Можливості вітчизняної системи реабілітації у розрізі в’їзного медичного туризму

Створення законодавчого базису для організації системи реабілітації в Україні – тема, яка розглядалася в попередньому номері «Медичної газети «Здоров’я України»,  – викликала значний інтерес у читацької аудиторії. Приємно, що український істеблішмент не залишився осторонь, активно долучившись до обговорення цієї проблематики.
23 березня в рамках Медичного спеціалізованого форуму (Міжнародний виставковий центр, м. Київ) за ініціативи Української асоціації медичного туризму та за підтримки Комітету Верховної Ради (ВР) України з питань охорони здоров’я й особисто заступника голови Комітету Ірини Володимирівни Сисоєнко відбувся науково-практичний симпозіум «Інновації в реабілітації. Міжнародний досвід. Упровадження інновацій як один із засобів збільшення прибутковості реабілітаційних центрів».
Унікальний формат заходу дозволив об’єднати на одному майданчику законодавців і практикуючих лікарів, фахівців у галузі медицини та спеціалістів з реабілітації, топ‑менеджмент провідних операторів SPA-індустрії та санаторно-курортних закладів, представників бюджетних і приватних установ.

Система реабілітації в Україні: фундамент закладено!

З вітальним словом виступила заступник голови Комітету ВР України з питань охорони здоров’я І. В. Сисоєнко. Вона повідомила, що на сьогодні принциповим питанням для урядовців та медичної спільноти є побудова законодавчого базису для організації комплексної і цілісної системи реабілітації в нашій державі.
Потреба в створенні відповідного закону (документа, що має найвищу юридичну силу та є підставою для появи підзаконних актів щодо введення в офіційний перелік таких спеціальностей, як фізичний терапевт, ерготерапевт та ін., нових профільних навчальних програм тощо) виникла досить давно, а після початку трагічних подій на сході країни ситуація ще більше загострилася.
У відповідь на виклики часу у 2015 р. за ініціативи Ірини Володимирівни було створено Координаційну раду з питань реабілітації учасників антитерористичної операції (АТО) та експертну групу, яка протягом останнього року займалася розробкою законопроекту «Про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні».
Зустрічі провідних фахівців відбувалися двічі на місяць, буквально кожна літера цього проекту ретельно вивчалася й обговорювалася спеціалістами. Ключові положення документа – ​впровадження цілісної системи реабілітації для осіб із тимчасовим обмеженням життєдіяльності та людей з інвалідністю; координація дій та участь в єдиному міжвідомчому інформаційному просторі всіх органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що займаються проблемами інвалідності та реабілітації; запровадження системності та доступності медико-соціальної реабілітації, а також системи стандартів реабілітаційних послуг; регламентування на законодавчому рівні здійснення реабілітаційних заходів мультидисциплінарними командами. Також проект передбачає затвердження державних освітніх стандартів з професій у системі реабілітації, організацію професійної підтримки та підготовки кадрів для системи реабілітації, впровадження за відповідними міжнародними стандартами новітніх методів і технологій проведення реабілітації.
«Хочеться вірити, що найближчим часом законопроект «Про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні» буде затверджено (його подання на реєстрацію після внесення всіх поправок очікується найближчим часом). І я дуже сподіваюся, що результат напруженої і тривалої роботи нашої команди стане якісним, дієвим, а головне, корисним інструментом для лікарів, які щоденно займаються реабілітацією хворих. Адже в Україні пацієнтів, які потребують відновлення, майже 3 млн», – ​зазначила І. В. Сисоєнко.

