Лозартан чи амлодипін: порівняння ефективності препаратів щодо зниження мікроальбумінурії у хворих на первинну АГ

02.04.2021

АГ є провідним фактором ризику серцево-судинних і ниркових патологій. Розвиток первинної (есенціальної, ідіопатичної) АГ зазвичай зумовлений спадковою схильністю, а частота цього захворювання зростає з віком. Підтверджено безпосередній корелятивний зв’язок між мікроальбумінурією й ураженням мікросудин в осіб з АГ. 

Було проведене крос-секційноме відкрите дослідження, автори якого висловили припущення щодо істотних відмінностей впливу терапії блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ та блокаторів кальцієвих каналів на рівень мікроальбумінурії у хворих на есенціальну АГ. Так, у дослідженні в паралельних групах порівнювали ефективність лозартану й амлодипіну стосовно зниження рівня мікроальбумінурії в пацієнтів із первинною АГ. Випробування проводили на базі кафедри загальної медицини медичного коледжу та лікарні Шрі Баладжі (Індія) в період із березня по грудень 2015 р.

Після 6-місячного застосування лозартану спостерігалося статистично значуще зниження екскреції альбуміну із сечею порівняно з вихідними значеннями (71,17±66,04 vs 101,95±94,70; р<0,01). Натомість показники екскреції альбуміну із сечею після 6-місячної терапії амлодипіном та до лікування не мали статистично значущих відмінностей (99,85±96,35 vs 101,11±95,28; p>0,05). Порівняння ефективності лозартану й амлодипіну в зниженні рівнів екскреції альбуміну із сечею представлене на рисунку.

Рис. Ефективність лозартану й амлодипіну в зниженні рівнів екскреції альбуміну із сечею

Отже, можна дійти висновку, що застосування лозартану протягом шести місяців має переваги над терапією амлодипіном. Про це свідчать значущі відмінності досліджуваних препаратів щодо здатності знижувати рівні екскреції альбуміну із сечею у хворих на первинну АГ

Адаптовано за P. Sowmya et al., Biomed Pharmacol J, 2019.

Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 1 (74) 2021 р.
 

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

Гестаційний діабет як фактор ризику розвитку кардіоваскулярних ускладнень у майбутньому 02.04.2021 Кардіологія Ендокринологія Гестаційний діабет як фактор ризику розвитку кардіоваскулярних ускладнень у майбутньому

У жінок, які страждають на гестаційний діабет (ГД), імовірність розвитку кальцифікації коронарних артерій (ККА) у більш пізньому віці на 40% вища, ніж у тих, хто ніколи на нього не хворів. Досягнення ж нормального глікемічного рівня не знижує ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (ССЗ) на середині життя....

02.04.2021 Кардіологія Негативні наслідки аортокоронарного шунтування у жінок

Відповідно до результатів дослідження, презентованих на 57-му щорічному засіданні Європейського товариства торакальних хірургів (ESTS), жінки значно рідше порівняно з чоловіками піддаються аортокоронарному шунтуванню (АКШ) із використанням рекомендованих підходів, що може призвести до гірших клінічних наслідків після операції. Як вважає доктор медицини O.K. Jawitz з Університету Д’юка у Даремі (Велика Британія), було показано ключові відмінності у хірургічних техніках АКШ, що застосовують у представників обох статей, та розкрито можливості для поліпшення результатів у жінок....

02.04.2021 Кардіологія Ефективність фіксованої комбінації лозартану з гідрохлортіазидом у пацієнтів з АГ

Призначення комбінації антигіпертензивних препаратів показане більшості хворих на АГ, оскільки покращує прихильність до лікування, є більш спрощеним і зручнішим терапевтичним алгоритмом, що підтверджено ширшим застосуванням. У європейських рекомендаціях щодо ведення пацієнтів з АГ 2018 р. перевагу надано поєднанню кількох лікарських засобів в одній таблетці. Однією з найбільш вивчених є комбінація блокатора рецепторів ангіотензину та діуретика....