Американська академія неврології оновила рекомендації з лікування больової форми діабетичної нейропатії

06.01.2022

Американська академія неврології (AAN) оновила рекомендації з лікування больової форми діабетичної нейропатії. Група експертів зазначає, що понад 16 % людей із цукровим діабетом страждають від больової діабетичної нейропатії, яка часто залишається нерозпізнаною та не лікується.

Це оновлена настанова AAN 2011 року схвалена Американською асоціацією нейром’язової та електродіагностичної медицини.

Щоб оновити настанову, експертна група переглянула дані понад 100 рандомізованих контрольованих досліджень, опублікованих із січня 2008 року по квітень 2020 року.

«Ці рекомендації мають на меті допомогти неврологам та іншим лікарям надати найякіснішу допомогу пацієнтам на основі останніх доказів», – сказав автор рекомендацій Брайан Каллаган, доктор медицини Мічиганського університету в Анн-Арборі (США).

Зокрема, перш ніж призначати лікування, медичні працівники повинні визначити, чи є у пацієнта також проблеми із настроєм або сном, оскільки вони можуть вплинути на сприйняття болю.

Керівництво рекомендує клініцистам оцінювати пацієнтів із цукровим діабетом на предмет периферичного нейропатичного болю та його впливу на їхню функцію і якість життя.

Не рекомендується призначати опіоїди для лікування больової форми діабетичної нейропатії, оскільки вони не тільки несуть ризики, але й немає вагомих доказів щодо їх ефективності у довгостроковій перспективі.

Керівництво рекомендує запропонувати один із чотирьох класів пероральних препаратів, які визнані ефективними для лікування нейропатичного болю: трициклічні антидепресанти (амітриптилін, нортриптилін, іміпрамін); інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну (дулоксетин, венлафаксин, десвенлафаксин); габапентиноїди (габапентин, прегабалін) та/або блокатори натрієвих каналів (карбамазепін, окскарбазепін, ламотриджин, лакозамід). Зазначається, що усі чотири класи препаратів мають «порівнянні розміри ефекту трохи більше або трохи менше граничного значення для середнього розміру ефекту».

Якщо початковий препарат не забезпечує суттєвого поліпшення болю або викликає значні побічні ефекти, рекомендується випробування іншого препарату з іншого класу.

 

Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/965973

 

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів 24.04.2024 Неврологія Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів

Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....

22.04.2024 Неврологія Нова терапевтична мішень для лікування черепно-мозкової травми

Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....