All about U

В останні роки в’їзний оздоровчий та медичний туризм (МТ) в Україну стрімко набуває популярності, і далеко не останню роль у цьому відіграють реабілітаційні заклади. Відомим прикладом в’їзного МТ є лікування в Трускавці, виїзного – ​перебування наших співвітчизників у Баден-­Бадені. Аналіз ринку медичних послуг і МТ у сфері реабі­літації здійснила президент Української асоціації медичного туризму ­Віо­летта Володимирівна Янишевська.
Доповідач перерахувала фактори перспективності країни щодо МТ, як-от: високий рівень розвитку медичної галузі, доступність послуг, широка транспортна та готельна інфраструктура, ступінь мовної інтеграції, досконала законодавча база, зручне геополітичне положення держави і її імідж на міжнародній арені (бренд). Найбільш неоднозначною є ситуація щодо останнього пункту: з одного боку, через військовий конфлікт кількість так званих медичних туристів, які прибувають до України, значно знизилася, натомість поінформованість міжнародної спільноти про нашу державу суттєво зросла.
Найбільші перспективи на сучасному етапі мають певні галузі вітчизняної медицини – ​репродуктивні технології, офтальмологія, стоматологія, пластична хірургія – ​та окремі (переважно приватні) заклади, зокрема реабілітаційні центри (РЦ), SPА & Wellness, кріобанки та ін. Значну цікавість представляють такі інновації, як кібер- та гамма-ніж, лікування ДЦП у дітей за методикою В. І. Козявкіна, томотерапія, телемедицина та ін.
Серед ключових переваг нашої держави – ​зручне розташування, доступна вартість послуг, системне клінічне мис­лення українських лікарів; у переліку пунктів, над якими ще потрібно суттєво попрацювати, – ​розвиток бренду, спрощення процесу отримання віз громадянами араб­ських країн, підтримка держави, акредитація/сертифікація медичних закладів (ISO 9001), залучення інвестицій у будівництво клінік і навчання персоналу, вдосконалення інфраструктури, зміна ментальності на проактивність, клієнторієнтованість.
«Постаріння населення як глобальна світова тенденція зумовлює надзвичайну актуальність реабілітаційних програм, що включають медичні заходи (механо-, рефлексотерапія, мануальна терапія, ЛФК), психологічну корекцію (психотерапія, аудіорелаксація, ін.) та соціально-побутову адаптацію (ерготерапія, професійна перепідготовка та ін.), та високу потребу в послугах індустрії SPA & Wellness. Усі ці ланки мають бути спрямовані на саногенез», – ​запевнила В. В. Янишевська.
Розвитку сектору в’їзного МТ сприятиме впровадження в практику світових інновацій, за якими майбутнє медицини,  – ​методу секвенування генів; екзоскелету (біонічний костюм, розроблений для людей, паралізованих нижче пояса: в області стегон і колін розташовані двигуни, що керуються спеціальним пультом та виконують рухи замість хворого; його вага – ​23 кг, вартість – ​близько 100 тис. доларів); кардіомоніторів для смартфонів (дозволяють отримати кардіограму в PDF-форматі) та ін.
Також слід забезпечити координацію потоку медичних пацієнтів з медичних установ офтальмологічного, стоматологічного та інших профілів для подальшого оздоровлення і реабілітації у вітчизняних закладах SPA & Wellness.

МТ: тенденції та цифри

Економічні дані, що стосуються динаміки зростання сфери реабілітаційного туризму, презентувала провідний аналітик компанії Pro-Consulting (м. Київ) Валерія Федорчук. Вона підкреслила, що з кожним роком державне фінансування галузі охорони здоров’я скорочується (у 2016 р. порівняно з попереднім роком обсяг фінансування зменшився на 5,2%). Загалом на медичний сегмент в Україні щорічно виділяється не більше 5% ВВП, тоді як у розвинених державах – ≥7%. Перспективним щодо поповнення державного бюджету є в’їзний МТ, популярність якого за останні 3 роки помітно зросла (кількість закладів, які надавали медичні послуги іноземним пацієнтам, у 2012 р. становила близько 30-40, а у 2015 р. – ​понад 100).
Найпривабливішим є сегмент SPA & Wellness (25%), серед лідерів рейтингу також стоматологія, офтальмологія, репродуктивна медицина, пластична хірургія, клітинні технології, кардіохірургія. До речі, нещодавно міжнародну акредитацію QHА Trent отримала ДУ «Інститут серця МОЗ України». На лікування до України їдуть туристи з усього світу, щорічно в нашій державі вони витрачають на медичні послуги близько 125 млн євро.
«На сучасному етапі реабілітація в Україні перебуває на стадії становлення. Санаторно-курортний фонд поступово скорочується (у 2014 р. за рахунок окупації АР Крим кількість оздоровчих закладів зменшилася майже на 400), недостатніми є обсяг фінансування та державна підтримка, та попри це перспективи розвитку є – ​як вітчизняної медицини в цілому, так і сфери реабілітації зокрема», – ​запевнила Валерія Федорчук.

