1 листопада, 2024
Жіночі тривоги на піку життя
Жіночі тривоги на піку життя часто стосуються багатьох аспектів, що охоплюють емоційне, фізичне та соціальне благополуччя. Це може бути період, коли жінки стикаються з викликами, пов’язаними з роботою, сім’єю, здоров’ям та самореалізацією. У такий період важливо знайти підтримку в колі близьких або звернутися до психолога, щоб краще впоратися з емоціями та тривогами. Про емоції, настрій і збереження молодості в душі та тілі активно говорили провідні спікери фахової тематичної школи на тему «Мистецтво залишатися молодою. Ментальні акценти», яка відбулася 7 вересня в Києві. У рамках заходу з доповіддю «Жіночі тривоги на піку життя» виступив професор кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», доктор медичних наук Михайло Михайлович Орос.
Ключові слова: депресія, тривожність, післяпологова депресія, менопауза, вагітність, Гамалате В6.
Гендерні відмінності в мозку мають великий соціальний інтерес, оскільки їх наявність дає підстави припустити, що людина належить до двох різних категорій не тільки за ознакою геніталій, а й із ментального боку, що виправдовує диференційоване ставлення до чоловіків і жінок (Joel D. et al., 2015). Жінок від чоловіків відрізняє наявність менструально-генеративної функції, зумовленої циклічним вивільненням гормонів, що є одним з основних факторів відмінності настрою у представників різних статей. Дані наукової літератури спростовують припущення про те, що рівень стероїдів у жінок із передменструальним напруженням виходить за межі норми. При цьому причиною коливань настрою науковці вважають не загальний рівень гормонів, а індивідуальні зміни у показниках. Крім того, відзначається більш висока кореляція між коливаннями настрою і психосоціальними факторами (стресом, станом фізичного та психічного здоров’я).
Гормональні зміни під час вагітності й після пологів також можуть супроводжуватися емоційними порушеннями, зокрема депресією та тривогою. Незначні емоційні порушення (плаксивість, дратівливість, образливість) переважно спостерігаються при токсикозі першої половини вагітності й зазвичай зникають на 4‑му місяці гестації. Щодо молодих матерів, то вони часто турбуються про те, чи зможуть забезпечити безпеку своїм дітям, що породжує небажання вагітності, безпліддя, і цей чинник може загострювати тривожні розлади. Велика кількість очікувань і конфлікт ролей матері, дружини, домогосподарки та успішної працівниці також підвищують частоту тривожних розладів у жінок.
Післяпологовий період розглядається як період підвищеного ризику маніфестації депресії та психозу. За даними деяких авторів, від 50 до 80% жінок відчувають «післяпологовий сум», що триває від 2 тижнів до 1 місяця і проявляється м’якими депресивними симптомами, такими як емоційна лабільність, плаксивість, тривожність, порушення сну. Протягом першого місяця після пологів від 10 до 22% жінок переживають депресію того чи іншого ступеня тяжкості, а 0,1-0,2% – тяжку післяпологову депресію, яка може бути резистентною до психофармакотерапії. Було висловлено припущення, що така частота депресивних розладів у післяпологовому періоді спричинена різким падінням рівня естрогенів, які відіграють тригерну роль у розвитку депресії (Тювина Н.А., 2015).
Період середніх років жінки пов’язаний із збереженням високого ризику розвитку тривожних розладів і порушень настрою. На цьому етапі може порушуватися сексуальна функція. До того ж, якщо жінка тривалий час приймає антидепресанти з приводу афективних або тривожних розладів, у неї підвищується ризик розвитку побічних ефектів, включаючи зниження сексуальної функції. Проте немає чітких доказів того, що менопауза асоційована з підвищеним ризиком депресії; у більшості жінок у цей період відбуваються серйозні зміни в житті, особливо у сім’ї. У літніх жінок із множинними соматичними захворюваннями та великою кількістю прийнятих медикаментів виникає високий ризик розвитку депресії. Ризик парафренії, психотичного розладу у жінок підвищується переважно після 60 років (Guarda A.S. et al., 2015).
Характерними особливостями жіночої депресії є сезонність, схильність до хронічного перебігу, поєднання з тривогою, порушеннями харчової поведінки і хронічним болем. У жінок частіше, ніж у чоловіків, розвивається атипова депресія (тривожна або соматизована). Тригерами жіночої депресії нерідко виступають гормональні зміни, пов’язані з менструальним циклом, вагітністю, пологами та клімаксом. Свій відбиток на сприйняття цього періоду накладає підвищена жіноча емоційність і звичка зосереджуватися на власних переживаннях. При тривожно-депресивному розладі на перший план нерідко виступає тривога, яка супроводжується появою передчуття небезпеки, біди, що насувається, катастрофи. Основними симптомами жіночої тривожної депресії є постійні переживання за свою долю та долю близьких людей, занепокоєння, страх невдач, швидка стомлюваність, постійна напруга і порушення сну. З метою відмови від гіперконтролю, невизначеності, що посилює тривогу, психологи рекомендують пацієнтці зробити щось спонтанне, незаплановане: прийняти рішення, не порадившися; піти до ресторану, нічого не знаючи про цей заклад; вирушити в подорож, не підготувавшись до неї на всі 100%; наважитися щось змінити, довго не думаючи; зменшити контроль/моніторинг/надмірне планування в побуті.
