Современная тактика лечения пациентов с синдромом диабетической стопы
Согласно определению ВОЗ синдром диабетической стопы (СДС) – это инфекция, язва и/или деструкция глубоких тканей стопы, которые связаны с неврологическими нарушениями и ухудшением магистрального кровотока в артериях нижних конечностей различной степени тяжести у больных сахарным диабетом (СД). Это одно из наиболее социально значимых осложнений СД, которое развивается приблизительно у 10-15% пациентов с этим заболеванием, является причиной их ранней инвалидизации и преждевременной смерти и требует значительных экономических затрат.
Установлено, что риск ампутации нижней конечности у лиц с СДС в 25 раз выше, чем в общей популяции. Неминуемая после ампутации инвалидность ложится тяжелым бременем не только на семьи пациентов, но и на бюджет страны.
Кроме того, послеоперационная смертность после ампутации в этой категории больных достигает 6%, а смертность в течение первых семи лет составляет около 50%. Поэтому предотвращение ампутации является едва ли не ключевой задачей в лечении пациентов с СДС. Но осуществима ли она? Есть ли эффективные методы лечения СДС, которые позволяют предотвратить или хотя бы отсрочить ампутацию у этой категории больных?
О современных возможностях в лечении СДС мы попросили рассказать одного из ведущих украинских специалистов в этой области, главного врача Украинского научно-практического центра эндокринной хирургии и трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, представителя Украины в Международной рабочей группе по проблемам диабетической стопы при Международной диабетической федерации (IDF) и ВОЗ, кандидата медицинских наук Максима Борисовича Горобейко.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....
Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....
Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...
Розбір клінічного випадку...