Інновація → імплементація в практику → прибуток

Віце-президент Української асоціації медичного туризму Ігор Торський зосередив увагу на впровадженні інноваційних технологій (маркетинг і винаходи), що дають змогу збільшити прибутковість РЦ. Він зупинився на таких інноваційних моделях маркетингу, як 4P (product, price, place, promotion); 7P (4Р + people, process, physical evidence) та 8P (7Р + partnerships). Доповідач підкреслив, що модель 8Р передбачає не короткострокові відносини «купив – ​продав», а має на меті тривале партнерство.
Що стосується медичних інновацій у сфері реабілітації, то наразі вони надзвичайно актуальні (зокрема, у 2015 р. на 7-му місці світового рейтингу топ‑10 опинилися протези, які імітують природні рухи). І. Торський розглянув медичні інновації в розрізі матриці Бостонської консультаційної групи, прямі й непрямі вигоди імплементації винаходів у практику, методи оцінки їх результативності (до та після впровадження), можливі витрати.
«Упровадження інновацій дозволяє зберегти актуальність на ринку. Пітер Друкер, теоретик менеджменту ХХ століття, стверджував: «Маркетинг та інновації забезпечують результати, все інше – ​це витрати», і цей вислів має дуже глибокий зміст», – ​підсумував І. Торський.

Юридичний лікнеп

Поради щодо попередження юридичних проблем, які можуть виникнути у галузі медичної реабілітації, та ­мож­­ливо­стей їх вирішення надала засновник і керуючий партнер
консалтингової компанії «Юркрафт Медицина» (м. Київ), директор Навчально-наукового центру медичного права юридичного факультету, доцент кафедри адміністративного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук Радмила Юріївна Гревцова.
Пріоритетним напрямом на ­сьогодні є реабілітація людей з інвалідністю та осіб з тимчасовим обмеженням життєдіяльності (в тому числі учасників АТО, мирних мешканців у зоні ведення бойових дій). Наприклад, пацієнти з переломом шийки стегна, яким було виконано ендопротезування, далеко не завжди стають інвалідами, проте потребують проведення відновних заходів. Виділяють загальні правові (неналежне інформування про стан здоров’я; невідповідне медичне втручання, зокрема методи лікування та реабілітації, умови отримання послуг з медичної реабілітації; неналежне оформлення інформованої згоди на медичне втручання; відсутність фіксації основного змісту інформації, на підставі якої пацієнтом була надана згода / зроблена відмова; неналежне застосування методів медичного втручання) та спеціальні організаційно-правові проблеми здійснення медичної практики. До останніх відносять відсутність:
• системності в правовому регулюванні системи медичної і фізичної реабілітації;
• спеціальності «Медична і фізична реабілітація» (Номенклатура лікарських спеціальностей, затверджена наказом МОЗ України від 19.12.1997 р. № 359, передбачає спеціальності «Фізіотерапія», «Лікувальна фізкультура» тощо);
• належного переліку закладів охорони здоров’я (наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385; наприклад, багато РЦ з найменуванням «клініка» з юридичної точки зору такими не є, що може тягнути за собою цілу низку негативних правових, у тому числі податкових, наслідків. Як відомо, всі заклади охорони здоров’я, окрім декількох винятків, звільнені від сплати податку на додану вартість (ПДВ), проте невідповідна назва часто давала податковій інспекції привід сумніватися у приналежності тієї чи іншої медичної установи до системи охорони здоров’я).
Слід зазначити, що цей перелік не є вичерпним. Певні труднощі пов’язані з оподаткуванням ПДВ послуг з масажу для зміцнення здоров’я дорослого населення, корекції осанки тощо; немає чіткого визначення поняття «лікарська помилка» та ін. Дієві способи профілактики юридичних проблем у медичній установі – ​регулярний юридичний аудит, організація навчання з правових питань для персоналу, упорядкування документації, договірна та претензійна робота, моніторинг змін чинного законодавства, а також заходи щодо виконання положень останнього.
Р. Ю. Гревцова зауважила, що 70% конфліктних ситуацій можна уникнути наданням пацієнту вичерпної інформації про стан його здоров’я, заплановане діагностичне та медичне втручання, ризики та ускладнення, а також наголосила на необхідності знання лікарями основ Кримінального та Цивільного кодексів України. Часто при мирному досудовому врегулюванні спорів медичні установи забувають вказати, що вважають якість наданих послуг належною, та отримати документ, який засвідчує відсутність у пацієнта претензій (а хворий може витлумачити це як доказ визнання закладом вини). Якщо йдеться про цивільно-правову відповідальність, за Цивільним кодексом відповідальність за спричинену шкоду несе той заклад охорони здоров’я, з яким працівник перебуває у трудових відносинах (при цьому заклад може звернутися з регресним позовом до лікаря); у разі кримінальних дій (ст. 140 і т. ін.) відповідальність несе медичний працівник.
«Проект Закону «Про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні», розроблений групою фахівців на чолі з І.В. Сисоєнко, який сьогодні вже неодноразово згадували, спрямований саме на подолання перерахованих бар’єрів», – ​підкреслила Р. Ю. Гревцова.

