Контроль над ХОЗЛ – возможен ли он сегодня?
Стремительное развитие фармации и медицины позволило человечеству добиться контроля над некоторыми хроническими заболеваниями, ранее приводившими к быстрой утрате трудоспособности и преждевременной смерти, например, такими как артериальная гипертензия и сахарный диабет. Среди заболеваний легких ярким примером может служить бронхиальная астма (БА), при которой адекватная базисная терапия позволяет добиться полного контроля над заболеванием у большинства больных.
Это означает не только устранение симптомов и предупреждение обострений, но и существенное продление жизни пациентов. Кроме того, качество жизни больных БА, достигших полного контроля над своей болезнью, практически не отличается от качества жизни здоровых лиц. А возможно ли в настоящее время достижение контроля над еще одним не менее распространенным хроническим заболеванием легких – ХОЗЛ, особенно при его тяжелом течении? Чтобы выяснить это, мы обратились к ведущим пульмонологам нашей страны.
Об актуальности проблемы ХОЗЛ, целях и современных возможностях лечения этой патологии мы беседовали с главным пульмонологом и фтизиатром МЗ Украины, академиком НАМН Украины, директором ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского НАМН Украины», доктором медицинских наук, профессором Юрием Ивановичем Фещенко.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Біль є однією з найчастіших причин звернення по медичну допомогу. На хронічний біль, який чинить негативний вплив на загальний стан здоров’я, страждають щонайменше четверо з п’яти хворих із хронічною патологією спинного мозку. Основними типами болю, на який скаржаться такі пацієнти, є ноцицептивний і нейропатичний (у 49 і 56% випадків відповідно) (Felix et al., 2021). Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді директорки Інституту медичних та фармацевтичних наук Міжрегіональної академії управління персоналом, д.мед.н., професорки Наталії Костянтинівни Свиридової, присвяченої особливостям ведення хворих із ноцицептивним і нейропатичним болем у практиці сімейного лікаря, яку вона представила у лютому цього року під час Науково-практичної конференції «Дискусійний клуб сімейного лікаря»....
Реімбурсація – це повне або часткове відшкодування аптечним закладам вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Серед громадськості програма реімбурсації відома як програма «Доступні ліки». Вона робить для українців лікування хронічних захворювань доступнішим....
Хронічна кропив’янка (ХК) – це патологія, яка характеризується рецидивними нестійкими висипаннями з/без ангіоневротичного набряку, які виникають мало не щодня впродовж більш як 6 тиж [1]. Розрізняють два варіанти ХК – хронічна індукована кропив’янка (ХІК), або фізична кропив’янка, зумовлена певними фізичними подразниками, такими як тиск, тепло або холод, і більш поширена хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК), яка розвивається у 80-90% випадків і характеризується відсутністю відомих екзогенних чинників і причин [2]. На це захворювання страждає від 0,5 до 1% населення світу, переважно особи жіночої статі [3]. Повторні симптоми часто призводять до порушень сну та чинять виражений негативний вплив на якість життя (QoL) [4]. ...
Метаболічноасоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП) є однією з найактуальніших проблем сучасної гепатології та внутрішньої медицини в цілому. Стрімке зростання поширеності ожиріння та цукрового діабету (ЦД) 2 типу в популяції призвело до істотного збільшення кількості хворих на МАЖХП, яка охоплює спектр патологічних станів від неускладненого стеатозу до алкогольної хвороби печінки та цирозу, що розвиваються на тлі надлишкового нагромадження ліпідів у гепатоцитах. ...