних осіб підвищувалася на 8%.

Водночас у цих же осіб більшою мірою знижувалося споживання алкоголю (на 1,85 г у тиждень). Частка осіб із дуже високим споживанням алкоголю з-поміж тих, хто приймав ліки, і тих, хто не перебував на терапії, була порівняною.

Імовірність того, що курець припинить палити, у групі медикаментозної терапії була на 26% вища. Окремо автори проаналізували, чи не міг більший приріст ІМТ бути наслідком того, що пацієнти групи медикаментозної терапії частіше кидали палити. Порівнявши тих, хто кинув курити в кожній підгрупі, дослідники дійшли висновку, що в групі медикаментозної терапії приріст ІМТ все одно залишався достовірно вище.

Отже, необхідно пильніше контролювати заходи з модифікації способу життя (передусім контроль маси тіла й фізичної активності) у пацієнтів, яким ініційована гиполіпідемічна і/або гіпотензивна терапія.


За матеріалами https://www.ahajournals.org
 

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія

Селен при захворюваннях щитоподібної залози: знання, необхідні для ендокринологів 30.07.2020 Ендокринологія Селен при захворюваннях щитоподібної залози: знання, необхідні для ендокринологів

У 1990-х роках селен був ідентифікований як компонент ферменту, що активує тиреоїдні гормони. З моменту цього відкриття значення селену для щитоподібної залози (ЩЗ) активно вивчалось. Селен, відомий передусім своїми антиоксидантними властивостями селеноферментів, отримують в основному з м’яса, ­морепродуктів і злаків. Рівень споживання селену у світі неоднорідний – ​через відмінності його вмісту в грунті і фактори, що впливають на його біодоступність для рослин. Несприятливі наслідки для здоров’я спостерігалися як при вкрай високому, так і при вкрай низькому рівні споживання селену, з вузьким терапевтичним діапазоном....

30.07.2020 Ендокринологія Генетика порушень росту: хто потребує проведення генетичного тестування?

Друга Європейська нарада 360° щодо порушень, пов’язаних із гормоном росту (The second 360° European Meeting on Growth Hormone Disorders), що відбулося в Барселоні (Іспанія) в червні 2017 року, провела сесію під назвою «Прагматизм проти цікавості в генетичній діагностиці порушень росту», під час якої розглядалися сучасні концепції генетики і росту в клінічній практиці...

30.07.2020 Ендокринологія В Євросоюзі введені обмеження щодо використання високих доз ципротерону через ризик розвитку менінгіоми

Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency, EMA) стверджує, що препарати ципротерону в добовій дозі ≥10 мг мають бути обмежені через ризик розвитку менінгіоми. ...