Гестаційний діабет як фактор ризику розвитку кардіоваскулярних ускладнень у майбутньому

02.04.2021

У жінок, які страждають на гестаційний діабет (ГД), імовірність розвитку кальцифікації коронарних артерій (ККА) у більш пізньому віці на 40% вища, ніж у тих, хто ніколи на нього не хворів. Досягнення ж нормального глікемічного рівня не знижує ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (ССЗ) на середині життя.

Із результатів раніше проведених досліджень відомо про вищий ризик ССЗ у жінок, які страждали на ГД, у котрих пізніше розвинувся цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Але отримані дані не дозволили з’ясувати, чи наявний цей ризик у пацієнток із ГД, рівень глікемії яких був нормальним після вагітності. 

Згідно з настановою Американської колегії кардіологів (ACC) та Американської асоціації серця (AHA) 2018 р. щодо оцінки ризику та контролю підвищеного рівня холестерину в осіб, що мають вищу ймовірність розвитку інфаркту або інсульту, ГД в анамнезі підвищує ризик розвитку ККА у жінок. 

Аби пролити світло на вказані прогалини, в межах дослідження CARDIA (Coronary Artery Risk Development in Young Adults) було проаналізовано дані 1133 жінок віком від 18 до 30 років. Для оцінки науковці відібрали інформацію про жінок, які не хворіли на ЦД за період 1985-1986 рр. та народжували принаймні один раз протягом наступних 25 років. Учасниці проходили тестування толерантності до глюкози на початковому етапі та до п’яти разів протягом усього спостереження, а також діагностичні заходи щодо виявлення ГД і ККА один раз на 15, 20 та 25 років (2001-2011).

З-поміж пацієнток, що народили, 139 (12%) мали ГД і 34 (25%) із них – ККА порівняно з 149/994 (15%) відповідно у групі жінок, які не хворіли на ГД. Провідна авторка дослідження, докторка медицини E.P. Gunderson зазначила, що відносний ризик ККА поширюється на жінок, у яких був ГД і розвинувся предіабет, або у котрих було діагностовано ЦД 2-го типу впродовж спостереження. Тож ризики ССЗ зберігаються навіть при нормальній глікемії. У групі жінок із ГД та нормоглікемією скореговане відношення ризику (ВР) ККА становило 2,3; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,34-4,09. Дослідники також розрахували ВР для предіабету та ЦД: 1,5 (95% ДІ 1,06-2,24) і 2,1 (95% ДІ 1,09-4,17) за відсутності й наявності ГД для предіабету та 2,2 (95% ДІ 1,3-3,62) і 2,02 (95% ДІ 0,98-4,19) для ЦД відповідно (р=0,003).

Коментуючи отримані результати E.P. Gunderson зауважила, що жінки із ГД мали вдвічі вищу ймовірність розвитку ККА через багато років після вагітності порівняно з тими, які ніколи не хворіли на ГД, навіть за умови, коли обидві групи досягли нормального рівня цукру в крові. Очільниця дослідження підсумувала, що ризик ССЗ може істотно зростати у жінок із ГД в анамнезі й не знижуватися, навіть якщо рівень цукру в крові протягом років залишається нормальним.

У жінок із попереднім діагнозом ГД необхідно проводити ретельніший моніторинг факторів ризику розвитку ССЗ, а саме артеріальної гіпертензії, дисліпідемії та гіперінсулінемії. Результати дослідження свідчать також про доцільність включення анамнезу ГД до калькуляторів ризиків для поліпшення стратифікації та профілактики ССЗ.

Вагомі аргументи на користь більш частого скринінгу ССЗ. Як зауважив доктор медицини, професор кардіології в Каліфорнійському університеті (Сан-Франциско, США) P. Deedwania, отримані результати дослідження можуть бути найпереконливішими на сьогодні даними щодо довгострокових наслідків ГД. Адже протягом 25 років вдалося спостерігати за 72% пацієнток, які ще у молодому віці потрапили до досліджуваної групи. До того ж дуже мала частка жінок відмовилася від участі. Також професор додав, що жінки, які перенесли ГД, мають проходити ретельний скринінг не лише на предмет ЦД, але й із приводу наявності факторів ризику розвитку ССЗ. За відсутності чітких клінічних рекомендацій пацієнткам із ГД в анамнезі бажано проходити обстеження на наявність факторів СС-ризику кожні 5-7 років, але цей параметр ще чітко не встановлений. 

За словами E.P. Gunderson, майбутні дослідження повинні бути зосереджені на зв’язку між ГД і ризиком ССЗ. Адже необхідно краще зрозуміти кореляцію між ступенем тяжкості ГД та розвитком ССЗ та визначити критичні періоди вагітності для зниження кардіометаболічного ризику. Останнє мало б включати спостереження за жінкою протягом усього періоду вагітності від зачаття до лактації. 

Заходи стосовно первинної профілактики ССЗ, модифікації способу життя, що має найбільше значення для зменшення імовірності виникнення як ЦД, так і ССЗ упродовж першого року після пологів, потребують ретельнішого дослідження.

За матеріалами medscape.com

Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 1 (74) 2021 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

Негативні наслідки аортокоронарного шунтування у жінок 02.04.2021 Кардіологія Негативні наслідки аортокоронарного шунтування у жінок

Відповідно до результатів дослідження, презентованих на 57-му щорічному засіданні Європейського товариства торакальних хірургів (ESTS), жінки значно рідше порівняно з чоловіками піддаються аортокоронарному шунтуванню (АКШ) із використанням рекомендованих підходів, що може призвести до гірших клінічних наслідків після операції. Як вважає доктор медицини O.K. Jawitz з Університету Д’юка у Даремі (Велика Британія), було показано ключові відмінності у хірургічних техніках АКШ, що застосовують у представників обох статей, та розкрито можливості для поліпшення результатів у жінок....

02.04.2021 Кардіологія Ефективність фіксованої комбінації лозартану з гідрохлортіазидом у пацієнтів з АГ

Призначення комбінації антигіпертензивних препаратів показане більшості хворих на АГ, оскільки покращує прихильність до лікування, є більш спрощеним і зручнішим терапевтичним алгоритмом, що підтверджено ширшим застосуванням. У європейських рекомендаціях щодо ведення пацієнтів з АГ 2018 р. перевагу надано поєднанню кількох лікарських засобів в одній таблетці. Однією з найбільш вивчених є комбінація блокатора рецепторів ангіотензину та діуретика....

02.04.2021 Кардіологія Лозартан чи амлодипін: порівняння ефективності препаратів щодо зниження мікроальбумінурії у хворих на первинну АГ

АГ є провідним фактором ризику серцево-судинних і ниркових патологій. Розвиток первинної (есенціальної, ідіопатичної) АГ зазвичай зумовлений спадковою схильністю, а частота цього захворювання зростає з віком. Підтверджено безпосередній корелятивний зв’язок між мікроальбумінурією й ураженням мікросудин в осіб з АГ. ...