Что мы знаем о витамине D: мифы и реальность

27.03.2015
В настоящее время проблема D-гиповитаминоза и нарушений кальций-фосфорного обмена становится все более актуальной. Это связано с ухудшением социально-экономических условий жизни, экологии и качества продуктов питания, уменьшением количества детей на грудном вскармливании и увеличением количества детей, получающих неадаптированные молочные продукты, а также снижением скорости синтеза витамина D в коже. При этом среди медицинских работников Украины сформировалось необоснованное мнение о том, что витамин D может быть использован только для лечения рахита у детей и остеопороза у взрослых (миф 1), а также что зависимость между профилактикой дефицита витамина D у детей и снижением риска развития отдаленных последствий гиповитаминоза витамина D незначительная (миф 2). Однако клинические и экспериментальные исследования последних лет (В.Г. Ребров, О.А. Громова, 2003; Г.Я. Шварц, 2002; M.F. Holick, 2000, 2007) свидетельствуют, что низкая концентрация витамина D в сыворотке крови повышает риск развития или усугубляет течение ряда заболеваний, обусловленных нарушением влияния витамина D на неклассические органы и ткани-мишени, развитие которых до недавнего времени не связывали с нарушением статуса данного витамина.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

12.04.2024 Гастроентерологія Дієта для покращення репродуктивного здоров’я

Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Роль порушень маркерів запалення, оксидантно-протиоксидантного, протеїназно-інгібіторного гомеостазу, показників холестеринового обміну при остеоартрозі у поєднанні з метаболічним синдромом

Вивчення клініко-патогенетичних особливостей поєднаного перебігу остеоартрозу (ОА) у хворих із метаболічними розладами, які характеризують перебіг метаболічного синдрому (МС), зокрема цукровим діабетом (ЦД) 2 типу, ожирінням (ОЖ), артеріальною гіпертензією (АГ), є актуальним, оскільки це пов’язано з неухильним збільшенням розповсюдженості цього захворювання, недостатньою ефективністю лікування, особливо за коморбідності з іншими захворюваннями, які патогенетично пов’язані з порушеннями метаболічних процесів. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Синдром подразненого кишечнику: перехресні розлади, патофізіологія та сучасні стратегії лікування

Синдром подразненого кишечнику (СПК) є одним з найпоширеніших захворювань органів травлення (до 20% серед дорослого населення). Характерними ознаками СПК є хронічний абдомінальний біль, порушення дефекації, метеоризм. Дотепер остаточно не з’ясована етіологія цього стану, проте доведено роль низки різнопланових, взаємопов’язаних між собою факторів у його розвитку. До них відносять: дисфункцію осі «мозок – кишечник», вісцеральну гіперчутливість, моторні порушення, підвищену проникність кишечнику, запалення низького ступеня, дисбіоз....