Лечение синдрома обструктивного апноэ/гипопноэ сна у взрослых пациентов с позиции доказательной медицины

27.03.2015

Синдромом обструктивного апноэ/гипопноэ сна (СОАГС) называют периодическое уменьшение (гипопноэ) или практически полное прекращение (апноэ) дыхательного потока вследствие сужения или окклюзии верхних дыхательных путей во время сна. Для СОАГС характерно наличие храпа, снижение парциального давления кислорода в крови, грубая фрагментация сна с частыми кратковременными пробуждениями и выраженная сонливость в дневное время.

Предрасполагающие факторы к развитию СОАГС представлены анатомическими, генетическими и патофизиологическими особенностями, которые способствуют коллапсу верхних дыхательных путей во время сна. К ним относятся ожирение, мужской пол, период постменопаузы у женщин, генетическая предрасположенность, употребление алкоголя, наркотиков, лекарственных препаратов, снижающих мышечный тонус. Важную роль играют также факторы, уменьшающие просвет верхних дыхательных путей: гиперплазия миндалин, микрогнатия, искривление шеи, назальная обструкция и др. Предрасполагает к развитию СОАГС также сон в позиции на спине, когда сила гравитации смещает язык кзади, нарушая проходимость дыхательных путей.

В настоящее время имеются данные о связи СОАГС с преждевременной смертью, артериальной гипертензией, ишемической болезнью сердца, мозговым инсультом и дорожно-транспортными происшествиями. Поэтому актуальность проблемы эффективного лечения СОАГС обусловлена не только наличием храпа и дневной сонливости, но и более серьезными осложнениями этого патологического состояния.

В данной статье представлен обзор материалов Кокрановского сотрудничества, посвященных оценке эффективности наиболее широко применяющихся методов лечения СОАГС.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

17.09.2023 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Сучасні стратегії раціональної анестезії/аналгезії у торако-абдомінальній хірургії

У статті розглянуто ключові моменти раціональної анестезії/аналгезії при проведенні торако-абдомінальних операцій із приводу онкологічних захворювань, а також особливості застосування окремих знеболювальних засобів, у тому числі наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, зокрема їхній вплив на післяопераційні результати. Ключові слова: післяопераційний біль, мультимодальна аналгезія, онкологічні захворювання, торако-абдомінальна хірургія, нестероїдні протизапальні препарати, декскетопрофен, Дексалгін®, парацетамол. ...

17.09.2023 Терапія та сімейна медицина Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами

10 червня на базі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) було проведено практично-орієнтований навчальний курс «Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами». Формат заходу був змішаним, що дозволило присутнім учасникам пройти майстер-клас за участю висококваліфікованих фахівців. У вступному слові модератор заходу – ​завідувач кафедри травматології та ортопедії НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Анатолійович Бур’янов наголосив на важливості в умовах війни розуміти доцільність використання апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ). Зокрема, вкрай важливим є володіння навичками встановлення АЗФ на різні сегменти тіла, враховуючи анатомічні особливості пораненого. ...

17.09.2023 Терапія та сімейна медицина Бойова травма грудної клітки та її наслідки

Епідемія вогнепальних поранень (ВП) і травм внаслідок війни з росією продовжує зростати, а знання про ВП стають все актуальнішими. Досвід лікування ВП переважно був отриманий у ході великих війн XX ст. [1-3], проте у XXІ ст. військові конфлікти в Іраку та Афганістані призвели до формування нової моделі поранень серед ­бойових втрат. ...

17.09.2023 Терапія та сімейна медицина Високі дозування карбапенемів у ВІТ: керуємося інструкцією чи фармакокінетикою/фармакодинамікою?

Антибактеріальні препарати є одними з найбільш застосовуваних у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). Водночас проблема антибіотикорезистентності вийшла за межі суто медичної й має велике соціально-економічне значення, адже захворювання, спричинені резистентними штамами патогенів, мають більш тяжкий перебіг, збільшують тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, потребують застосування комбінованої антибіотикотерапії з викорис­танням резервних препаратів. Шляхи вирішення проблеми були розглянуті на Британо-Українському симпозіумі (БУС‑15) «Анестезіологія та інтенсивна терапія – ​сьогодення і перспективи розвитку» (до 100-річчя від дня народження А.І. Тріщинського), який відбувся у змішаному форматі 19-21 травня. ...