Правильна промоція – ​запорука успіху

Змістовну доповідь, присвячену просуванню РЦ в Інтернеті та соціальних мережах, презентувала Ольга Гарєєва (ТОВ «Медичні бізнес технології», м. Київ). Наразі ця тематика є вкрай актуальною, адже сьогодні 66% дорослого населення України є постійними Інтернет-користувачами, і щорічно кількість останніх зростає на 10%. Під час вибору постачальника послуг, партнера вони найчастіше послуговуються пошуковими системами, відвідують сайти компаній (брендів) й Інтернет-магазинів, відеосайти, соціальні мережі, форуми. З активністю на рівні 2% медицина входить до топ‑15 пошукових запитів.
Існує понад 20 інструментів промоції, основні з них – ​сайт, контекстна реклама в пошукових системах, соціальні мережі, інформаційні портали, засоби масової інформації, форуми, лідогенератори, кобрендинг та інші (мобільні додатки, поштові сервіси, дискаунтери).
При наповненні медичного сайту слід врахувати кілька важливих нюансів, серед яких персоніфікація (наприклад, фото лікаря та його власна розповідь про професійні досягнення), необхідність рубрикації, наявність тематичного контенту, можливість онлайн-запису та зворотного зв’язку, розміщення відгуків пацієнтів, історій життя, прейскуранту.
Одними з найрезультативніших підходів є контекстна реклама (перевага – ​можливість обирати цільову аудиторію), просування через соціальні мережі (найдешевший канал реклами, інколи повідомлення стають «вірусними») та форуми (мають високий рівень довіри). Ноу-хау на україн­ському ринку – ​лідогенератори, що узагальнюють величезний масив інформації та дозволяють зіставити умови і ціни надання однієї послуги в різних закладах (наприклад, відомий ресурс hotline.ua). У сфері SPA & Welness популярні дискаунтери (купони на знижку, програми лояльності – ​вартісний, але дієвий канал комунікацій під час старту діяльності закладу/появи послуги). Тривале співробітництво забезпечує спілкування в мобільних додатках.
Формати Інтернет-промоції – ​це SEO-оптимізація, банерна реклама, відео (віртуальні екскурсії по медичному закладу і т. ін.), РR (преса), інтерактив (Skype, Viber, вебінари і т.  ін.), промокоди.

«Кадри вирішують усе!»

