Коронавірусна хвороба • Новини
Пандемія COVID-19 суттєво загрожує психічному здоров’ю
Американське дослідження, проведене C.K. Ettman і співавт. у першій половині квітня, охопило дорослих респондентів (n=1441). За результатами опитування, поширеність симптомів депресії становила 27,8% і була більш ніж утричі вищою, ніж у дослідженні NHANES 2017-2018 рр. Автори зазначають, що цьогорічні показники суттєво вищі, ніж після інших катаклізмів, зокрема урагану Катріна чи теракту 11 вересня.
Ще одне опитування, проведене CDC у червні, також показало, що симптоми депресії більш ніж утричі частіші, ніж у другому кварталі 2019 р. (24,3% проти 6,5%).
Кожен сьомий випадок COVID-19 фіксується серед медичних працівників
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), загалом у світі кожен 7-й випадок захворювання на COVID-19 припадає на медичних працівників, а в деяких країнах медики становлять третину всіх інфікованих.
Окрім того, щодня медичні працівники зазнають стресу, вигорання, стигматизації, дискримінації й навіть насильства, пов’язаного з пандемією COVID-19, зазначає генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.
Антитіла до SARS-CoV-2 можуть зберігатися 4 міс
В Ісландії всіх пацієнтів, у яких був позитивний результат полімеразно-ланцюгової реакції й аналізу на антитіла до SARS-CoV-2, повторно обстежували на предмет наявності антитіл (Gudbjartsson D.F. et al.). Виявилося, що більшість людей (91,1%) залишалися серопозитивними через 120 днів без тенденції до зниження титру антитіл.
Отже, це дослідження дає надію на стійкий імунітет до COVID-19, хоча й не враховувало ризик повторного зараження.
На жаль, іще дуже мало людей мають антитіла до SARS-CoV-2
S. Anand і співавт. проаналізували результати серологічних досліджень на наявність антитіл до SARS-CoV-2 у загальнонаціональній американській вибірці пацієнтів, які отримують діаліз (n=28 503). Вони встановили, що станом на липень частка осіб з антитілами до SARS-CoV-2 у середньому дорівнювала 9,3%. Цей показник був вищим у північно-східних районах США, що найбільше постраждали від COVID-19 (27,2%), тоді як у західних штатах становив лише 3,5%.
Тож, якщо екстраполювати ці дані на все населення США, частка людей з антитілами до SARS-CoV-2 ще дуже мала для того, щоб говорити про популяційний імунітет, підкреслюють автори.
Ризик інфікування SARS-CoV-2 у дітей удвічі менший, аніж у дорослих
Майже з початку пандемії відомо, що діти менш вразливі до серйозних ускладнень COVID-19. А чи відрізняється ризик інфікування SARS-CoV-2?
Свіжий систематичний огляд і метааналіз R.M. Viner і співавт., який включив 32 дослідження, показав, що діти віком до 14 років мають удвічі менше шансів заразитися SARS-CoV-2, ніж дорослі (відносний ризик (ВР) 0,56; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,37-0,85). Водночас ризик інфікування в підлітків ≥14 років не був нижчим порівняно з дорослими (ВР 1,23; 95% ДІ 0,64-2,36).
Парадокс COVID-19 при вагітності: частіше буває безсимптомним
M.J. Delahoy та співавт. проаналізували когорту з 598 госпіталізованих вагітних, у яких було виявлена інфекція SARS-CoV-2. Три чверті цих жінок були госпіталізовані за акушерськими показаннями, включаючи пологи, переважно протягом ІІІ триместру. Близько 20% були госпіталізовані через COVID-19, переважно в І та ІІ триместрі. З-поміж 598 госпіталізованих вагітних жінок із виявленою інфекцією SARS-CoV-2 близько 55% були безсимптомними, 16% із симптомами потрапили в реанімаційне відділення, 9% потребували штучної вентиляції легень, 2 пацієнтки померли.
…проте маніфестна хвороба тяжча
За даними систематичного огляду J. Allotey та співавт., вагітні пацієнтки з COVID-19 порівняно з невагітними жінками з COVID-19 частіше потребували інтенсивної терапії (ВР 1,62; 95% ДІ 1,33-1,96) та мали майже вдвічі більший ризик інвазивної вентиляції (ВР 1,88; 95% ДІ 1,36-2,60). Немовлята, народжені від цих матерів, частіше потрапляли до відділення інтенсивної терапії новонароджених. Старший вік матері, вищий індекс маси тіла, артеріальна гіпертензія та цукровий діабет були визначені як фактори ризику тяжкого перебігу COVID-19.
