23 серпня, 2024
Вторинна олігоменорея у спектрі ановуляторних розладів: діагностичні та терапевтичні виклики
Ановуляторні розлади, зокрема вторинна олігоменорея, є поширеною гінекологічною проблемою, що потребує комплексного підходу до діагностики та лікування. У рамках конференції «Українська фахова школа гінекологічної та репродуктивної ендокринології» (USGRE) провідні експерти в галузі гінекологічної ендокринології – завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2 Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, доктор медичних наук, професор Ольга Василівна Булавенко та завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, секретар ВГО «Асоціація гінекологів-ендокринологів України», доктор медичних наук, професор Наталія Юріївна Педаченко – розглянули сучасні підходи до менеджменту ановуляторних розладів, зокрема вторинної олігоменореї, з урахуванням міжнародних рекомендацій і власного клінічного досвіду.
Ключові слова: ановуляторні розлади, вторинна олігоменорея, синдром полікістозних яєчників, гіперпролактинемія, Циклодинон®.
У своїй доповіді «Ановуляторні розлади у жінок: чим загрожує в реалізації репродуктивних намірів» професор О.В. Булавенко детально розглянула проблему порушень овуляції та їхній вплив на фертильність жінки.
Порушення овуляції є однією з найпоширеніших причин безпліддя у жінок репродуктивного віку, становлячи майже 30% випадків. Ці розлади характеризуються змінами в нормальній овуляторній функції, що призводить до персистенції множинних малих антральних фолікулів із переважанням утворення андрогенів або зниженням продукції статевих гормонів. Відповідно до класифікації Міжнародної федерації гінекології та акушерства (FIGO, 2022), порушення овуляції поділяються на чотири типи залежно від рівня ураження: гіпоталамічні, гіпофізарні, яєчникові та синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) (Munro G., 2022).
Лікування порушень овуляції залежить від конкретної причини та рівня ураження. При гіпоталамічних розладах, таких як синдром Кальмана або синдром Шихана, може застосовуватися терапія гонадотропін-рилізинг-гормоном (ГнРГ). Гіперпролактинемія, найчастіша причина анoвуляції гіпофізарного походження, може коригуватися рослинними препаратами, наприклад екстрактом BNO 1095 (Циклодинон®, Bionorica AG), при функціональних формах або агоністами дофаміну при пролактиномах. Замісна гормональна терапія призначається при тиреоїдній дисфункції та адреногенітальному синдромі.
Передчасна недостатність яєчників (ПНЯ), що характеризується припиненням функції яєчників у віці <40 років, є однією з основних причин яєчникової недостатності. Основою лікування ПНЯ є замісна гормональна терапія естрогенами, прогестероном і, за потреби, тестостероном до досягнення середнього віку природної менопаузи.
СПКЯ, окремий четвертий тип порушень овуляції, діагностується за наявності клінічної або біохімічної гіперандрогенії, дисфункції овуляції (аменорея, недостатність лютеїнової фази) та ультразвукових ознак полікістозних яєчників. СПКЯ є довічним захворюванням, що потребує пожиттєвого лікування з урахуванням репродуктивних планів пацієнтки, фенотипу, метаболічних порушень і віку.
Основою лікування СПКЯ є ефективне коригування способу життя. Будь-яка дієта та фізична активність, що відповідає рекомендаціям щодо здорового харчування, буде корисною для здоров’я. Зниження ваги на 5-10% в осіб із надмірною вагою протягом 6 місяців призводить до значних клінічних ефектів і вважається результативним. Часто зниження ваги на 10-20% є достатнім для відновлення овуляції без додаткової індукції.
Раціональне харчування на етапі підготовки до вагітності важливе для уникнення мікронутрієнтного дефіциту та забезпечення оптимального пренатального програмування, що знижує ймовірність постнатального розвитку СПКЯ у плодів жіночої статі та метаболічного синдрому у плодів чоловічої статі. Мікронутрієнтне преконцепційне забезпечення є необхідним компонентом програми відновлення фертильності.
За відсутності в жінки репродуктивних планів призначаються комбіновані оральні контрацептиви (КОК) у пролонгованому режимі. Метформін у поєднанні з КОК застосовується для регуляції метаболічних порушень, коли використання лише КОК не дає результату, особливо в підлітків з індексом маси тіла >25. Для корекції гормональних порушень і відновлення овуляторної функції у пацієнток із СПКЯ може бути рекомендована фітотерапія із застосуванням препарату Циклодинон®, який містить у своєму складі екстракт плодів прутняку звичайного нативного сухого (Fructis Agni casti). Препарат призначається по 1 таблетці 1 раз на день протягом 3 місяців.
Ефективність і безпечність застосування екстракту плодів прутняку звичайного (Vitex agnus-castus) у складі препарату BNO 1095 (Циклодинон®) зумовлена його унікальним складом і стандартизованою технологією виробництва. У пацієнток із СПКЯ Циклодинон® має виражені терапевтичні ефекти:
- зниження рівня гормонів стресу та зменшення тривожності;
- усунення гіперпролактинемії;
- нормалізація рівнів гонадотропних гормонів (фолікулостимулюючого [ФСГ] і лютеїнізуючого [ЛГ]);
- корекція дефіциту прогестерону та недостатності лютеїнової фази менструального циклу (МЦ);
- відновлення овуляторних циклів;
- покращення стану ендометрія.