Сучасні тенденції і підходи до пошуку та підбору персоналу для медичних закладів описав директор спеціалізованого агентства «Фарма персонал» (м. Київ) Андрій Анучин.
Протягом останніх років фіксується значний відтік медичних спеціалістів як у суміжні сфери (фармацевтичний бізнес, клінічні дослідження, реалізацію медичного обладнання), так і за кордон – ​у Чехію, Польщу, Німеччину, країни Балтії. Щорічні втрати оцінюють у 6 тис. фахівців. Станом на 2015 р. дефіцит лікарів у медичній галузі становив 46 тис.
А. Анучин порекомендував здійснювати підбір персоналу (медичного та сервісного) поетапно:
• аналіз профілю кандидата (слід сформувати портрет «ідеального» кандидата, чіткий перелік бажаних компетенцій – ​будь-яких рис і якостей, необхідних для конкретної посади; у середньому це 12-18 параметрів);
• пошук (не лише пасивний (оголошення), а й активний  – соціальні мережі, відвідування конференцій, виставок, розсилка за профільними базами, послуги рекрутингових агентств, прямий пошук – ​так званий head hunting, executive search);
• відбір (типові помилки – ​відбір на основі резюме, інтуїції, призначення випробувального терміну без особистого інтерв’ю; бажано використовувати комплекс спеціальних тестів, опитувальників, оціночних шкал, проводити структуроване етапне інтерв’ю, а не «розмову про життя», результативність якої лише 10-15%; усіх кандидатів слід оцінювати за єдиним переліком критеріїв, одним із професійних оціночних інструментів є Success Insights^®);
• рішення про прийняття на роботу (формування привабливої пропозиції, підписання контракту, створення плану адаптації/соціалізації нового гравця в колективі, забезпечення співпраці з наставником та зворотний зв’язок).
Чітке виконання перерахованих пунктів забезпечує успішний результат.
Під час пошуку персоналу, який буде задіяно в наданні послуг МТ, особливу увагу слід звертати на такі компетенції співробітників, як знання іноземних мов, наявність міжнародних сертифікатів, толерантність і розуміння міжкультурних та релігійних відмінностей, комунікабельність, клієнторієнтованість, VIP-ставлення до пацієнтів.
«Протягом 5 хвилин можна зрозуміти, що претендент абсолютно вам не підходить. Аби визначити, чи відповідає він вимогам, потрібно значно більше часу. Співбесіда за якісно й ретельно підготовленими питаннями триває близько 1-2 год», – ​поділився професійним баченням А. Анучин.

Імплементація зарубіжного досвіду у вітчизняну практику

Досвіду Угорщини в популяризації медичного та оздоровчого туризму на внутрішньому та зовнішньому ринках присвятила виступ директор Інформаційного бюро «Угорщина-­Туризм» при посольстві Угорської Республіки в Україні Світлана Кабиш.
Особливість Угорщини полягає в тому, що обсяги ринку як внутрішнього, так і в’їзного МТ приблизно однакові. Секрет успіху – ​не лише в цілющих природних ресурсах (країна займає 5-те місце у світі за обсягом термальних вод, тут містяться 1289 термальних джерел, 136 джерел мінеральної або термальної лікувальної води, термальне озеро Хевіз, сухі лазні з вуглекислим газом (мофети), а й у потужній державній підтримці (на найвищому рівні затверджена Національна концепція розвитку туризму до 2020 р.). До промоції МТ також залучаються муніципалітети, туристичні асоціації, готелі, туроператори.

Від ідеї до реалізації – ​один крок

Про здобутки щодо впровадження комплексних програм із реабілітації пацієнтів із захворюваннями сечової системи, яких досягнуто протягом останніх 3 років, та перетворення Трускавця в «місто здоров’я» розповів міський голова Андрій Богданович Кульчинський.
Усталені традиції, мільйони пацієнтів (протягом року санітарно-курортне лікування отримують близько 200 тис. осіб), династії лікарів і навіть відпочивальників – ​такими є здобутки курорту Трускавець, який у 2017 р. святкуватиме ювілей – ​190 років. Унікальні властивості мінеральних вод визначають профіль курорту: як відомо, це гастроентерологія, порушення обміну речовин та урологія.
Місцем утворення найвідомішої мінеральної нафтоподібної води «Нафтуся» (зараз її називають біоактивною, оскільки в процесі її утворення беруть участь специфічні автохтонні мікроорганізми – ​вуглеводеньокислюючі, тіоновокислі, сульфатредукуючі) є частина парку площею лише 0,6 га. Воді властиві жовчо- та сечогінна дія, здатність пригнічувати запальні процеси й нормалізувати діяльність імунної системи. Протягом доби використовується 10 м³ води (резерв – ​25 м³). Слід враховувати, що свої цілющі властивості вона втрачає через 2 год після контакту з повітрям.
Згідно із Законом «Про курорти» нещодавно було виконано ґрунтовні дослідження родовищ «Нафтусі», ведеться активна наукова робота щодо вивчення терапевтичного впливу мінеральних вод («Марія», «Софія», «Едвард», «Броніслава», «Юзя»), створено потужну діагностичну та лікувальну базу (є соляні кімнати, можливості проведення дельфінотерапії, функціонує єдиний на території Східної Європи сертифікований центр із відновлювальної терапії за методом доктора Майера, що дозволяє нормалізувати процеси травлення). Здійснено реконструкцію і переоснащення Трускавецької міської лікарні, що дозволило закладу отримати у 2015 р. сертифікат якості ISO 9001. Уперше в Україні в контексті державно-приватного партнерства з метою запровадження інновацій у лікувальний процес залучено приватні інвестиції (вже отримано 2 млн грн), планується переведення частини лікарні на обслуговування партнером, обраним на конкурсній основі. З метою посилення кадрового потенціалу триває активна співпраця із Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького.
Задля забезпечення потреб у лікуванні та корекції можливих ускладнень вживання мінеральних вод (обструкції сечоводів конкрементами) відкрито Центр малоінвазивної урології та хірургії. У ньому працюють відомі фахівці-­урологи, які раніше здійснювали професійну діяльність у Донецькій та Луганській областях.
У місті розташовані державні відомчі санаторії – ​Міністерства оборони («Військовий»), Міністерства внут­рішніх справ («Перлина Прикарпаття»), СБУ («Трускавець»), Міністерства охорони здоров’я (дитячий спеціалізований санаторій «Джерело») та Міністерства праці й соціальної політики («Батьківщина»).
«У 2015 р. поблизу м. Трускавця відкрито гірськолижну трасу, тому зараз обговорюється можливість розвитку напряму лікування ушкоджень опорно-рухового апарату», – ​поділився планами А.Б. Кульчинський.