Безсимптомна COVID-19 не така вже й безсимптомна
За даними відразу двох досліджень, опублікованих наприкінці вересня (Low N. et al.; Kim S. et al.), лише 20% осіб, які є безсимптомними на момент позитивного тесту на COVID-19, із часом залишатимуться безсимптомними.
Стосовно ризику зараження інших встановлено, що при безсимптомному перебігу він дещо нижчий. Але, оскільки такі люди можуть не скорочувати свої соціальні контакти, вони є суттєвим фактором поширення інфекції. Отже, навіть при контакті з людьми, котрі здаються здоровими, не слід нехтувати засобами самозахисту.
Повторні випадки COVID-19 трапляються, проте залишаються рідкісними
Повідомляється про ще один випадок реінфекції COVID-19 у здорового молодого медичного працівника лікарні Міністерства оборони США у Вірджинії. Уперше він заразився в березні й одужав протягом 10 днів. Через 51 день у нього була виявлена повторна інфекція, спричинена дещо іншим штамом вірусу, як показало вірусологічне дослідження. Повторна інфекція мала тяжчий перебіг. Припускають, що причиною цього було або більша вірулентність збудника, або більше вірусне навантаження через сімейний контакт. Можливо також, що причиною стала інтенсивніша реакція імунної системи через попередній контакт із вірусом і наявність антитіл.
Рівень цитокінів може допомогти передбачити ступінь тяжкості COVID-19
Відомо, що в багатьох пацієнтів тяжкий перебіг COVID-19 зумовлений не тільки й не стільки вірусним ушкодженням, скільки неконтрольованим запаленням (так званий цитокіновий шторм).
D.M. Del Valle та співавт. провели лабораторне дослідження із залученням майже 1500 пацієнтів із COVID-19, у яких на момент госпіталізації визначали рівні низки цитокінів. Виявилося, що ризик смерті пацієнтів із COVID-19 при підвищеному рівні таких прозапальних медіаторів, як інтерлейкін-6 (ІЛ-6) і фактор некрозу пухлини, був принаймні вдвічі більшим, навіть зважаючи на інші відомі фактори ризику. Отже, ці біомаркери можуть бути корисними для прогнозування перебігу COVID-19 й оптимізації тактики лікування. Зокрема, в цьому самому дослідженні протизапальне лікування COVID-19, включаючи дексаметазон, ремдезивір й інгібітор ІЛ-6 тоцилізумаб, зменшувало рівень деяких або всіх прозапальних цитокінів.
Не тільки дексаметазон: результати нового метааналізу
У низці досліджень була показана ефективність дексаметазону при тяжкому перебігу COVID-19. Водночас свіжий метааналіз J.A.C. Sterne та співавт. доводить, що це класовий ефект для всіх кортикостероїдів.
У цей метааналіз було включено 7 рандомізованих клінічних випробувань, які оцінювали ефективність кортикостероїдів (дексаметазон, гідрокортизон, метилпреднізолон) у 1703 хворих на COVID-19 у критичному стані. Загалом кортикостероїди знизили 28-денну смертність на 34% порівняно з контролем (ВР 0,66, 95% ДІ 0,53-0,82). Розмір ефекту виявився схожим для всіх препаратів із показником ВР 0,64 для дексаметазону, 0,69 для гідрокортизону та 0,91 для метилпреднізолону.
Брадикініновий шторм?
Про цитокіновий шторм говорять уже давно, але виявляється, що є й інші теорії стосовно можливих механізмів тяжкого перебігу COVID-19.
Нова брадикінінова гіпотеза пов’язує багато різнорідних симптомів COVID-19 – від втрати нюху та смаку до гелеподібної речовини, що утворюється в легенях, й аномальної коагуляції. Її автори, D. Jacobson і співавт., вважають, що SARS-CoV-2 впливає як на ренін-ангіотензинову систему, так і на кінін-калікреїновий шлях, активуючи брадикінін – пептид, який розширює судини та підвищує їхню проникність.
На підтвердження цієї гіпотези вже є дані, що ікатибант – антагоніст брадикінінових рецепторів – покращує оксигенацію в пацієнтів із ранньою стадією COVID-19.
Знову показана здатність антикоагулянтів покращувати виживаність пацієнтів із COVID-19
Ретроспективне спостережне дослідження G.N. Nadkarni та співавт. показало, що застосування антикоагулянтів асоціюється з меншим ризиком небажаних наслідків у пацієнтів, госпіталізованих із COVID-19.
Автори проаналізували електронні медичні картки 4389 дорослих пацієнтів із лабораторно підтвердженою інфекцією SARS-CoV-2 та з’ясували, що прийом антикоагулянтів у терапевтичних і профілактичних дозах був пов’язаний із нижчою внутрішньолікарняною смертністю (ВР 0,53; 95% ДІ 0,45-0,62 та ВР 0,50; 95% ДІ 0,45-0,57 відповідно) й частотою інтубації (ВР 0,69; 95% ДІ 0,51-0,94 та ВР 0,72; 95% ДІ 0,58-0,89 відповідно). При застосуванні в перші 48 год від моменту госпіталізації не було статистично значущої різниці між терапевтичними та профілактичними дозами.
