Нексиум: от новых научных данных к новым клиническим преимуществам
Начало применения в клинической практике первого препарата из группы ингибиторов протонной помпы (ИПП) – омепразола, представленного мировой гастроэнтерологической общественности в 1988 г. компанией «АстраЗенека» под торговым названием Лосек, бесспорно, произвело настоящий переворот в этой области медицины, масштаб которого сопоставим разве что с открытием бактерии Н. pylori и ее роли в развитии хронического гастрита и пептической язвы. Благодаря появлению ИПП клиницисты получили возможность как никогда ранее эффективно контролировать кислотопродукцию непосредственно на конечном этапе синтеза соляной кислоты путем необратимого блокирования протонных насосов в секреторных канальцах париетальной клетки.
Но прошло немногим больше десятилетия, и ученые сделали следующий логический шаг: им стало создание чистого оптического изомера омепразола (S-энантиомер) – эзомепразола, технология синтеза которого была удостоена Нобелевской премии. Примечательно, что технология выделения моноизомеров омепразола и разработка этого нового оригинального препарата также были осуществлены инновационной компанией «АстраЗенека». И хотя с точки зрения химии молекулу S-энантиомера можно представить как зеркальное отражение R-энантиомера, с точки зрения своих фармакологических свойств выделение чистого S-изомера омепразола стало качественно новым этапом в эволюции ИПП. Благодаря особым стереохимическим свойствам метаболизм эзомепразола существенно отличается от омепразола, что обусловливает наличие у препарата важных клинических преимуществ по сравнению с предшественником и другими ИПП.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Виникнення ротолицевого болю часто супроводжується супутніми захворюваннями, наприклад депресією. Попри те, що результати попередніх досліджень вказували на двоспрямовану кореляцію між ротолицевим болем і психологічними чинниками, дані деяких спостережень були суперечливими. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті H. Anita et al. «The association between orofacial pain and depression: a systematic revie», опублікованої у виданні J Pain Res (2024 Feb 29; 17: 785‑796), присвяченої доказам зв’язку між ротолицевим болем і депресією. ...
За матеріалами курсу «Академія сімейного лікаря. Біль у грудній клітці. Алгоритм дій сімейного лікаря та скерування до профільного фахівця» (19‑20 березня 2024 р.) ...
Стрес, дистрес та тривожний розлад є складними процесами функціонування організму та психіки людини. Власне, стрес – це комплексна біологічна та психологічна реакція організму людини на зовнішні або внутрішні подразники, які порушують його гомеостаз і потребують певної адаптації або реакції [1]. Однак за надмірної інтенсивності чи тривалості він перетворюється на дистрес – негативний стан, що призводить до виснаження організму та розвитку патологічних станів ...
Майже всі психотерапевти, навіть психоаналітики, у своїй практиці змушені (і професійно зобов’язані) тією чи іншою мірою вдаватися до когнітивної психотерапії. Назву методу, як і загальні принципи, вперше сформулював американський психотерапевт, професор психіатрії Пенсільванського університету, творець когнітивної психотерапії, одного з методів сучасного когнітивно-біхевіорального напряму в психотерапії Aaron Temkin Beck, який використовував свій підхід у лікуванні депресії. Суть методу полягає у зміні світосприйняття та світоглядних установок пацієнта через роз’яснення помилок (адресація до логіки мислення). У первісному вигляді метод виявився не надто ефективним. Однак його поєднання з поведінковими, емоційними та тілесними практиками у загальному підсумку сприяло позитивному результату. Труднощі, що виникають у процесі когнітивної психотерапії, лежать як у суб’єктивній площині професійної недосконалості лікаря (зокрема, невмінні переконати свого пацієнта у зміненні помилкової точки зору), так і в об’єктивній – у банальному спротиві пацієнта зміні власного мислення. Актуальність цієї теми є очевидною і дискусія всіляко вітається. ...