Українці для українців

Чи багато вітчизняних РЦ, оздоровчих закладів, SPA & Wellness високого рівня вам відомі? Певно, що ні. Проте сьогодні необов’язково їхати в закордонні клініки, щоб отримати комплексні реабілітаційні послуги, – ​медичні установи, що надають якісну допомогу, в Україні є.
У 2014 р. держава фактично втратила Крим, а разом із ним – санаторно-оздоровчі заклади, зокрема унікальний Національний центр паралімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів у м. Євпаторії, що посилило потребу в нових реабілітаційних закладах для людей з обмеженими фізичними можливостями. Відповіддю викликам часу стало створення РЦ «Модричі» (с. Модричі, Львівська обл.), який відчинив свої двері 1 травня 2015 р. Структуру та принципи роботи установи описав її директор Олег Олегович Масний. Заклад спеціалізується на відновленні пацієнтів після інсульту, спінальних і черепно-мозкових травм, ускладнень міжхребцевих гриж за допомогою кінезі-, ерго-, гідрокінезітерапії, лікувальної фізкультури. Територія РЦ повністю адаптована для людей з особливими потребами.
Про можливості реабілітації в Grand Marine (Medical SPA Hotel), що розташований у м. Одесі, розповів Павло Запорожченко. На території закладу є 2 підземні мінеральні джерела  – ​природної бромної води для зовнішнього застосування та природної хлоридно-натрієвої води «Люстдорфська» для внут­рішнього вживання, яка нормалізує обмін речовин, функцію імунної системи, має антитоксичну дію.
Інновацією в реабілітації хворих є остеопатія. Про фундаментальні основи цього методу лікування повідомив директор центру остеопатичної медицини Doctor Gran (м. Одеса) Сергій Анатолійович Граненко. Засновником методики вважають американського лікаря-хірурга А. Т. Still (1828-1917). Остеопатія – ​сукупність лікувально-діагностичних методик, які використовуються для встановлення причин і усунення виявлених патобіомеханічних порушень шляхом мануального впливу на анатомічні структури черепа, хребта, крижів, м’язово-зв’язкового апарату, внутрішніх органів з метою відновлення їх рухливості й оптимального функціонування. Присутнім було надано можливість оволодіти практичними навичками виконання методики в рамках тематичного майстер-класу.

Величезна кількість питань стосовно законодавчих аспектів, адресованих учасниками заходу заступнику голови Комітету ВР України з питань охорони здоров’я і керівнику експертної групи з розробки проекту Закону України «Про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні» Ірині Володимирівні Сисоєнко, висвітлила існування певного інформаційного вакууму між практичною медициною та урядовими структурами.
Ірина Володимирівна запевнила, що й надалі працюватиме над посиленням партнерства в питаннях створення системи реабілітації та розвитку медичного туризму, а також запросила присутніх до участі в засіданні профільного Комітету ВР у форматі круглого столу «Медичний туризм в Україну: проблеми та перспективи». Про його підсумки читайте у нашому наступному номері.

Підготувала Ольга Радучич