Таким чином, фітотерапія сухим екстрактом BNO 1095 (Циклодинон®) може бути ефективним доповненням до комплексного лікування СПКЯ, спрямованого на відновлення гормонального балансу, овуляторної функції та покращення репродуктивного здоров’я жінки.
У свою чергу професор Н.Ю. Педаченко в доповіді «Вторинна олігоменорея – стрес-індуковане порушення менструального циклу. Принципи управління» розглянула актуальну проблему впливу хронічного стресу на жіночу репродуктивну функцію.
Порушення МЦ, зокрема олігоменорея та аменорея, є актуальною проблемою сучасної гінекології. Численні дослідження свідчать про наявність зв’язку між впливом стресу, депресивних і тривожних станів та розладами репродуктивної системи жінки. Зокрема, у нещодавньому дослідженні J. Jurczewska et al. (2022), опублікованому в журналі Nutrients, було продемонстровано, що частота порушень МЦ значно вища у жінок, які зазнають впливу стресу та депресії, порівняно із жінками зі збереженими нормальними МЦ (Jurczewska J., 2022).
Патогенетичний механізм дії стресорів на репродуктивну функцію опосередкований взаємодією гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової (ГГН) та гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової (ГГЯ) осей. Активація ГГН-осі під впливом стресу призводить до пригнічення функціонування ГГЯ-осі (Smith S.M., 2006). Кортикотропін-рилізинг-гормон, який вивільняється при активації ГГН-осі, чинить гальмівний вплив на секрецію ГнРГ, особливо на рівні чутливого генератора пульсуючих ритмів у гіпоталамусі (Vitoratos N., 2006). Крім того, глюкокортикоїди, які активно синтезуються наднирниками під впливом адренокортикотропного гормону, пригнічують секрецію ЛГ гіпофізом. ЛГ є ключовим гонадотропіном, необхідним для ініціації стероїдогенезу в яєчниках, тому його дефіцит може призводити до порушень овуляції та розладів МЦ (Kalantaridou S.N., 2004).
Згідно з визначенням Національної медичної бібліотеки США, олігоменорея характеризується нерегулярними, нечастими МЦ, при яких інтервал між менструаціями становить >35 днів. Лікування олігоменореї, викликаної низьким індексом основного метаболізму та високим рівнем стресу, полягає в модифікації способу життя, корекції дієти, застосуванні психотерапевтичних підходів і методів зниження стресу.
Концепція вторинного СПКЯ є важливою для розуміння етіології олігоменореї. На відміну від первинного СПКЯ, який вважається вродженою гіперандрогенною патологією, вторинна форма розвивається внаслідок впливу певних факторів, таких як стрес, гіперпролактинемія, захворювання щитоподібної залози, вроджена гіперплазія кори наднирників, синдром тяжкої інсулінорезистентності, ліподистрофія, андроген-секретуючі пухлини або медикаментозно-індуковані стани (Meyer J.M., 2009; Pasquali R., 2016).
Дійсно, стрес є одним із ключових факторів, що може призводити до розвитку вторинної олігоменореї та гіперпролактинемії. Тому робота зі стресом та його наслідками є важливим напрямком у лікуванні порушень МЦ. Окрім призначення заспокійливих фітокомплексів, таких як засоби з валеріаною або звіробоєм, гінекологи можуть рекомендувати застосування екстрактів прутняку (Vitex agnus-castus). Дослідження показують, що Циклодинон® здатен ефективно пригнічувати стрес-індуковане виділення пролактину (у 5,5 раза) (Jarry H., 1991).
Особливу увагу привертає препарат Циклодинон® (BNO 1095), який містить стандартизований екстракт прутняку. Він чинить дофамінергічну дію, нормалізуючи секрецію пролактину й відновлюючи баланс гонадотропних гормонів (ФСГ і ЛГ), знижує функціональну та стресогенну гіперпролактинемію (Jarry H., 1991). Крім того, завдяки модулюючому впливу на опіоїдні рецептори Циклодинон® проявляє антидепресивний, протитривожний та антидисфоричний ефекти. Це дозволяє не лише нормалізувати МЦ, а й покращити психоемоційний стан жінок, які страждають від стрес-індукованих порушень. Клінічні дослідження підтверджують ефективність екстракту BNO 1095 (Циклодинон®) у лікуванні олігоменореї та відновленні овуляторних циклів у пацієнток зі стресогенною гіперпролактинемією (Zyklusstцrungen В., 1992).
Таким чином, Циклодинон® є ефективним і безпечним засобом для лікування стрес-індукованих порушень МЦ, функціональної гіперпролактинемії та передменструального синдрому. Його комплексний вплив на нейроендокринну регуляцію репродуктивної системи дозволяє відновити нормальну циклічність менструацій та покращити якість життя жінки.
Підготувала Анна Сочнєва
Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 3 (59) 2024 р.