У даному процесі важлива роль належить таким гормонам, як дофамін, серотонін і норепінефрин. Одним із препаратів, який найкраще впливає на рівень дофаміну, є бупропіон, що часто призначається людям з апатією. Іншим препаратом, що впливає на рівень дофаміну, є сульпірид, проте через здатність спричиняти гіперпролактинемію його застосовують рідко. Селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну є есциталопрам, одним із побічних ефектів якого може бути зниження лібідо. Крім того, есциталопрам може впливати на інтервал QT, що є важливим у пацієнтів із кардіоваскулярною патологією, тому під час прийому препарату необхідний контроль цього показника. Незважаючи на це есциталопрам можна застосовувати в різних вікових групах. Іншим препаратом цієї групи є сертралін. Дулоксетин належить до лікарських засобів, що впливають на серотонін і норадреналін. У свою чергу, антидепресанти можуть викликати сексуальну дисфункцію, у разі чого до терапії варто додати бупропіон, який не викликає таких побічних ефектів, або буспірон, що застосовується при тривозі без обсесивно-компульсивного розладу та панічних атак. За потреби для корекції сексуальної дисфункції також можна розглянути призначення гормонів, йохімбіну, амантадину і психостимуляторів у низьких дозах.
Останні дослідження в галузі нейробіології та психіатрії виявили важливу роль гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) у патогенезі й лікуванні депресії та тривожних розладів. Ця речовина відіграє ключову роль у взаємодії між різними структурами мозку, що беруть участь у регуляції настрою та емоцій. Наразі відомо, що ГАМКергічний синапс складається із трьох основних компонентів і центрального хлор-залежного каналу, активація якого сприяє заспокоєнню нервової системи та зменшенню тривоги. Є кілька методів активації ГАМК-рецепторів, включаючи використання бензодіазепінів, нейроактивних стероїдів (таких, як алопрегнанолон), пряме додавання ГАМК та активацію хлорного каналу.
У контексті фармакологічного застосування ГАМКергічних препаратів слід відзначити Гамалате B6, що містить магній і компоненти, які впливають на ГАМК. Сучасні дослідження підтверджують, що глутамат- і ГАМКергічні проекційні нейрони створюють щільні зв’язки між відділами мозку, які беруть участь у регуляції настрою. Відомо, що ГАМКергічні механізми здійснюють сильний вплив на дофамінергічні шляхи, які контролюють систему винагороди у вентральній тегментальній ділянці мозку (Brown M.T.C. et al., 2012; Tan K.R. et al., 2012).
Було показано, що зниження рівня ГАМК і нейроактивних стероїдів спостерігалося в дорослих із депресією порівняно зі здоровими особами, натомість як лікування антидепресантами нормалізувало їхні змінені рівні (Cutler A.J. et al., 2023). Нові докази вказують на те, що невелика кількість позаклітинної ГАМК присутня в мозку й індукує тонічний струм, який контролює активність нейронів у повільному часовому масштабі порівняно з фазовим гальмуванням.
Дослідження демонструють, що гліальні клітини (зокрема, астроцити), які синтезують ГАМК, вивільняють її за допомогою невезикулярних механізмів (канал-опосередковане вивільнення) і, таким чином, діють як джерело тонусу ГАМК у мозку (Koh W. et al., 2023). Існують емпіричні докази того, що тонус ГАМК впливає на нервовий розвиток, залежні від гіпокампа навчання та пам’ять, сенсорну обробку таламуса, таламокортикальну активність, на циркадні ритми та емоційну поведінку (Benarroch E. et al., 2024).
Стійкі позиції на фармацевтичному ринку України зберігає Гамалате B6, який у своєму складі містить ГАМК, гамма-аміно-бета-оксимасляну кислоту, магнію глутамату гідробромід і піридоксин. ГАМК є непротеїногенною амінокислотою і виступає основним інгібіторним нейромедіатором центральної нервової системи. Під її впливом знижується гіперактивація та сенситизація нейронів, активізуються енергетичні процеси мозку, покращується кровопостачання. Завдяки наявності у складі такого компонента, як ГАМК, Гамалате B6 допомагає знизити тривожність і напругу, сприяє кращій реакції на стрес, покращує концентрацію уваги, пам’ять і когнітивні функції, а також знижує больові відчуття. Магнію глутамату гідробромід, блокуючи глутаматні рецептори, ефективно знімає збудження і тривогу, забезпечуючи розслаблюючий ефект. Піридоксин сприяє синтезу ГАМК із глутамінової кислоти, відновлює синтез дофаміну й серотоніну, покращує енергетичний обмін нейронів. Гамма-аміно-бета-оксимасляна кислота, як природний метаболіт мозку, володіє протисудомним ефектом, покращує пам’ять і нормалізує сон.
В одному з досліджень за участю хворих із тривожністю, яких було рандомізовано у групу прийому бензодіазепінів у поєднанні з Гамалате B6 та групу прийому тільки Гамалате B6, показано, що заміна бензодіазепінів на Гамалате B6 не призводила до посилення тривоги або інших розладів. Тому Гамалате B6 може використовуватися як альтернатива бензодіазепінам або комбінуватися з ними, оскільки його ефективність є аналогічною незалежно від прийому анксіолітиків (Mendoza M., 1992). Добре відомими є антидепресивні властивості Гамалате B6, пов’язані з дією ГАМК, що допомагає заспокоїти перезбуджену нервову систему, зменшити відчуття тривоги та покращити емоційний стан. Препарат може бути ефективним при легких формах тривожності або депресії.
Отже, Гамалате B6 є дієвим лікарським засобом для усунення тривожних і депресивних станів у жінок на різних етапах життя, включаючи періоди гормональних змін, таких як вагітність, післяпологовий період і менопауза. Препарат може використовуватися як альтернатива бензодіазепінам або в поєднанні з ними, не викликаючи загострень тривожних розладів. Це робить Гамалате B6 безпечним і ефективним вибором для жінок, який допоможе позбутися тривог, пов’язаних із життєвими змінами.
Підготувала Ірина Неміш
Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія» № 4 (60) 2024 р.