Препарати для лікування розсіяного склерозу підвищують ризик тяжкого перебігу COVID-19
Нові дані, отримані M.P. Sormani та співавт., викликають занепокоєння щодо більшого ризику тяжких наслідків COVID-19 у пацієнтів із розсіяним склерозом, які отримують анти-CD20-препарати (окрелізумаб і ритуксимаб). Дослідження показало підвищений ризик госпіталізації, лікування у відділенні інтенсивної терапії та штучної вентиляції легень у хворих, які приймають ці ліки (ВР 2,59; 95% ДІ 1,43-4,67; p=0,002). Нещодавнє використання метилпреднізолону (<1 міс до розвитку COVID-19) також було пов’язане з гіршим результатом (ВР 6,0; 95% ДІ 2,2-16,5; р=0,007).
Автори зазначають, що в країнах, де зберігається пандемія, для таких пацієнтів слід підвищувати інтенсивність заходів, спрямованих на захист від COVID-19.
Жінки з підозрою чи підтвердженою інфекцією SARS-CoV-2 мають продовжувати годування груддю
У перші тижні пандемії існувала невизначеність щодо того, чи може грудне вигодовування сприяти поширенню вірусу. Згідно з повідомленнями китайських ЗМІ, новонароджених в Ухані, де вперше був виявлений вірус, іноді відокремлювали від матерів, які мали позитивний тест на SARS-CoV-2.
Проте дослідження, опубліковане минулого місяця в JAMA, свідчить про те, що передача вірусу через грудне вигодовування малоймовірна (Chambers C. et al.). Ба більше, ще одне експериментальне дослідження показує, що грудне молоко людини блокує прикріплення та реплікацію коронавірусу (Yigang T. et al.).
Сьогодні ВООЗ рекомендує матерям із підозрою чи підтвердженою COVID-19 розпочати чи продовжувати грудне вигодовування. Переваги грудного вигодовування істотно перевищують потенційні ризики передачі SARS-CoV-2.
Підготувала Наталя Александрук
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (486), 2020 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання
25.04.2024
Інфекційні захворювання
Створення вакцини для боротьби з MRSA та іншими інфекціями, стійкими до антибіотиків
Метицилінрезистентний Staphylococcus aureus (MRSA) – це група грампозитивних бактерій, які генетично відрізняються від інших штамів Staphylococcus aureus. У 2019 році цей збудник спричинив понад 100 000 смертей у всьому світі через стійкість до антимікробних препаратів. Окрім цього, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2019 році стійкі до антимікробних препаратів інфекції вбили понад 1 мільйон людей у всьому світі. У лікарів і дослідників є занепокоєння, що за такої тенденції через 20 або 30 років більшість із ліків перестануть бути ефективними, що поверне людство в епоху до створення антибіотиків. У дослідженні Nature Communications співробітники Мічиганського державного університету повідомили про прорив, який допоможе впоратися із цією глобальною загрозою. Зокрема, команда створила багатонадійну вакцину-кандидат проти бактерій, стійких до антибіотиків....
Нове дослідження під керівництвом Єльського університету (Нью-Гейвен, штат Коннектикут, США) показує, що деяким респіраторним вірусним інфекціям, наприклад, COVID-19 і грипу, можна запобігти або вилікувати за допомогою місцевого застосування антибіотика. Команда під керівництвом Акіко Івасакі та Чарльза Дела Круза успішно перевірила ефективність неоміцину, антибіотика із групи аміноглікозидів, для запобігання або лікування респіраторних вірусних інфекцій на моделях тварин, коли його вводили через ніс. Потім дослідники виявили, що схожий підхід – цього разу із застосуванням безрецептурної мазі неоспорин, що містить неоміцин, – також викликає швидку імунну відповідь за допомогою активації інтерферон-стимульованих генів (ISG)....
Вакцина проти хламідіозу викликала імунні відповіді під час раннього випробування, обнадіюючи, що одного разу це може допомогти стримати поширення інфекції. Зараз в Америці спостерігається найвищий із 1950-х років рівень захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). За даними Центру з контролю та профілактики захворювань США, найпоширеніша бактеріальна інфекція, що передається статевим шляхом, спричиняється бактеріями класу Chlamidiae. У нових результатах випробувань, опублікованих у журналі Lancet Infectious Diseases, вакцина CTH522 була визнана безпечною та ефективною, оскільки викликала реакцію антитіл....