Негативні наслідки аортокоронарного шунтування у жінок
Відповідно до результатів дослідження, презентованих на 57-му щорічному засіданні Європейського товариства торакальних хірургів (ESTS), жінки значно рідше порівняно з чоловіками піддаються аортокоронарному шунтуванню (АКШ) із використанням рекомендованих підходів, що може призвести до гірших клінічних наслідків після операції. Як вважає доктор медицини O.K. Jawitz з Університету Д’юка у Даремі (Велика Британія), було показано ключові відмінності у хірургічних техніках АКШ, що застосовують у представників обох статей, та розкрито можливості для поліпшення результатів у жінок.
O.K. Jawitz та колеги з Медичної школи Д’юка й Університету Джона Гопкінса в Балтіморі (Меріленд, США) виконали пошук у базі даних кардіохірургії дорослих STS, яка містить записи майже всіх АКШ-процедур, проведених у США. Дослідники виявили пацієнтів, які вперше пройшли ізольоване АКШ за період із 2011 по 2019 рр. Було проаналізовано демографічні, клінічні та процедурні дані більш ніж 1,2 млн осіб.
Науковці вивчали кореляцію між жіночою статтю і різними хірургічними методами АКШ, що рекомендовані офіційними настановами США та Європи. За словами доктора Jawitz, усі підходи – повна реваскуляризація, мультиартеріальна пересадка тощо, були пов’язані з поліпшенням коротко- та/або довгострокових клінічних наслідків. Однак результати дослідження показали, що у жінок на 14-22% рідше, ніж у чоловіків проводять процедури АКШ із зазначеними стратегіями реваскуляризації.
Гендерні диспропорції існують у всіх аспектах догляду за пацієнтами з ішемічною хворобою серця (ІХС), включно з діагностикою, скеруванням на лікування та при хірургічних підходах до АКШ. Усі доступні оперативні втручання мають відповідати стандартам, особливо для пацієнток, які потребують АКШ.
Незалежний кардіохірург R.G. Cohen зі Школи медицини Кека Університету Південної Каліфорнії в Лос-Анджелесі (США) відзначив, що обсяг аналізованих записів пацієнтів є значущим. Отримані дані дослідження досить важливі, адже було використано найбільшу у світі кардіохірургічну базу даних, щоб задокументувати різницю в хірургічних стратегіях АКШ, які застосовують у жінок і чоловіків. Наразі актуальним є пошук причини цієї невідповідності, зокрема, оцінка її впливу на коротко- й довгострокові результати.
Недостатньо ефективне лікування ІХС у представниць жіночої статі асоційоване з багатьма причинами. Воно значною мірою пов’язане з нездатністю виявити ключові відмінності серцево-судинних факторів ризику і симптомів у жінок порівняно з чоловіками.
Жінки набагато частіше відчувають атипові симптоми серцевих захворювань, такі як швидка стомлюваність, біль у животі, нудота, блювання, розлади шлунка, біль у спині тощо. Іноді пацієнтки навіть не відчувають характерних для ІХС болю і тиску за грудиною. Що стосується факторів ризику, в жінок є свій унікальний перелік, що включає досить значний уміст тестостерону до менопаузи, підвищений артеріальний тиск під час неї, а також суттєвіший рівень стресу й депресії.
Інша проблема полягає в тому, що здоров’я жінок в історичному плані зосереджувалося переважно на проблемах матері та дитини, а також ранній діагностиці й лікуванні раку молочної залози.
Доктор Jawitz наголосив на необхідності акцентування більшої уваги на серцево-судинних факторах ризику і втручаннях, що є життєво важливими для успішної боротьби із провідною причиною смерті жінок у США, – ІХС.
Крім того, у жінок зазвичай довше триває період від появи симптомів до встановлення діагнозу і від постановки діагнозу до медичного втручання. Кожна з цих затримок призводить до посилення хвороби з часом, що підвищує ризик негативних результатів операції.
Затримки в діагностиці ІХС у жінок спричиняють пізній початок ключових поведінкових і фармакологічних втручань для мінімізації ризику драматичних серцево-судинних подій, а також відтермінування направлення на інвазивні діагностичні й терапевтичні процедури, включно з хірургічною реваскуляризацією за допомогою АКШ. Тож нерідко у пацієнток при проходженні даних процедур виявляють тяжчі захворювання, ніж у чоловіків, а також більшу кількість коморбідних станів, що призводить до гірших клінічних наслідків.
Як пояснює O.K. Jawitz, докази, наявні для різних стратегій терапії та втручань, непропорційно базуються на чоловічій серцево-судинній біології. Але в міру того, як дослідження у цій галузі ставатимуть надійнішими, з’являтимуться дані на підтвердження того, що кардіоваскулярні патології проявляються по-різному залежно від статі.
Потрібні переконливі рекомендації, які відображатимуть важливі відмінності між чоловіками й жінками у проявах ІХС, що, безумовно, потребуватиме збільшення участі пацієнток у клінічних випробуваннях серцево-судинної терапії.
Як підсумував очільник дослідження, після виявлення специфічних відмінностей у хірургічних підходах до АКШ між жінками і чоловіками необхідно з’ясувати, яким чином вони призводять до різних клінічних наслідків, як-то підвищення смертності, ускладнення тощо. Отримані результати допоможуть у розробці настанов щодо діагностики та лікування кардіоваскулярних захворювань з урахуванням гендерної специфіки.
За матеріалами news-medical.net
Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 1 (74) 2021 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія
10.04.2024
Кардіологія
Психіатрія
Захворювання серця та депресія можуть бути генетично пов’язані із запаленням
Ішемічна хвороба серця та великий депресивний розлад можуть бути генетично пов’язані через запальні шляхи з підвищеним ризиком кардіоміопатії, дегенеративного захворювання серцевого м’яза, виявили дослідники з Медичного центру Університету Вандербільта та Массачусетської лікарні. У їхньому звіті, опублікованому в журналі Nature Mental Health, ідеться про те, що препарати, призначені для лікування ішемічної хвороби серця і депресії, у комбінації потенційно можуть зменшити запалення та запобігти розвитку кардіоміопатії. ...
Гіпертригліцеридемія, або високий рівень ліпідів у крові, підвищує ризик серцевого нападу, інсульту та гострого панкреатиту. Наявні на сьогодні ліки, включаючи статини, езетиміб, фібрати та рецептурні омега-3 жирні кислоти, як правило, знижують рівень тригліцеридів із 10 % до 40 %. Ці методи лікування допомагають, але їх недостатньо для запобігання серцево-судинним захворюванням у всіх пацієнтів. Згідно з результатами нового дослідження, експериментальне лікування новим препаратом може ще більше знизити тригліцериди в крові. Вони були представлені на щорічній науковій сесії та виставці Американського коледжу кардіології у 2024 році та одночасно опубліковані у New England Journal of Medicine....