Застосування лозартану у хворих на АГ: результати однорічного спостережного дослідження

02.04.2021

Було виконане дослідження, мета якого полягала в оцінюванні ефективності й безпеки використання лозартану в пацієнтів з АГ 1‑2-го ст.

Методи. У дослідження було залучено 199 осіб (100 чоловіків і 99 жінок) з АГ 1‑2-го ст., середній вік яких становив 60,9±10,5 років. Усім учасникам було призначено терапію лозартаном у разовій дозі 50 мг per os; за недостатнього антигіпертензивного ефекту дозу підвищували до 100 мг. Пацієнти перебували під спостереженням протягом одного року. На початку дослідження всім хворим вимірювали рівень АТ осцилометричним методом. Окрім того, моніторили показники гемодинаміки за допомогою торакального біоелектричного імпедансу, а також виконували амбулаторний контроль АТ із використанням осцилометричної техніки (SpaceLabs 90202). Для перевірки різниці між початковими значеннями та показниками після терапії лозартаном використовували парний t-критерій Стьюдента.

Результати. На початку дослідження середній рівень систолічного АТ становив 163,8 мм рт. ст., діастолічного – ​101,8 мм рт. ст., середня частота серцевих скорочень дорівнювала 74 уд./хв. Після лікування відзначали достовірне зниження середніх показників систолічного та діастолічного АТ до 137,1 та 88,9 мм рт. ст. відповідно (p<0,001), а також середньої частоти серцевих скорочень до 72 уд./хв. 

Також виявлено, що до терапії середній індекс вазоконстрикції (%) становив 75±15 серед чоловіків і 62±13 серед жінок. Натомість після застосування лозартану протягом одного місяця середнє значення індексу вазоконстрикції виявилося нижчим та було 38±11 у чоловіків і 34±12 у жінок.

Іще приголомшливіші результати було отримано наприкінці дослідження: після завершення терапії лозартаном середній індекс вазоконстрикції дорівнював 10±9 у чоловіків і 9±9 у жінок. Усі отримані дані є достовірними при рівні статистичної значущості p<0,001. У підсумку 71% учасників не підвищували разову дозу лозартану (50 мг) і лише 29% пацієнтів збільшували дозу до 100 мг.

Висновки. Застосування лозартану протягом одного року виявилося високоефективним стосовно нормалізації показників АТ і зниження рівня вазоконстрикції у хворих на АГ 1‑2 ст.

Адаптовано за V. Stojanov et al., Journal of Hypertension, 2019.

Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 1 (74) 2021 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

Нова технологія може підвищити якість діагностики та лікування клапанних захворювань серця 29.03.2024 Кардіологія Нова технологія може підвищити якість діагностики та лікування клапанних захворювань серця

Приблизно 25 000 американців щороку помирають від захворювань клапанів серця, але дослідники з Rutgers Health (організація Ратґерського університету в Нью-Джерсі, США) та інших установ дійшли висновку, що нова технологія незабаром допоможе лікарям скоротити це число. Клапанна хвороба серця, стан, за якого будь-який із чотирьох клапанів серця пошкоджений, вражає 2,5 % усіх американців і 13 % американців старше 80 років. Діагностика клапанних вад серця пройшла тривалий шлях від використання звичайного стетоскопа до сучасних інструментальних технологій, які сприяють її покращенню. ...

25.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Що ховається у нашому тілі? Дослідники вивчають ризики для здоров’я від мікропластику

Подібно до природних елементів, таких як залізо та мідь, люди можуть ковтати, поглинати або навіть вдихати мікро- та нанопластики. Знакове дослідження, нещодавно опубліковане в журналі The Conversation, пов’язує мікропластик і нанопластик, знайдені у бляшках кровоносних судин людини, з потенційним підвищеним ризиком серцевого нападу, інсульту або смерті. Виробництво пластику постійно зростає, і очікується, що ця тенденція збережеться до 2050 року. Пластмаси можуть забруднювати довкілля через океанські течії, атмосферні вітри та інші земні явища, що спричиняє їх поширення. Після потрапляння у природу пластик чутливий до деградації, що призводить до утворення мікропластику (частинки розміром менше 5 мм) і нанопластику (частинки розміром менше 1000 нм). Обидва типи частинок викликають ряд токсикологічних ефектів....

14.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Відстеження тропоніну I із часом для контролю артеріального тиску та прогнозування ризику серцевих захворювань

Серцеві тропоніни – це група маркерів, які використовуються для прогнозування ризику серцевих захворювань. Однак не зовсім зрозуміло, як контроль артеріального тиску впливає на рівень тропоніну I, і чи зміна рівня біомаркера може передбачити майбутній ризик серцево-судинних захворювань. Лікарі з Університету Алабами в Бірмінгемі використали дані великого загальнонаціонального клінічного дослідження Systolic Blood Pressure Intervention Trial, аби пролити світло на роль серцевого тропоніну I у регулюванні артеріального тиску та прогнозуванні ризиків серцево-судинних захворювань....