27 березня, 2015
Бісфосфонати і статини: cпільні механізми дії і плейотропні ефекти
Остеопороз і атеросклероз, наслідками яких відповідно є переломи кісток скелета і серцево-судинні катастрофи, – найчастіші причини зниження якості життя, інвалідності й летальності жінок і чоловіків віком понад 50 років. У цій віковій групі ризик остеопоротичних переломів хребців і/або стегнової кістки впродовж життя становить приблизно 20%, а судинних ускладнень, пов’язаних з атеросклеротичним ураженням судин, – майже 50%.
Остеопороз може перебігати майже безсимптомно аж до виникнення ускладнень – переломів. Еволюція атеросклерозу охоплює етапи від стадії жирових плям, які є цілком безсимптомними, до фіброзних бляшок, їх нестабільності та розриву. Тобто клінічні прояви атеросклерозу у вигляді тяжкого ураження органів-мішеней виникають при ускладненому перебігу процесу. Клінічний взаємозв’язок між кальцифікацією судин і зниженням мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) стає все більш очевидним, особливо у жінок, і продемонстрований у численних епідеміологічних, експериментальних і клінічних дослідженнях.