Хронічний тонзиліт: стан проблеми

27.03.2015

У комплексі різних медико-соціальних завдань, які визначають наукову і практичну стратегію у вирішенні проблеми хронічного тонзиліту, центральне місце посідають питання діагностики і лікування захворювання, які, у свою чергу, базуються на підходах до визначення функціонального стану піднебінних мигдаликів при різних формах хронічного тонзиліту.

Визнання важливої ролі лімфоепітеліальних утворень глоткового кільця Пирогова-Вальдеєра в захисній реакції організму диктує необхідність реалізації сучасних теоретичних досягнень, у першу чергу імунологічних, для розв’язання завдань практичної отоларингології. Актуальність досліджень зв’язку хронічного тонзиліту з іншими захворюваннями вкрай важлива і в наш час, коли структура і характер хвороб населення змінюються у бік збільшення кількості хронічних захворювань, а також хвороб комплексного характеру.

Той факт, що після тонзилектомії важче перебігають вірусні хвороби, близько 60 років тому відмітив англійський лікар Джеймс Паркінсон (1951), який звернув увагу на те, що бульбарна форма поліомієліту траплялася частіше у дітей після тонзилектомії. Наступні дослідження показали, що захворювання верхніх дихальних шляхів як вірусного, так і бактеріального походження спостерігаються частіше після тонзилектомії (А.Є. Вершигора, 1978; Т.І. Гаращенко, 1999).

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

12.04.2024 Гастроентерологія Дієта для покращення репродуктивного здоров’я

Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Роль порушень маркерів запалення, оксидантно-протиоксидантного, протеїназно-інгібіторного гомеостазу, показників холестеринового обміну при остеоартрозі у поєднанні з метаболічним синдромом

Вивчення клініко-патогенетичних особливостей поєднаного перебігу остеоартрозу (ОА) у хворих із метаболічними розладами, які характеризують перебіг метаболічного синдрому (МС), зокрема цукровим діабетом (ЦД) 2 типу, ожирінням (ОЖ), артеріальною гіпертензією (АГ), є актуальним, оскільки це пов’язано з неухильним збільшенням розповсюдженості цього захворювання, недостатньою ефективністю лікування, особливо за коморбідності з іншими захворюваннями, які патогенетично пов’язані з порушеннями метаболічних процесів. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Синдром подразненого кишечнику: перехресні розлади, патофізіологія та сучасні стратегії лікування

Синдром подразненого кишечнику (СПК) є одним з найпоширеніших захворювань органів травлення (до 20% серед дорослого населення). Характерними ознаками СПК є хронічний абдомінальний біль, порушення дефекації, метеоризм. Дотепер остаточно не з’ясована етіологія цього стану, проте доведено роль низки різнопланових, взаємопов’язаних між собою факторів у його розвитку. До них відносять: дисфункцію осі «мозок – кишечник», вісцеральну гіперчутливість, моторні порушення, підвищену проникність кишечнику, запалення низького ступеня, дисбіоз....