Чому скринінг раку шийки матки потрібно робити здоровим жінкам і як правильно інтерпретувати результати аналізу?

25.11.2021

У 2018 році в Україні було зафіксовано 40 випадків на 100 000 населення захворювання на рак шийки матки серед жінок віком 35-55 років, з них смертність складала 50% випадків. Про це йшлось у повідомленні HPV information centre. Це жахливі дані, які відкидають нас в рейтингу до країн, що розвиваються.  

Бурка Ольга Анатоліївна, кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства та гінекології №1, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, медичний консультант ДІЛА, взяла участь у школі-семінарі «Профілактика онкологічних захворювань, що спричинені вірусом папіломи людини (ВПЛ)» (30 вересня 2021) та розповіла чим скринінг відрізняється від ранньої діагностики, які найпоширеніші питання виникають щодо інтерпретації результатів дослідження та як обрати оптимальний діагностичний набір для кожної пацієнтки.

Скринінг на рак шийки матки – це обстеження безсимптомних жінок, у яких попередні скринінгові дослідження на рак шийки матки були нормальними, тоді як рання діагностика призначена для максимально раннього виявлення патологічних станів у пацієнток, в яких вже є симптоми недуги.

Провідні настанови пропонують проведення скринінгів здебільшого двома методами:

  • PAP-тест методом рідинної цитології або PAP-тест традиційним методом;
  • дослідження на ВПЛ;
  • поєднання PAP-тесту та ВПЛ дослідження (котестінг).

Залежно від країни, віку жінки, анамнезу пацієнтки, факторів ризику обирають той чи інший набір досліджень. Більшість європейських країн впроваджують у практику скринінги раку шийки матки методом первинного ВПЛ скринінгу. У Німеччині, Румунії, Польщі застосовується методика котестінгу, тобто PAP-тест у поєднанні з ВПЛ.

PAP-тест

PAP-тест – це дослідження, яке вивчає морфологічні зміни клітин і саме на цих висновках будується тактика лікаря.

Сьогодні наявні стандарти оцінювання PAP-тесту згідно системи Bethesda (Bethesda system for reporting cervical cytology definition, criteria and explanatory notes), що дають вичерпне розуміння подальшої тактики лікаря. Зрозумілим є трактування, коли результат «незадовільний». А от як розуміти «задовільний оптимальний» та «задовільний обмежений» результат?

При «задовільному обмеженому» результаті наявний лише один тип клітин – клітини ектоцервіксу і відсутні клітини зони трансформації і ендоцервіксу. Згідно даних досліджень у 10-20% PAP-тестах не визначаються клітини зони трансформації та ендоцервіксу. У такому випадку пацієнтка повинна пройти повторне тестування через певний час, або їй потрібно рекомендувати ВПЛ тестування чи кольпоскопічний метод дослідження. Якщо прийняти «задовільний обмежений» як остаточний варіант, то залишаються сумніви й занепокоєння щодо можливості пропущення діагнозу неопластичних процесів шийки матки.

Які ознаки незадовільного тесту при повторному дослідженні?

  1. Недостатня візуалізація: менше 8000–12000 клітин для традиційного PAP-тесту і менше 5000 клітин для рідинної цитології.
  2. 75% клітин плоского епітелію через наявність крові, запальних процесів, слизу.

Як зменшити ризик незадовільних чи обмежених PAP-тестів:

  • Видалити слиз перед взяттям біологічного матеріалу;
  • Стежити за щільністю контакту цервікобрашу з поверхнею шийки матки;
  • Здійснити необхідну кількість обертань цервікобрашем;  
  • Враховувати особливості розташування зони трансформації.

Особливості преаналітичного етапу:

Якщо є можливість контактувати з пацієнткою, нагадайте їй про необхідність:

  • за 24 години перед тестом виключити гінекологічний огляд, вагінальне застосування будь-яких хімічних речовин;
  • виключити статеві акти за 24 години до обстеження.

Окремо слід зазначити, що на якість PAP-тесту впливає внутрішньоматкова контрацепція (ВМК).

Переваги та недоліки PAP-тесту

Статистичні дані свідчать, що у жінок, які регулярно проходять PAP-тести частота захворюваності та смертності від раку шийки матки знижується щонайменше на 80%. Серед недоліків визначають ймовірність хибнонегативного чи хибнопозитивного результату PAP-тесту.

«Хибнопозитивний» – найпоширенішими станами, які можуть супроводжуватись реактивними змінами цервікального епітелію та імітувати картину клітинної атипії можуть бути:

  • Реактивні і репаративні запальні зміни;
  • Атрофія;
  • Метаплазія;
  • Реактивні зміни на фоні ВМК.

«Хибнонегативний» – неможливість розпізнати атипові клітини внаслідок низької якості препарату, а також, коли атипові клітини не потрапили на мазок через особливості анатомічної структури шийки матки, деформацію шийки матки внаслідок втручань чи пологів, а також у випадках, коли є підозра на паракератоз та гіперкератоз.

PAP-тест у ДІЛА

ДІЛА надає широкий спектр діагностичних можливостей, залучає високопрофесійних лікарів-цитологів, здійснює зовнішній моніторинг результатів, використовує сучасне обладнання для проведення цитологічного дослідження, яке відповідає вимогам CE та FDA, а також надсилає SMS сповіщення лікарям щодо результатів виявлення CINII, CINIII.

 

Повна версія статті >>

 

 

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

CLAUDIA – замкнена система доставки ліків, що може збільшити ефективність хіміотерапії 25.04.2024 Онкологія та гематологія CLAUDIA – замкнена система доставки ліків, що може збільшити ефективність хіміотерапії

Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....

17.04.2024 Онкологія та гематологія Тетрацикліни посилюють протипухлинний Т-клітинний імунітет і відкривають новий спосіб боротьби з раком

Ракові клітини ростуть і поширюються, ховаючись від імунної системи організму. Імунотерапія дозволяє імунній системі знаходити та атакувати приховані ракові клітини, допомагаючи хворим на рак жити довше. Інгібітори імунних контрольних точок є найбільш поширеними засобами імунотерапії. Ці препарати розпізнають і блокують білки, які ракові клітини використовують для приховування від імунної системи. Однак патологічні клітини, які не мають цих білків, застосовують різні способи приховування. Оскільки пацієнти не реагують на інгібітори імунних контрольних точок, дослідники прагнуть розробити новий підхід до лікування таких пухлин....