27 березня, 2015
Мікст-інфекція – сучасна особливість перебігу хронічних вірусних гепатитів
Цього року минає 35 років від присудження Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини професору Б. Бламбергу за відкриття нових механізмів походження і поширення інфекційних хвороб. Саме він став піонером у відкритті одного з гепатотропних вірусів – HBV, що зумовлює розвиток гепатиту В, передається переважно парентеральним шляхом і підвищує ризик виникнення цирозу печінки і гепатоцелюлярної карциноми. Менше ніж через рік, у 1977 р., Маріо Різетто ідентифікував сателіт вірусу HBV – НDV (збудник гепатиту дельта). Саме тоді гепатологія вперше зіткнулася з явищем мікст-інфекцій – ураженнями печінки, до яких призводять одночасно декілька збудників.
Клініцисти у співпраці з біологами розпочали вивчення механізмів міжвірусної взаємодії, особливостей перебігу поєднаних інфекцій, визначення клінічних форм ко- та суперінфекції, проте чимало хворих на хронічні гепатити та цироз печінки й надалі залишалися із сумнівними діагнозами. Стало зрозуміло: у більшості пацієнтів в основі ураження печінки лежить дія певного, але невідомого інфекційного патогену. Понад 10 років для класифікації подібних випадків використовувався термін «гепатит ні А, ні В». Лише в 1989 р. Харві Дж. Альтер і Майкл Хоутон ідентифікували РНК-вмісний вірус, що спричиняє ураження печінки у пацієнтів із так званим «гепатитом ні А, ні В». Після публікації результатів досліджень у журналі Science відкритий патоген був названий вірусом гепатиту С (HCV).