27 березня, 2015
Гострий панкреатит: визначення, принципи діагностики та лікування
Сьогодні гострий панкреатит посідає третє місце за частотою серед групи гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Захворюваність на гострий панкреатит за останні 20 років зросла удвічі (в розвинених країнах – 10-80 випадків на 100 тис. населення на рік) і не має тенденції до зниження. В Україні у структурі ургентної патології гострий панкреатит становив 13,1% у 2006 р., а в 2009 – 14,6%; протягом трьох останніх років щорічно госпіталізується близько 35 тис. хворих на гострий панкреатит.
Захворювання вражає переважно людей працездатного віку, супроводжується тривалим і дорогим лікуванням, великою кількістю ускладнень; у 15-25% спостережень перебіг гострого панкреатиту носить некротичний характер ураження тканини підшлункової залози (ПЗ). При панкреатичному некрозі (ПН) у 40-70% хворих відбувається інфікування вогнищ некротичної деструкції. На інфекційні ускладнення припадає 80% випадків смерті хворих на некротичний панкреатит.